Рішення № 89854875, 15.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2020 року м. Рівне №460/3079/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії на підставі розрахункових листів, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної 3 липня 2011 року позивачу пенсії виходячи з розміру отримуваної ним заробітної плати та сум сплачених страхових внесків за період роботи у Закритому акціонерному товаристві "Управління будівництва Рівненської АЕС" з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року, зазначених в розрахункових листках, а також виплатити різницю недоплаченої позивачу пенсії з дня призначення пенсії, тобто з 3 липня 2011 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 3 липня 2011 року йому призначена пенсія за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, при призначенні пенсії до страхового стажу позивача не був врахований період роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року з підстав несплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкового державного соціального страхування за позивача у вказаний період. З огляду на вказане, обчислення розміру пенсійної виплати було проведене територіальним органом Пенсійного фонду України без врахування заробітної плати за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року. З метою підтвердження наявності страхового стажу та розміру отриманої заробітної плати за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року, позивач звернувся до Архівного відділу Вараської міської ради. За наслідками вказаного звернення позивачем отримані копії розрахункових листів про нарахування заробітної плати у спірний період, які в подальшому були подані ним до відповідача із заявою про перерахунок страхового стажу та розміру пенсії. Разом з тим, відповідач відмовив позивачу в зарахуванні періоду роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року до страхового стажу та проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи це відсутністю необхідних документів для підтвердження такого стажу та, відповідно, підстав для перерахунку розміру пенсійної виплати. Позивач не погоджується з бездіяльністю органу Пенсійного фонду України щодо належного обрахунку його страхового стажу та обчислення розміру пенсії, оскільки обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавцем покладений на страхувальника (роботодавця), а тому позивач як застрахована особа не може нести негативні наслідки за невиконання Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС» такого обов`язку. З наведених підстав, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що за змістом частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за період з 1 березня 2006 року по 31 липня 2010 року страхувальником Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС» страхові внески за позивача не сплачені. З огляду на наведене, відповідач стверджує, що ним правомірно не було включено період роботи позивача з 1 березня 2006 року по 31 липня 2010 року у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» до страхового стражу, позаяк, зарахування спірного періоду до страхового стажу можливе лише за умови сплати страхових внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Також, відповідач наголосив на тому, що за правилами статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Враховуючи, що за період роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 31 липня 2010 року страхові внески за позивача не сплачені, тому підстави враховувати при обчисленні розміру пенсійної виплати заробітну плату отриману останнім у вказаний період також відсутні. Крім того, на думку відповідача, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки пенсія є щомісячним платежем та про порушення свої прав позивач мав дізнатися у наступному місяці після отримання пенсії в неналежному розмірі. З огляду на вказане вище, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тобто не порушуючи вимог статті 19 Конституції України, а тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

29 квітня 2020 року позовна заява надійшла до суду.

4 травня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28 травня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 є застрахованою особою в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказане не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

У період з 17 вересня 2005 року по 15 липня 2010 року позивач працював на посаді сторожа у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС», що підтверджується записами №№ 16, 17 у його трудовій книжці.

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 3 вересня 2019 року (Форма ОК-5), страхові внески за період березень 2006 року - липень 2010 року за позивача страхувальником (роботодавцем) сплачені не були.

На звернення позивача щодо зарахування періоду роботи з вересня 2005 року по липень 2010 року до страхового стажу, відповідач листом від 8 листопада 2019 року за № 310/Р-125 повідомив, що період роботи позивача у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» був зарахований до страхового стажу по 28 лютого 2006 року. Період роботи у вказаному товаристві починаючи з березня 2006 року по липень 2010 року не зарахований до страхового стажу у зв`язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду за вказаний період.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, терміни у цьому Законі вживаються у такому значенні, зокрема:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону № 1058, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об`єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

В свою чергу, стаття 20 Закону № 1058 встановлює, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Аналіз наведених вище приписів законодавства дозволяє прийти до висновку про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. При цьому, вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а (провадження № К/9901/458/17), від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а та від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17 (провадження № К/9901/38798/18).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач в період з 17 вересня 2005 року по 15 липня 2010 року позивач працював на посаді сторожа у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС».

Однак, згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 11 квітня 2019 року (Форма ОК-5), страхові внески за позивача Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС» до Пенсійного фонду України були сплачені лише по 28 лютого 2006 року. Інформація про сплату Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС» страхових внесків за позивача у період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня.

Таким чином, суд констатує, що внаслідок невиконання Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС» обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи в останнього з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року.

Разом з тим, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року до страхового стажу за порушення, вчинене Закритим акціонерним товариством «Управління будівництва Рівненської АЕС», оскільки згідно з Законом № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе саме страхувальник (роботодавець).

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що спірний період роботи з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року мав бути зарахований до страхового стажу позивача при вирішенні питання щодо призначення пенсії останньому.

Також, частиною першою статті 40 Закону № 1058 встановлено, зокрема, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Крім того, пунктом 1 статті 41 Закону № 1058 передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З урахуванням вказаних вище норм Закону № 1058, суд вважає, що у зв`язку з наявністю підстав для зарахування періоду роботи позивача у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року до страхового стажу, то отримувана ним у вказаний період заробітна плата також мала бути врахована при обчисленні розміру пенсії останнього, що вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Одночасно, суд зауважує, що розмір заробітної плати, зазначений в розрахункових листах за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року (а.с.14-22), на підставі яких позивач просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії, є тотожним розміру, що відображений в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 11 квітня 2019 року (Форма ОК-5) (а.с.27-28).

При цьому, за змістом листа від 8 листопада 2019 року за № 310/Р-125 та відзиву на позовну заяву, відповідачем не заперечується наявність інформації про розмір отримуваної позивачем заробітної плати та сплачених з неї єдиних внесків у період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на час призначення пенсії позивачу, оскільки саме наявність такої інформації слугувала підставою для незарахування спірного періоду роботи до страхового стажу.

Наявність такої інформації в розпорядженні територіального органу Пенсійного фонду України спростовувала обов`язок позивача щодо подання довідки про заробітну плату (дохід) за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року (в даному випадку, розрахункових листків) у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, з метою її врахування при обчисленні пенсії.

З огляду на вказане вище, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, відображеної у розрахункових листках за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року, не відповідає суті встановленого судом порушення з боку органу Пенсійного фонду України та вказує на необхідність прийняття судом на підставі пункту 10 частини другої статті 245 КАС України рішення про застосування іншого способу захисту порушеного права, а саме: зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року, а також здійснити перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення, з урахуванням відомостей про розмір заробітної плати за вказаний період, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В той же час, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18). Так, у вказаній постанові, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 840,80грн відповідно до квитанції від 23 квітня 2020 року № 48958130 , оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року та неврахуванні заробітної плати за вказаний період при обчисленні пенсії останнього.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Закритому акціонерному товаристві «Управління будівництва Рівненської АЕС» з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахування заробітної плати за період з 1 березня 2006 року по 15 липня 2010 року, відомості про яку містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, починаючи з дня її призначення - 3 липня 2011 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 840,80грн (вісімсот сорок гривень, 80коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Комшелюк Т.О.