Ухвала суду № 89848519, 15.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 червня 2020 року м. Київ № 640/11787/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи клопотання позивача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до Національної служби посередництва і примирення

про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДР: 14360570) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної служби посередництва і примирення (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДР: 14360570), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 25.05.2020 № 305-р "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії "КиївСіті" Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та Акціонерним товариством "ПриватБанк".

Ухвалою від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Виходячи з положень п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

12.06.2020 до суду надійшло клопотання адвоката позивача в прохальній частині якого зазначено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи, однак, без деталізації - чи просить позивач розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням засідання, чи бажає розглядати справу за правилами загального провадження.

Засвідчивши самостійно нотаріально посвідчену довіреність власним підписом, представник вважає, що у п. 6 ухвали про відкриття провадження у справі суд зазначив, що позивач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не пізніше 5 днів з дня подання відзиву. Водночас суд звертає увагу, що п. 6 ухвали містить наступний зміст (щодо відповідача): "Відповідач може подати заперечення, передбачені ч. 4 ст. 260 КАС України протягом п`яти днів з дати отримання копії даної ухвали (ч. 12. ст. 171 КАС України)".

Між тим, вже за змістом клопотання представник позивача просить розглядати справу за правилами загального провадження, однак вже надалі посилається в обґрунтування наведеного на положення ч. 5 ст. 262 КАС України, яка регулює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, але - з проведенням судового засідання та викликом учасників справи.

Надалі позивач вже посилається на положення, яки регулюють вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного чи загального провадження (ч. 3 ст. 257 КАС України).

З наведеного вбачається набір процесуальних норм, які регулюються і правила розгляду справи у спрощеному позовному провадженні (із проведенням засідання, чи без проведення засідання), так і правила розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Адвокат позивача зазначає, що справа має важливе значення для позивача, оскільки матиме вплив на права, інтереси, а також зобов`язання банку.

Більш того адвокат зазначає, що можлива відмова у позові, залишення в силі спірного розпорядження, призведуть до протиправного застосування примирних процедур у колективному спорі.

Тобто, у разі, наприклад, відмови у задоволенні позову позові, адвокат наперед ставить під сумнів рішення суду, що є неприпустимим у правовій державі, свідчить про явну неповагу до суду.

Аргументуючи таке клопотання адвокат також зазначає про необхідність дослідження доказів. Між тим, адвокат не зазначає, - яким чином чи свідчить про складність справи.

Крім того, адвокат вказує на доцільність підготовчого провадження, аргументуючи таку необхідність загальними фразами та не зазначаючи - яким чином розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження обмежує позивача у реалізації положень ч. 1 ст. 77 КАС України та ч. 2 ст. 261 КАС України. Також не зазначено конкретизації - які саме дії з їх конкретним, а не загальним наповненням, бажає ще вчинити адвокат.

Адвокат також звертає увагу на значний суспільний інтерес, не приводячи в наведеному аспекті жодних значимих та вагомих аргументів.

Водночас, адвокат зазначає, що справа матиме значення і для відповідача.

Адвокат зазначає, що справи не підпадає під ст. 263 КАС України. У зв`язку з чим суд підтверджує, що не підпадає та звертає увагу на те, що на цю статтю суд і не посилався у своїй ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з цим додатково звертаю увагу заявника, що в ухвалі про відкриття провадження у справі міститься посилання суду на п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України ("інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження"), чим і керувався суд у даній справі.

Додатково роз`яснюю, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У взаємозв`язку з наведеним суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника.

Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі "Mirovni Institut v. Slovenia", яке вибірково цитує заявник, зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valov? and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії);

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 257 КАС України, заявник не деталізував тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності доводять надзвичайну складність справи та зумовлюють необхідність її розгляду за правилами загального провадження.

По суті клопотання містить посилання навіть не на обставини, як то вважає заявник, а містить його міркування на загальні теми, які на його думку свідчать про складність справи, що однак, і це є очевидним, не свідчить саме про складність справи.

У той же час, дослідивши клопотання заявника та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.

При цьому, суд повторно зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодних чином не перешкоджає виконанню позивачем вимог ч. 1 ст. 77 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) в кореспонденції з приписами ч. 2 ст. 79 КАС України (позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви) та, як вже зазначалося, ч. 2 ст. 261 КАС України (позивач має право подати до суду відповідь на відзив).

При цьому, суд звертає увагу заявника на положення ч. 8 ст. 262 КАС України, відповідно до яких при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Тобто, в рамках спрощеного позовного провадження судом також досліджуються докази, що є очевидним.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката АТКБ "ПриватБанк" Баранова В.С. про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін