Рішення № 89855300, 17.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 р. № 520/3066/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Могильової І.А.,

представника відповідача - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (м. Харків, вул. Гоголя, 5, кв. 24) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (м. Харків, вул. Бакуліна, 18) про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (код ЄДРПОУ 33607742, 61057. м.Харків, вул. Гоголя, буд.5, к.24) пеню у розмірі 1080946,81 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник - Східна об`єднана державна податкова інспекція м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області; далі - відповідач 1/Інспекція), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Корнеліус Україна» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 665973,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 762175,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 256001,00 грн., всього - 1684149,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2020 по справі №820/2136/15 касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі №820/2136/15 - без змін.

Поновлено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі №820/2136/15.

27.05.2019 органами казначейства було виконано вказане рішення Верховного Суду та перераховано на рахунок ТОВ «Корнеліус Україна» суму у розмірі 1684149,00 податку на додану вартість, як бюджетне відшкодування.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали ті обставини, що товариство протягом 2012-2019 років не могло отримати належну до сплати суму бюджетного вдшкодування у розмірі 1684149,00 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМІ Корнеліус Україна" зверталося до суду із позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 28.03.2011р. № 0000140700, № 0000150700. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що підприємство виконало усі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» умови щодо отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень -вересень 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України (К/9991/29198/12) від 28.01.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 у справі № 2а-10153/11/2070 залишено без змін.

Під час розгляду вказаної справи суди дійшли висновку, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за липень 2010р. у розмірі 101566 грн., за серпень 2010р. у розмірі 30072 грн. є правомірним. Судами зазначено, що висновок контролюючого органу про неправомірність включення ТОВ "ІМІ Корнеліус Україна" до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим податковим накладним, а саме: по декларації за липень 2010 року у розмірі 101566 грн.; по декларації за серпень 2010 року у розмірі 30072 грн. в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та фактам, встановленим податковим органом під час проведення виїзних перевірок за липень, серпень 2010р. на підставі первинних документів ТОВ "ІМІ Корнеліус Україна".

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 ст. 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджувалися із пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд звертає увагу, що неузгодженість в роботі між органами державної влади, у цьому випадку між податковим органом та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не може слугувати причиною порушення прав платників податків у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на те, що позивачем заявлено бюджетне відшкодування у відповідності до вимог законодавства, така сума (1080946,81 грн.) не відшкодована з незалежних від платника податків причин, позивач набув право вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 803/655/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження №11-778апп18).

За даними інтегрованої картки платника з податку на додану вартість ТОВ «Корнеліус Україна» протягом 2014-2015 років заявлені до відшкодування суми ПДВ за липень, серпень, вересень 2010 у розмірі 1 684 149,00 грн. були зменшені у рахунок нарахувань по деклараціях та уточнюючих розрахунках в хронологічному порядку.

ТОВ "Корнеліус Україна" було здійснено сплату податку на додану вартість, нарахованого по деклараціях та уточнюючих розрахунках, внаслідок чого в інтегрованій картці платника сформувалась переплата грошовими коштами по грошових зобов`язаннях з податку на додану вартість у розмірі 1 684 149,00 гривень.

Станом на 01.07.2015 року на електронному рахунку платника податку ТОВ "Корнеліус Україна" одноразово збільшилась сума надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ на суму переплати в розмірі 1 423 101,48 грн., тобто врахована у збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як складова формули, за якою здійснюється обрахування такої реєстраційної суми.

Переплата грошовими коштами у розмірі 266522,0 грн. повернута на електронний рахунок ТОВ "Корнеліус Україна" платіжним дорученням від 12.04.2018 № 30197 та по декларації з податку на додану вартість від 21.05.2018 № 9097736137 і відповідної заяви від 21.05.2018 № 9097736234 сума коштів у розмірі 266522,0 грн. з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перерахована на поточний рахунок платника.

Головним управлінням ДПС у Харківській області на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області за результатами розгляду листа казначейської служби направлено лист від 06.05.2019 № 14235/9/20-40-12-02-19 щодо відсутності залишку невідшкодованого податку на додану вартість з відповідними обставинами щодо його використання. Органами державної казначейської служби України у Харківській області 27.05.2019 року проведено відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за рішенням суду по ТОВ «Корнеліус Україна» у розмірі 1684149,0 грн. Дана операція 30.06.2019 відображена в інтегрованій картці платника податку, що відповідно до вимог Порядку № 765 призвело до виникнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 684 149,0 гривень.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Корнеліус Україна» використано суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1423101,48 грн. в рахунок поточних нарахувань протягом 2014-2015 років, а у розмірі 266522,0 грн. отримано в 2618 році на поточний рахунок, тобто платник не має права на нарахування та стягнення пені у розмірі 1080946,81 грн. за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування.

Обов`язок у контролюючого органу щодо повернення суми бюджетного відшкодування виник з дати набрання рішенням суду у справі №2а-10153/11/2070 законної сили, а саме з 04.04.2012, оскільки у 2012 році відшкодування процедури бюджетного відшкодування здійснювалося відповідно до норм ПК України. До введення в дію нового порядку, тобто з 2017 року, контролюючий орган зобов`язаний був повернути товариству належну суму бюджетного відшкодування.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» пені у розмірі 1080946,81 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа № 822/553/17), від 11 квітня 2019 року (справа №810/1228/17).

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів, позаяк пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі №822/553/17, справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення коштів передано на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Водночас постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у цій справі висловлено правову позицію, що ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 122 КАС України.

Таким чином, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин слід враховувати висновки щодо їх застосування, викладені у справі №822/553/17 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року.

З огляду на викладене, підстави для задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (м. Харків, вул. Гоголя, 5, кв. 24) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (м. Харків, вул. Бакуліна, 18) про стягнення пені - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (код ЄДРПОУ 33607742, 61057, м.Харків, вул. Гоголя, буд.5, к.24) пеню у розмірі 1080946,81 грн. (один мільйон вісімдесят тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 81 копійка) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус Україна» (код ЄДРПОУ 33607742) судовий збір у сумі 16214,21 грн. (шістнадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 21 копійка).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.06.2020.

Суддя В.В. Єгупенко