Ухвала суду № 89848210, 16.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

16 червня 2020 року справа № 709/325/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач), звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі – відповідач) про скасування запису та рішення щодо державної реєстрації права у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за Іркліївською сільською радою Чорнобаївського району, посилаючись на ст.ст.2, 4, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Зазначений місцевий загальний суд ухвалою від 27.02.2020 вказану справу передав на розгляду Черкаського окружного адміністративного суду, мотивуючи виконанням ст.ст.20, 29, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України.

21.04.2020 до вказаного окружного адміністративного суду від позивача надійшов уточнений позов про скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та рішення про реєстрацію прав у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125186400:08:000:1530, площею 0,1248га з цільовим призначенням – для колективного садівництва, що розташована за адресою: Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, ст.Машинобудівник, - та зареєстрована 02.07.2018 Відділом у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за Іркліївською сільською радою і передана їй у комунальну власність згідно з наказом відповідача від 26.09.2018 №23-3971/14-18-СГ та акту приймання-передачі від 27.09.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач передав вищевказану земельну ділянку у комунальну власність Іркліївській сільській раді, не зважаючи на наявність у позивача права власності на неї, що підтверджено відповідним Державним актом.

Ухвалою від 22.04.2020 суд відкрив провадження у справі, вирішивши розглянути її правилами спрощеного провадження. залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іркліївську сільську раду (код ЄДРПОУ 34177193; 19950, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Іркліїв, вулиця Богдана Хмельницького, буд.7) (далі – третя особа). Також установив учасникам строк для надання суду письмових заяв по суті та доказів: відповідачу для відзиву 15 днів з дня отримання ухвали, позивачу – 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на нього, для третьої особи – 10 днів для надання пояснень. Додатково повідомив про строки для надання учасниками суду обґрунтованих клопотань про судовий розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом.

Вказану ухвалу учасники згідно з даними рекомендованим повідомлень про вручення поштового відправлення отримали: позивач – 29.04.2020, відповідач – 27.04.2020, третя особа – 29.04.2020.

08.05.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що зазначена земельна ділянка була інвентаризована розробником документації як вільна земельна ділянка, з огляду на що відповідач на виконання розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р передав її у комунальну власність третій особі, яка у подальшому зареєструвала своє речове право. Також відповідач акцентує, що його державні реєстратори не є суб`єктами реєстрації речових прав і не можуть приймати рішення про внесення відомостей щодо набуття або припинення права до Державного земельного кадастру. Тому вважає, що позовні вимоги направлені на захист порушеного майнового права, що не має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Скасування державної реєстрації земельної ділянки не буде ефективним, бо не призведе до поновлення стверджуваного позивачем права.

14.05.2020 від третьої особи на адресу суду надійшло письмове пояснення з проханням позов задовольнити. Стверджує, що земельна ділянка, з приводу якої виник спір, передана у комунальну власність згідно з наказом відповідача від 26.09.2018 №23-3971/14-18СГ та акту приймання-передачі. Тому спірний запис і рішення державного реєстратора здійснені на їх підставі. Для виключення вказаної земельної ділянки із земель комунальної власності третьої особи необхідно врахувати вимоги абз.3 ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження». Розгляд судової справи просила здійснити без участі її представника.

Зважаючи, що жоден із учасників спору не заявив обґрунтованого клопотання про судовий розгляд справ у відкритому судовому засіданні з повідомленням і викликом їх представників, з огляду на відсутність необхідності призначити у справі експертизу чи викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши доводи та аргументи учасників, суд дійшов висновку закрити провадження з таких підстав.

Суд встановив, що позивач звертався заявою до голови Черкаської обласної державної адміністрації Шевченка Ю.І., в якій повідомив. На підставі рішення Мельниківської сільської ради народних депутатів від 27.08.1997 №7-ХХІІ отримав у власність земельну ділянку, площею 0,1248га, що підтверджується Державним актом від 24.06.1998 серії ЧР №23-19-18-04-135. На той час кадастрові номери не видавалися. Після об`єднання громад в кадастровій карті України його земельна ділянка позначена як комунальна, а не приватна власність і має кадастровий номер 7125186400:08:000:1530. Тому просить допомогти повернути належну йому земельну ділянку, на якій побудовані об`єкти нерухомого майна (садовий будинок та гараж).

Вказане звернення направлене для розгляду відповідачу супровідним від 28.10.2019 №01/08-01/Г-1124. Відповідач листом від 12.11.2019 вих.№661/0-596/6-19 повідомив позивачу, що його Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1744 від 24.06.1998. Водночас відповідно до даних Державного земельного кадастру форма її власності комунальна, кадастровий номер 7125186400:08:000:1530. Тому роз`яснено, що виправлення помилок у відомостях про неї може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Листом третьої особи від 14.11.2019 №2102 підтверджується розгляд нею заяви позивача від 31.10.2019 №184. У ньому повідомлено про необхідність присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки позивачу, вказаної у його Державному акті, та акцентовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125186400:08:000:1530, площею 0,1248га передана у комунальну власність. Додатково зазначено про необхідність у судовому порядку скасування права комунальної власності, якщо позивач вважає та має підтверджуючі документи, що вона саме йому належить.

Позивач заявою від 26.12.2019 звернувся до відповідача з проханням внести зміни до наказу про передачу земельних ділянок від 20.09.2018 №23-3971/14-18-СГ та акту приймання-передачі, шляхом виключення з відповідного переліку належної йому на праві власності.

Того ж дня позивач звернувся до третьої особи заявою, в якій просив прийняти рішення щодо передачі земельної ділянки зі вказаним вище кадастровим номером її законному власнику для можливості державної реєстрації уповноваженими органами.

Листом від 10.01.2020 вих.№Г-821/0-13/6-20 відповідач повідомив позивачу, що з 01.01.2013 набули чинності закони України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанова КМУ від 17.12.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», на підставі яких повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок з 01.01.2013 припинилися.

Третя особа листом від 23.01.2020 №98 повідомила позивачу щодо відсутності правових підстав виносити питання про приватизацію земельної ділянки, на яку ним отриману правовстановлюючі документи.

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Встановлені обставини свідчать, що спір виник внаслідок дій органів державної влади та органу місцевого самоврядування, які є суб`єктами владних повноважень.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації прав не є самостійними, а є похідними від основного права власності. Тому вирішення заявлених позивачем позовних вимог у адміністративному судочинстві не є ефективним, оскільки не позбавить без оскарження рішення щодо передачі земельної ділянки у комунальну власність такої власності третьої особи, а отже, і не поновить його прав.

Згідно з положеннями ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Отже, адміністративний суд позбавлений права змінити предмет заявленого спору та надавати правову оцінку правовідносинам, які позивачем самостійно спірними не заявлені у позовній заяві.

Позивач не оспорив дій органів державної влади щодо розгляду його звернень.

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами розглядають суди у порядку цивільного судочинства на підставі абзацу другого ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України.

Для вирішення спору суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України також врахував висновки щодо застосування норм права Верховного Суду.

Зокрема, згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (наприклад постанови: 07 листопада 2018 року, справа N200/14855/16-а; 13 листопада 2018 року справа №826/12122/17; 15 травня 2018 року, справа №911/4144/16; 17 жовтня 2018 року, справа N826/17908/14; 12 вересня 2018 року; справа №2а-1768/11; 20 вересня 2018 року, справа №902/919/17) у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосується набутого права власності на об`єкти нерухомого майна третіми особами, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та виходить за межі компетентності адміністративних судів.

Зважаючи, що порушення своїх прав позивач вбачає у неможливості реалізації ним права власності на земельну ділянку внаслідок незаконних, на його думку, дій і рішень відповідача та третьої особи, що є чинними та не оспорені, завлений предмет спору направлений на позбавлення права власності третьої особи. Отже, заявлений спір не підвідомчий адміністративному суду і має вирішуватися загальним місцевим судом правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також згідно з ч.2 ст.238 КАС України вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку закрити провадження в адміністративній справі та відповідно до ч.1 ст.239 КАС України роз`яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанціями про сплату судового збору за звернення з позовом (від 25.02.2020 №0.0.1630194694.1 на суму 840,80грн. та від 17.04.2020 №ПН5325 на суму 840,80грн.) підлягають поверненню йому з Державного бюджету України в повному обсязі на підставі ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та рішення про реєстрацію прав у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125186400:08:000:1530, площею 0,1248га з цільовим призначенням – для колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 обл., Чорнобаївський р-н, ст.Машинобудівник, - та зареєстрована 02.07.2018 Відділом у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за Іркліївською сільською радою і передана їй у комунальну власність згідно з наказом від 26.09.2018 №23-3971/14-18-СГ та акту приймання-передачі від 27.09.2018.

2. Роз`яснити учасникам, що заявлений спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

3. Повернути ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір відповідно до квитанцій від 25.02.2020 №0.0.1630194694.1 на суму 840,80грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та від 17.04.2020 №ПН5325 на суму 840,80грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів з дня складення повного її тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 16.06.2020.