Рішення № 89856741, 12.06.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/1968/19

Провадження № 2/210/1268/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" червня 2020 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі судового засідання Таранущенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного з повідомлення сторін в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Військової частини А3211 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов`язку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов`язку, мотивуючи його тим, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наказу командира військової частини А3211 № 133 від 01.07.2017 прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу та призначений на посаду курсанта. Згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадянин ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3211.

Відповідно до наказу командира військової частини А3211 №216 від 29.09.2017 Відповідач за систематичне порушення військової дисципліни був звільнений у запас за пунктом «е» (через службову невідповідність), 29 вересня 2017 року справи та посаду здав та вибув до Дзержинсько-Довгинцівского ОРВК Дніпропетровської області для зарахування на військовий облік. Пунктом 8 даного наказу визначено провести відрахування вартості обмундирування в сумі 3634 (три тисячі шістсот тридцять чотири) грн.64 коп. обчислену пропорційно часу що залишився до кінця строку носіння.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідач на період проходження військової служби був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном.

Солдат ОСОБА_1 отримав речове майно згідно визначених норм, а саме кепі бойове (кашкет польовий) - 1 шт., шапка-флеска (шапка-підшоломник) - 1 шт., костюм літній польовий - 1 к-т, костюм вітро- вологозахисний - 1 шт., куртка ВВЗЗ - 1 шт., фуфайка з коротким рукавом - 1 шт., труси - 1 шт.,черевики з в/б демісез- 1 пар., ремінь для штанів -1 шт.

Дане майно видається військовослужбовцю в особисте користування. Майно особистого користування - це предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців.

Розрахунок зносу речового майна здійснюється відповідно до норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затверджених наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232.

Відповідача за перебування на військовій службі у стані алкогольного сп`яніння 22.09.2017 року було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме наказам командира військової частини А3211 № 639-ОД від 27.09.2017 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю на підставі пп. е п. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 4 даного наказу визначено провести розрахунок вартості обмундирування.

Відповідно до витягу із книги грошових стягнень та нарахувань військової частини А3211 за номенклатурою на 2017 р. № 284/3211, стр. № 94 станом на 27.09.2017 сума що підлягала стягненню становила 3634,64 грн. 11.10.2017 з громадянина ОСОБА_1 стягнено 457,04 грн. Залишок до стягнення становить 3177,60 грн., які просить позивач стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням, в суд не з`явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав. Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 2 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року визначено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо).

Ст.12 Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Статтею 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами. Якщо строк експлуатації військового та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити час його втрати, відшкодування шкоди проводиться в розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Згідно з п. 4 розділу III «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України» від 29.04.2016 № 232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Стаття 177 Цивільного кодексу України передбачає, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Отримавши речове майно ОСОБА_1 набув право власності на нього.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що наказом №133 від 01.07.2017 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини А3211, наказом №216 від 29.09.2017 його було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв?язку із службовою невідповідністю, проведено відрахування вартості обмундирування в сумі 3177,60 грн. обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння. Згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань, залишок до стягнення з ОСОБА_1 становить 3177,60 грн.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути 3177,60 грн. на відшкодування вартості обмундирування, строк носіння якого не минув.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. 81, 89, 141,263-265, 280-282, 289,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини А3211 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов`язку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) - суму не відшкодованої шкоди на суму 3177 ( три тисячі сто сімдесят сім) грн.. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А3211 ( 81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, код 26615153) суму судового збору 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну)грн.. 00 коп.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. А. Літвіненко