Ухвала суду № 89848173, 10.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

10 червня 2020 року справа № 580/1966/20 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення індексу інфляції за час прострочення виплати, 3 % річних, пені та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 індексу інфляції за весь час прострочення в сумі - 57 509 грн. 14 коп;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 3 % річних в сумі - 13 507 грн. 63 коп.;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) в сумі - 4 932 123 грн. 27коп.;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі - 100 000 грн. 00 коп.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позивачем, у адміністративному позові, зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору, на підставі ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”. Позивач зазначив що є споживачем фінансових послуг та підлягає звільненню від сплати судового збору а подання даного позову.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно із статтею 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 2664-III) визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 2664-III фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина 1 статті 1058 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

З аналізу наведених законодавчих норм убачається, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що дія частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Зазначений висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду викладеним у Постанові від 09.04.2020р. у справі №826/14519/18.

Оскільки підставами заявлених позовних вимог є порушення відповідачем грошових зобов`язань та невиплата позивачу належних йому коштів в порядку ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та у строки встановлені законом, суд доходить висновку про доцільність звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову на підставі ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

З урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та є справою незначної складності,

Суд також зазначає, що 11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні вводиться карантин.

Відповідно до листа Ради суддів України від 16.03.2020р. №9рс-186/20, з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СOVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендую, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Крім того, Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2020р. №14 впроваджено протиепідемічні заходи.

Відповідно до рішення Уряду, опублікованому на Урядовому порталі, загальнонаціональний карантин продовжено до 24 квітня 2020 року та в подальшому до 22 травня 2020р.

Згідно відомостей урядового порталу Кабінету Міністрів України, черговим рішенням Уряду від 20 травня 2020р. № 392, продовжено загальнонаціональний карантин до 22 червня 2020р.

Відповідно до частини 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З урахуванням вказаної постанови та рекомендацій Ради суддів України, суд доходить висновку про доцільність розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 160 - 165, 171, пунктом 20 частини 1 статті 4, пунктом 10 частини 6 статті 12, частиною 1 статті 257, статтями 241 - 243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення індексу інфляції за час прострочення виплати, 3 % річних, пені та моральної шкоди.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розпочати розгляд справи по суті через тридцять днів з дня відкриття провадження, без повідомлення учасників справи.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до Черкаського окружного адміністративного суду відзиву на позовну заяву, відповідних доказів, на які відповідач посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформленого відповідно до положень частин 2-4 статті 162 КАС України, та доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали про відкриття провадження невідкладно надіслати сторонам, разом з витягом про їхні процесуальні права і обов`язки. Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала в частині порушення правил підсудності відповідно до частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Білоноженко

Витяг з Кодексу адміністративного судочинства про процесуальні права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі, встановлені статтями 44, 45, 47

Стаття 44. Права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

3. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Стаття 47. Процесуальні права та обов`язки сторін

1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.