Постанова № 8985410, 02.12.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-4323/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» грудня 2008 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Гром Л. М.

при секретарі - Закупрі П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Чернігівського акціонерного центру про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008 року позивач звернувся суду з адміністративним позовом до Чернігівського акціонерного центру (п/р 26001003924 в Полікомбанк, МФО 353100, код 2483400) і просить суд стягнути з відповідача борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2008 року в сумі 3092, 17 грн. на розрахунковий рахунок управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова: п/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284, мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавств, а саме не сплачує страхові внески.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився про день, час і місце слухання справи сповіщався завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, відзиву на позов не надав, пояснень та будь-яких клопотань до суду не направляв. Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю його повноважного представника, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що Чернігівський акціонерний центр зареєстроване в управлінні Пенсійного Фонду України в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (далі Закон № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).

Згідно п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058: «До набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників» від 24 червня 2004 року): страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (400/97-ВР) для відповідних платників збору.

Чернігівській акціонерний центр, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті. Відповідно до цих розрахунків сума врахованих відповідачем страхових внесків за період липень-серпень поточного року склала 3092, 17 грн.

Термін сплати внесків згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 за календарний місяць - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного місяця.

Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності з вимогами ст. 106 Закону № 1054 суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Згідно з п.2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені ст. 20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі карток особових рахунків боржника відповідно до пунктів 8.2., 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8661, управлінням ПФУ сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу по страховим внескам від 01.10.2008 за № Ю 3048 на суму 3092, 17 грн., яка одержана відповідачем.

Суми зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 робочих дів з дня одержання вимоги, тобто до 18.10.2008 року, але відповідач добровільно визначену вимогою суму в повному обсязі не сплатив.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (ст. 106 Закону № 105 8-ІV).

Як вбачається з позовної заяви, на день розгляду справи в суді відповідачем недоїмку по страховим внескам до Пенсійного фонду не сплачено. Проте, відповідачем також і не використано його право узгодити розмір заборгованості із відповідним управлінням ПФУ чи оскаржити вимогу до суду.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході судового слідства було встановлено, що виконавчі документи про стягнення заборгованості, визначеного в адміністративному позові, на примусове стягнення до органів державної виконавчої служби не передавались.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Чернігівського акціонерного центру (п/р 26001003924 в Полікомбанк, МФО 353100, код 24834000) борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-серпень 2008 року в сумі 3092, 17 грн. на розрахунковий рахунок управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова: п/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 05 грудня 2008 року.