Рішення № 89855680, 17.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м. Київ № 640/4488/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом до про ОСОБА_1 Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Cолом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.03.2020 №03-14/33696/20):

- визнати дії старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича щодо винесення 27.01.2020 постанови у виконавчому провадженні №61086835 про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у сумі 62 189,90 грн, постанови ВП №61106705 від 27.01.2020 про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, постанови ВП №61086835 від 27.01.2020 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, постанови ВП №61106705 від 29.01.2020 про накладення арешту на належні ОСОБА_1 рахунки (арешт коштів боржника) та майно незаконними та неправомірними;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61086835 старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у сумі 62 189, 90 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про накладення арешту на належні ОСОБА_1 рахунки (арешт коштів боржника);

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошник Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61086835 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 27.01.2020 про стягнення витрат у сумі 195,30 грн на проведення виконавчих дій (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 від 29.01.2020 року про об`єднання виконавчих проваджень № 61106705, № 61106815 у зведене виконавче провадження №61110984 старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича .

Позовні вимоги мотивовано тим, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваних постанов є протиправними, та такими, що порушують права позивача, гарантованих Конституцією України та приписами матеріального та процесуального права, а оскаржувані постанови не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Інструкції про проведення виконавчих дій, а також іншим вимогам діючого законодавства. Як зазначає позивач, приймаючи оскаржувані постанови, відповідач не врахував той факт, що позивач не є боржником за основним зобов`язанням, а є лише майовим поручителем, який в силу норм закону не може відповідати за виконання основного зобов`язання (заборгованості за кредитним договором іншої особи ОСОБА_5 ) у розмірі 621 898, 98 грн, а як майновий поручитель має відповідати лише в розмірі вартості належної їй частки нерухомого майна, щодо якого судом й було звернуто стягнення шляхом його продажу на публічних торгах. При цьому, як зазначає позивач, стягненняі з неї виконавчого збору у розмірі 10%, а саме 62 189, 90 грн від основного зобов`язання є вочевидь неправомірним, оскільки таке майно перебувало у власності 4 (чотирьох) осіб, а оцінка вартості такого майна мала відбутися суб`єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В свою чергу, інші оскаржувані постанови є похідними, та, як наслідок, підлягають скасуванню також.

Крім того, позивач також зауважив, що заборгованість взагалі не стягувалась відповідачем в примусовому порядку за відповідним виконавчим провадженням , а тому й відсутні будь-які підстави як для винесення оскаржуваних постанов , а у подальшому і для відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з неї зазначеного виконавчого збору й винесення усіх інших оскаржуваних постанов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 640/4488/20 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недолікі позовної заяви. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та заяву про забезпечення доказів повернуто без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/4488/20 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву та зобов`язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №61086835, №61106705 та №61110984.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, однак на виконання вимог ухвали від 16.03.2020 надав суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №61086835 та №61106705.

У зв`язку з надходженням клопотань від позивача, а також у зв`язку із запровадженням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 15.06.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №61086835 по виконанню виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом міста Києва від 03.04.2014 у справі №760/16205/13-ц щодо погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Альфа-банк" в сумі 621 898, 98 грн шляхом звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв. м., житловою площею 55,20 кв.м., яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на публічних торгах, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Так, в рамках виконавчого провадження №61086835 старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Мірошником О.В. винесено постанову від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, а саме 62 189, 90 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 195, 30 грн.

На виконання постанови від 27.01.2020 ВП №61086835 старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Мірошником О.В. винесено постанову від 29.01.2020 та відкрито виконавче провадження №61106705 з приводу стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 189, 00 грн.

В цей же день, в рамках виконавчого провадження №61106705 відповідачем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та про об`єднання виконавчих проважень №61106705, №61106815 у зведене виконавче провадження №61110984.

Крім того, у зв`язку з надходженням заяви від стягувача Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про повернення виконавчого листа №2-4741/13, виданого Солом`янським районним судом міста Києва 03.04.2014, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 621 898, 98 грн, шляхом звернення стягнення на майно постановою від 29.01.2020 ВП №61086835 виконавчий лист №760/16205/13-ц від 03.04.2014 повернуто стягувачу.

Проте, як зазначає позивач, дії відповідача щодо винесення постанови від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10%, як і сама постанова, є неправомірними, та порушують права позивача, оскільки приймаючи постанову від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, а саме 62 189, 90 грн, відповідач не врахував той факт, що вона не є боржником за основним зобов`язанням, а є лише майновим поручителем, який в силу норм закону не може відповідати за виконання основного зобов`язання ( заборгованості за кредитним договором іншої особи - ОСОБА_5 ) у розмірі - 621 898,98 грн, визначеного судом у повному його обсязі, а як майновий поручитель має відповідати лише в розмірі вартості належної їй частки нерухомого майна, щодо якого судом й було звернуто стягнення шляхом його продажу на публічних торгах.

Позивач зазначив, що заборгованість за виконавчим провадженням №61086835 взагалі не стягувалась відповідачем в примусовому порядку, а тому й відсутні будь-які підстави як для винесення оскаржуваних постанов.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а оскаржувані постанови незаконними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 27 вказаного Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону №1404-VIII.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

З матеріалів виконавчого провадження №61086835 встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду щодо погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Альфа-банк" в сумі 621 898, 98 грн шляхом звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв. м., житловою площею. 55,20 кв.м., яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на публічних торгах, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, постановою від 29.01.2020 ВП №61086835 було повернуто виконавчий документ (виконавчий лист №760/16205/13-ц (2-4741/13)) стягувачу ПАТ "Альфа-банк" на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у постанові від 27.01.2020 ВП №61086835 про стягнення виконавчого збору, тому така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

За таких обставин суд дійшов висновку про помилковість доводів, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом, виходячи із дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови та про відсутність підстав для винесення постанови від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №61086835.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 761/11524/15-ц та від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18.

Крім того, у відповідності до положень частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем дії державного виконавця щодо порядку винесення постанови про стягнення виконавчого збору не відповідають вимогам Закону №1404-VIII, оскільки постанову про стягнення виконавчого збору винесено 27.01.2020, тобто раніше від дня винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 29.01.2020.

Щодо доводів позивача про те, що вона не є боржником за основним зобов`язанням, а є лише майновим поручителем, який в силу норм закону не може відповідати за виконання основного зобов`язання ( заборгованості за кредитним договором іншої особи - ОСОБА_5 ) у розмірі - 621 898,98 грн, визначеного судом у повному його обсязі, а як майновий поручитель має відповідати лише в розмірі вартості належної їй частки нерухомого майна, щодо якого судом й було звернуто стягнення шляхом його продажу на публічних торгах, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як вбачається з виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом 04.12.2013 у справі 2-4741/13 №760/16205/13-ц, в якості боржника судом визначено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

З резолютивної частини виконавчого листа від 04.12.2013 у справі 2-4741/13 №760/16205/13-ц вбачається, що він підлягає виконанню в частині щодо погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Альфа-банк" в сумі 621 898, 98 грн шляхом звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв. м., житловою площею. 55,20 кв.м., яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на публічних торгах, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Так, відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404-VIII стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Оскільки матеріли справи свідчать про те, що ОСОБА_1 володіла майном разом з іншими особами, то при винесенні постанови від 27.01.2020 у ВП №61086835 про стягнення виконавчого збору відповідачем не було враховано відповідну обставину.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Мірошника О.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 62 189, 90 грн від 27.01.2020 в межах виконавчого провадження №61086835, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 62 189, 90 грн від 27.01.2020, винесену в межах виконавчого провадження № 61086835.

Як наслідок, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій, визання протиправними та скасування постанов Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 29.01.2020 у ВП №61106705; про накладення арешту на належні ОСОБА_1 рахунки (арешт коштів боржника) від 29.01.2020 у ВП №61106705; про накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 від 29.01.2020 у ВП №61106705; про стягнення витрат у сумі 195,30 грн на проведення виконавчих дій (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 27.01.2020 у ВП №61086835; про об`єднання виконавчих проваджень № 61106705, № 61106815 у зведене виконавче провадження №61110984 від 29.01.2020 у ВП №61106705, підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується судового збору, то слід зазначити, що позивачем сплачено 5 882, 40 грн відповідно до квитанцій від 10.03.2020 №1037510790, від 10.03.2020 №1037510791, від 10.03.2020 №1037510792 та від 10.03.2020 №1037510793.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Визнати дії старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича щодо винесення 27.01.2020 постанови у виконавчому провадженні №61086835 про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у сумі 62 189,90 грн, постанови ВП №61106705 від 27.01.2020 про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, постанови ВП №61086835 від 27.01.2020 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, постанови ВП №61106705 від 29.01.2020 про накладення арешту на належні ОСОБА_1 рахунки (арешт коштів боржника) та майно незаконними та неправомірними.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61086835 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 27.01.2020 про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у сумі 62 189, 90 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про накладення арешту на належні ОСОБА_1 рахунки (арешт коштів боржника).

5. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 старшого державного виконавця Солом`янського районного Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошник Олексія Владиславовича від 29.01.2020 про накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 .

6. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61086835 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича від 27.01.2020 про стягнення витрат у сумі 195,30 грн на проведення виконавчих дій (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

7. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №61106705 від 29.01.2020 про об`єднання виконавчих проваджень № 61106705, № 61106815 у зведене виконавче провадження №61110984 старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошника Олексія Владиславовича .

8. Стягнути з Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76А, код ЄДРПОУ 35008087) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 882, 40 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.