Рішення № 89858908, 17.06.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/630/20

Провадження № 2/288/251/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі – відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 08 грудня 2011 року секретарем виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, який заповіла все належне їй майно позивачу.

Позивач є спадкоємцем померлої за заповітом та спадщину після смерті матері ОСОБА_2 прийняла.

Крім того, оформила свої спадкові права на частину майна.

До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , ввійшло право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Колос» на території Квітневої сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах.

Вказане право належало рідній сестрі ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 14 листопада 2013 року Попільнянською районною державною адміністрацією.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла мати позивача, ОСОБА_2 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте, за життя, не оформила правовстановлюючі документи на своє ім`я на вказану частку (пай).

Згідно зі статтею 530 ЦК УРСР, чинного на момент відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , при відсутності спадкоємців першої черги, до спадкування закликаються рідні брати, сестри, які є спадкоємцями другої черги за законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року було встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводилась ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , рідною сестрою.

Експертним висновком № 056/57-а/2 від 17.05.2018 року, виданий Українським бюро лінгвістичних експертиз, підтверджено ідентичність імен « ОСОБА_5 – ОСОБА_6 », які зазначено в документах.

З метою оформлення спадщини на земельну частку (пай) позивач звернулась до приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу, проте, отримала відмову, так як сертифікат про право на земельну частку (пай), виданий після смерті ОСОБА_3 .

Отже, в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , за життя набула права на земельну частку (пай) члена реформованого КСП «Колос», проте правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), а саме: сертифікат серії НОМЕР_1 видано після її смерті, тобто 14 листопада 2013 року, а тому вирішення спадкових прав на вказане майно можливе лише в судовому порядку.

Позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай), члена реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», на території Квітневої сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте, за життя не оформила свої спадкові права на вказане право на земельну частку (пай). Судові витрати покладає на себе.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22 вересня 2016 року Квітневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 17.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19 січня 1952 року Житомирським місцевим бюро ЗАГС, матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказана ОСОБА_2 , запис за № 94.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 01 листопада 1970 року Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 листопада 1970 року одружилась з ОСОБА_8 , після реєстрації одруження присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_9 », про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 12.

Довідкою виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області № 1053 від 03 грудня 2013 року передбачено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала в АДРЕСА_3 . Разом з нею проживала і до дня смерті здійснювала догляд ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки № 1361 від 21 листопада 2016 року виконавчого комітету Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка села Жовтневе, Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою не було. Разом з нею до дня її смерті проживала (без реєстрації) дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно Заповіту посвідченого 08 грудня 2011 року секретарем виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , заповіла все своє майно своїй дочці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 06 березня 2017 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, спадкодавцем вказана ОСОБА_2 .

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 25 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, актуальна інформація про земельну ділянку, площею 3,3066 га, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради Попільнянського району, Житомирської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником земельної ділянки вказана ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 29 листопада 2000 року виконкомом Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис за № 27. Дана інформація підтверджується також Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть сформованого 19 травня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області.

Довідкою № 1297 від 13 листопада 2019 року виконавчого комітету Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка села Квітневе (Жовтневе), Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована по АДРЕСА_2 ), протягом останніх трьох років життя та на день смерті проживала разом з сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка здійснювала за нею догляд за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Експертного висновку № 056/57-а/2 від 17 травня 2018 року Українського бюро лінгвістичних експертиз, записи прізвища українською мовою ОСОБА_11 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 ; довідка, запис ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 (архівна довідка № о/2797-1 від 23.09.2016 року, запис ОСОБА_4 ) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними. Особові імена ОСОБА_12 (довідка, запис ОСОБА_10 ) та ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 ; архівна довідка № О/2797 -1 від 23.09.2016 року, запис ОСОБА_4 ) у документах, наданих для експертизи, а також інших документах зазначеної особи та її родичів є ідентичними. Розбіжності в записах виникли внаслідок документальної фіксації розмовних варіантів особового імені ОСОБА_13 : ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року встановлено факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 , доводилась ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 , рідною сестрою.

Як вбачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого 14 листопада 2013 року Попільнянською РДА Житомирської області, члену КСП «Колос» с. Жовтневе, Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_10 , яка проживає в селі Жовтневе, Попільнянського району, Житомирської області, на підставі рішення Попільнянської РДА від 12 листопада 2013 року № 354, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос» розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області № 105/02-14 від 19 травня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у оформлені спадщини за заповітом, на право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Колос», Попільнянського району, Житомирської області, розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не оформила за життя, свої спадкові права на вищевказане право на земельну частку (пай), так як сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданий 14 листопада 2013 року ОСОБА_10 , тобто після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_10 , за життя, правомірно набула право на земельну частку (пай) розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, як член КСП «Колос», село Квітневе (Жовтневе), Попільнянського району, Житомирської області. А тому, право на земельну частку (пай) КСП «Колос» на території Квітневої сільської ради Попільнянського району, Житомирської області увійшло до складу її спадщини. Після її смерті спадщину прийняла її сестра ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, після смерті рідної сестри ОСОБА_4 .

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай), члена реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», на території Квітневої сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 2,99 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте, за життя не оформила свої спадкові права на вказане право на земельну частку (пай).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник