Ухвала суду № 89853539, 17.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2020 року Справа №160/2929/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року у адміністративній справі № 160/2929/20 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/2929/20 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 01.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

12.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки в рішенні суду від 01.06.2020 року, в якій просить суд:

- внести виправлення у рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, а саме: « ОСОБА_2 » виправити на « ОСОБА_3 ».

В обгрунтування заяви зазначив, що в тексті рішення суд помилково зазначив замість його імені « ОСОБА_3 », ім`я « ОСОБА_2 ».

Ухвалою суду від 15.06.2020 року заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) на 17.06.2020 року.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, судом встановлено, що у тексі рішення допущено описку, а саме: замість імені позивача – « ОСОБА_3 », помилково зазначено « ОСОБА_2 ».

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне виправити допущену у тексті рішення описку в імені позивача, вказавши « ОСОБА_1 », замість невірно вказаного « ОСОБА_1 ».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про виправлення описки, у зв`язку з чим остання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року у справі № 160/2929/20 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Виправити описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року, зазначивши позивача як « ОСОБА_1 », замість помилково зазначеного « ОСОБА_1 ».

Копію ухвали про виправлення описки надіслати особам, які брали участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець