Рішення № 89857372, 15.06.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3335/16-ц

2/0203/105/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю відповідача - ОСОБА_1

представника відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 18.06.2014 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та яким керував ОСОБА_4 . Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.07.2014 року ОСОБА_1 за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не виконав вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. За заявою ОСОБА_3 останній було виплачено страхове відшкодування в межах ліміту відшкодування МТСБУ в розмірі 50000 грн. Таким чином, МТСБУ набуло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 . Посилаючись на вказані обставини, позивач в первісному позові просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою в сумі 50933 грн. 58 коп., що складаються з виплати страхового відшкодування в сумі 50000 грн. та витрат на аварійного комісара в сумі 933 грн. 58 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1378 грн.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровську від 24.11.2016 року позов МТСБУ було задоволено.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2019 року за заявою відповідача ОСОБА_1 заочне рішення суду від 24.11.2016 року було скасовано та справу призначено до нового судового розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Після скасування заочного рішення, з урахуванням заперечень відповідача ОСОБА_1 , позивачем було подано уточнений позов до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в якому позивач посилався на те, що в разі підтвердження факту добровільного відшкодування ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди ОСОБА_3 , вказане буде свідчить про безпідставне отримання останньою страхового відшкодування. В зв`язку з цим, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку страхове відшкодування в сумі 50000 грн., витрати на аварійного комісара в сумі 933 грн. 58 коп., а також судовий збір в сумі 1378 грн.

В наданій заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позов просив задовольнити, стягнувши сплачене МТСБУ страхове відшкодування в залежності від встановлення факту добровільного відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди з останнього або з відповідачки ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_1 в наданому відзиві та поясненнях під час розгляду справи посилався на те, що у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 , як власнику транспортного засобу Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 , він 20.06.2014 року сплатив власні кошти в сумі 15701 грн., що підтверджується заказом-нарядом №0000000005 від 18.06.2014 року, рахунком №00005 від 18.06.2014 року та квитанцією про оплату ремонтних робіт, виданою ФОП ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_3 безпідставно отримала страхове відшкодування, оскільки заява про його виплату було подано останньою через два місяці після сплати ним вартості відновлювального ремонту її пошкодженого автомобіля. До цього часу, ОСОБА_3 інших вимог до нього не заявлялось.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в наданому відзиві та поясненнях під час розгляду справи посилався на те, що наданий відповідачем ОСОБА_1 заказ-наряд № 0000000005 від 18.06.2014 року ФОП ОСОБА_5 , де замовником виступає чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , не містить підпису останнього. Рахунок № 00005 від 18.06.2014 року про попередню оплату ОСОБА_1 ремонту не відповідає законодавчо встановленій формі. Фактично відновлювальний ремонт автомобіля, що належить ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_5 не здійснювався, про що свідчать фотознімки до звіту, що складався після звернення ОСОБА_4 до МТСБУ за замовленням останнього, з яких вбачається, що автомобіль перебував в тому ж стані, що і після дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, зазначена відповідачем ОСОБА_1 сума відновлювального ремонту в розмірі 15701 грн., значно менша за вартість відновлювального ремонту, визначеного кваліфікованим оцінювачем (55648 грн. 38 коп.). Тобто, за вказану суму відповідачка ОСОБА_3 не мала б можливості здійснити ремонт автомобіля та відновити його до стану, що існував до дорожньо-транспортної пригоди. Відповідачем ОСОБА_1 не надано актів прийму-передачі автомобіля, доказів проведення ремонту та відшкодування завданої шкоди в повному обсязі. В зв`язку з цим, представник відповідачки ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог, заявлених до останньої.

Враховуючи подану представником позивача заяву про розгляд справи за його відсутності та положення ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності останнього.

Перевіривши викладені доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 , допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.06.2014 року о 07-50 г. в м.Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Опель Вектра н/з НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував чоловік останньої ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.07.2014 року (справа №203/4140/14-п) за фактом дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Вказана постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Опель Вектра н/з НОМЕР_4 не був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

19.06.2014 року ОСОБА_4 в порядку ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подав до МТСБУ повідомлення про настання страхового випадку.

З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_3 04.08.2014 року відповідно до ст.35 та п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулась до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування.

За дорученням МТСБУ, ТОВ «Вікторія» було замовлено оцінку ринкової вартості транспортного засобу Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 та вартості відновлювального ремонту суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_6 .

Згідно звіту останнього від 05.08.2014 року ринкова вартість транспортного засобу Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 визначена в сумі 120487 грн. 33 коп., вартість відновлювального ремонту в сумі 103429 грн. 01 коп. з урахуванням ПДВ, в сумі 86190 грн. 84 коп. без ПДВ; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу в сумі 55648 грн. 38 коп. з урахуванням ПДВ, в сумі 46373 грн. 65 коп. без ПДВ.

На підстав вказаного звіту та в межах встановленого ліміту відшкодування, позивачем було здійснено відповідачці ОСОБА_3 виплату страхового відшкодування в сумі 50000 грн.

За проведення оцінки з визначення розміру збитків позивачем було сплачено ТОВ «Вікторія» кошти в сумі 933 грн. 58 коп.

Зазначені вище обставини підтверджуються долученими до справи та дослідженими судом під час її розгляду письмовими доказами, а також не заперечувались відповідачами.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут та далі Закону України №1961-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин) було встановлено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України №1961-IV розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну

потерпілих було визначено в розмірі 50000 грн. на одного потерпілого.

Згідно ст.29 Закону України №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону України №1961-IV за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення діючого законодавства, оскільки позивач виконав покладений на нього законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини відповідача ОСОБА_1 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з останнього на користь позивача в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 50933 грн. 08 коп., у відповідності до ст.141 ЦПК України судового збору в сумі 1378 грн. 60 коп., всього стягнувши 52311 грн. 68 коп.

В частині заявлених вимог про солідарне стягнення вказаних витрат з відповідачів, а також доводів відповідача ОСОБА_1 щодо відшкодування завданих відповідачці ОСОБА_3 матеріальних збитків шляхом оплати вартості відновлювального ремонту, суд враховує наступне.

На підтвердження вказаних доводів відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що після дорожньо-транспортної пригоди за його пропозицією водій ОСОБА_4 залишив транспортний засіб Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 для проведення відновлювального ремонту в автосервісі у ФОП ОСОБА_5 , де було проведено ремонті роботи, за що ним ( ОСОБА_1 ) сплачено кошти в сумі 15701 грн. Безпосередньо ремонті роботи проводились автомеханіком ОСОБА_7 .

Поряд з цим, надані ОСОБА_1 на підтвердження цього заказ-наряд №0000000005 від 18.06.2014 року, рахунок №00005 від 18.06.2014 року та квитанцію про оплату ремонтних робіт від 20.06.2014 року, видану ФОП ОСОБА_5 , суд не визнає належними, достатніми та допустимими доказами, оскільки вони є копіями, які належним чином не засвідчені.

Крім того, заказ-наряд № 0000000005 від 18.06.2014 року не містить підпису ОСОБА_4 , що зазначений в ньому в якості замовника, про прийняття автомобіля.

В квитанції від 20.06.2014 року не зазначено за ремонт якого транспортного засобу передано кошти. При цьому, зазначено про отримання ФОП ОСОБА_5 від ОСОБА_1 коштів в сумі 15701 грн. в якості попередньої оплати за ремонт транспортного засобу. В той час, як згідно заказу-наряду №0000000005 від 18.06.2014 року станом на 18.06.2014 року, тобто до видачі квитанції, вже було придбані необхідні матеріали, проведено відновлювальний ремонт та видано транспортний засіб замовнику.

З огляду на це, суд критично відноситься та не приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу і показання допитаного в якості свідка ОСОБА_7 , який під час допиту підтвердив факт проведення ним відновлювального ремонту транспортного засобу Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 в червні 2014 року, оскільки документально вказаний факт не підтверджено.

Крім того, вказані показання свідка ОСОБА_7 спростовуються додатками до звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 05.08.2014 року, згідно яких, а саме: акту огляду транспортного засобу від 31.07.2014 року та фотознімків вбачається, що на момент огляду транспортний засіб Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 не перебував у відремонтованому стані та мав механічні пошкодження, що були заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18.06.2014 року та відображені у довідці ДАІ, складеної за фактом цієї пригоди.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 підтвердив, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 запропоновував відремонтувати пошкоджений транспортний засіб за власні кошти та в цей же день вони приїхали до якогось будинку у приватному секторі, де перебував ОСОБА_7 , в якого було залишено транспортний засіб для проведення відновлювального ремонту. Проте, на протязі приблизно тижня жодних робіт проведено не було, після чого він забрав транспортний засіб та його дружина звернулась до МТСБУ з приводу виплати страхового відшкодування. В подальшому відновлювальний ремонт було проведено на ТОВ «СД-Люкс».

Факт проведення відновлювального ремонту транспортного засобу Фольксваген Гольф н/з НОМЕР_1 на ТОВ «СД-Люкс» підтверджується платіжним дорученням №1/23801 від 02.09.2014 року, з якого вбачається, що МТСБУ страхове відшкодування перераховувалось на рахунок ТОВ «СД-Люкс», а також довідкою цього товариства №63 від 15.11.2019 року на адвокатський запит представника відповідачки ОСОБА_3 .

Також суд враховує, що сплачені начебто ОСОБА_1 кошти в сумі 15701 грн. не покривали вартість матеріальних збитків та вартість відновлювального ремонту, визначених у звіті суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 05.08.2014 року.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факт відшкодування в добровільному порядку матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для звільнення останнього від відповідальності перед позивачем та підстав для задоволення позовних вимог останнього, заявлених до відповідачки ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1991 ЦК України, ст.ст.9,22,29,38,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар,8, код ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 50933 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 1378 грн. 60 коп., а всього стягнути 52311 грн. 68 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 червня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак