Рішення № 89847752, 28.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 р. Справа № 480/1377/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника відповідача - Іваницької А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1377/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить суд зобов`язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням заробітної плати, зазначеної в колонці «іноземна валюта», а саме:

1985 рік: січень - 554,40, лютий - 554,40, березень - 554,40, квітень - 554,40, травень - 554,40, червень - 240,94, липень - 429,58, серпень - 554,40, вересень - 554,40, жовтень - 554,40, листопад - 554,40 грудень, 554,40;

1986 рік: січень - 554,40, лютий - 542,82, березень - 601,92, квітень - 601,92, травень - 601,92, червень - 601,92, липень - 543,84, серпень - 562,58, вересень - 601,92, жовтень - 601,92, листопад - 40,13, грудень - 467,80;

1987 рік: січень - 601,92, лютий - 543,84, березень - 543,84, квітень - 543,84, травень - 543,84, червень - 543,84, липень - 543,84, серпень - 543,84, вересень - 507,16, жовтень - 543,84, листопад - 36,25, грудень - 474,25;

1988 рік: січень - 600,00, лютий - 600,00, березень - 600,00, квітень - 600,00, травень - 270,97,

на посаді слюсаря по ремонту автомобілів, водія технічної роти у військовій частині польова пошта 57875 у Германській Демократичній Республіці, починаючи з 24.08.2019 - дня призначення пенсії за віком у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області.

Позов мотивовано тим, що у період з 1985 по травень 1988 року працював у Германській Демократичній республіці та отримував заробітну плату у рублях та іноземній валюті (марках ГДР). У вересні 2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для оформлення пенсії за віком. У грудні 2019 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з питання обчислення та зарахування до його пенсії заробітної плати у іноземній валюті за 1985-1988 роки згідно наданої при первинному зверненні довідки Федерального державного казенного підприємства "Центральний архів Міністерства оборони Російської федерації" від 25.06.2019 за №4/73870. 28.12.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було надано відповідь за №2512/П-11, у якій зазначено, що у відповідача відсутні підстави для врахування для обчислення пенсії заробіток у іноземній валюті.

Сторона позивача вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії згідно з вказаною довідкою з підстав неможливості зарахування заробітку в іноземній валюті протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. За таких обставин, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Звільнено позивача від сплати судового збору.

30.03.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.26-27), в якому на обґрунтування заперечень зазначив, що чинним законодавством не передбачений обрахунок пенсії особам, які працювали за кордоном в установах колишнього СРСР чи УРСР або за відрядженнями цих установ, із заробітку із врахуванням частини заробітної плати отриманої в іноземній валюті. А тому сторона відповідача вважає, що підстави для врахування цього періоду при обчисленні розміру пенсії позивачу відсутні. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

06.04.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує на безпідставність тверджень відповідача.

Ухвалою суду від 07.04.2020 призначено справу №480/1377/20 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.05.2020.

У судове засідання позивач не з`явився, у заяві від 27.05.2020 ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 24.06.2019 отримує пенсію за віком, обчисленої відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", про що свідчить копія протоколу призначення пенсії (а.с.44).

04.07.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою взяти до обрахунку пенсії заробітну плату за період роботи з 1985 по травень 1988 року у Германській Демократичній Республіці починаючи з 24.08.2019.

Листом від 28.12.2019 за №2512/П-11 відповідач повідомив, що на час роботи позивача за кордоном було чинним Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590 (зі змінами), пунктом 129 якого було передбачено, що при визначенні середньомісячного заробітку (пункти 121-126) робітників і службовців військових частин, тимчасово розташованих за кордоном, враховується 100 відсотків заробітної плати, встановленої по займаній посаді (виконуваній роботі) в радянської валюті. За електронною базою даних одержувачів пенсій Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області, під час призначення позивачу пенсії, в розрахунок середньомісячного заробітку для обчислення пенсії взята заробітна плата згідно із наданої позивачем архівною довідкою від 25.06.2019 №4/73870, в радянських рублях. Підстави для врахування для обчислення пенсії заробітку, що виплачувався йому за період роботи у військовій частині, розташованій в Германській Демократичній Республіці, в іноземній валюті, відсутні (а.с.14-15).

Позивач вважає, що дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з січня 1985 року по травень 1988 року в Германській Демократичній Республіці ОСОБА_1 є протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 70 р.4 «Правил про умови праці радянських працівників за кордоном», затверджених постановою Державного комітету з питань праці і заробітної плати Ради Міністрів СРСР від 25 грудня 1974 року №365, передбачено, що за працівниками, скерованим в службове відрядження з СРСР за кордон, зберігається робоче місце (посада) і середній заробіток.

Згідно п.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по ЗО червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 42 р.2 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Державного комітету з питань праці і заробітної плати Ради Міністрів СРСР від 25 грудня 1974 року №365, вказано, що на соціальне страхування працівників закладів СРСР за кордоном, що направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу за місцем на штатні посади із складу членів сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, що встановлюються урядом СРСР від сум заробітної плати, що сплачується вказаним працівником в радянській та іноземній валютах.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до п.2.10 якого довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 1985 по травень 1988 рік позивач перебував у відрядженні в Германській Демократичній Республіці у військовій частині польова пошта 57875 з 26 червня 1984 по 14 червня 1988 на посаді слюсаря з ремонту автомобілів, водія автомобіля ТР і нарахована йому заробітна плата (в рублях та копійках) та у іноземній валюті (в марках ГДР) у період з січня 1985 року по травень 1988 року, що підтверджується довідкою Федерального казенного підприємства "Центральний архів Міністерства оборони України Російської Федерації" від 25.06.2019 №4/73870 (а.с.16-18) та відповідними записами у трудовій книжці (а.с.19).

Розглядаючи вимогу про можливість включення до заробітку, з якого обчислюється пенсія, коштів, отриманих в інвалютних рублях, суд вважає за необхідне, звернути увагу, що поняття інвалютних карбованців є умовним, і застосовувалось як одиниця обліку коштів. Виплата заробітку в інвалютних рублях відбувалась за обставин, коли організація виконувала роботи (надавала послуги) за кордоном за іноземну валюту, яку в обов`язковому порядку продавала Зовнішторгбанку СРСР, а останній, в свою чергу, конвертував таку валюту в інвалютні рублі для розрахунків з працівниками відповідної організації.

Нарахування коштів в інвалютних рублях на рахунок особи, яка працювала за кордоном, означало можливість придбання за ці кошти іноземної валюти (для розрахунків за кордоном), або отримання цих коштів у рублях для розрахунків на території СРСР. При цьому, балансова оцінка інвалютного рубля до рубля складала 1 до 1.

За таких обставин, для вирішення питання про можливість врахування при обчисленні пенсії заробітку, отриманого в інвалютних рублях, необхідно застосовувати загальні правила, визначені чинним законодавством.

Так, згідно з ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії довічно) було передбачено, що заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно з ст.43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Приписами статті 72 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64 -67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

Тобто, головною умовою врахування заробітку для призначення (перерахування) пенсії є відрахування страхових внесків із цих сум.

При цьому слід зазначити, що механізм оплати праці спеціалістів (на час роботи позивача) регулювався Правилами про умови праці радянських робітників за кордоном, затвердженими Державним Комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 25.12.1974 за №365, пунктом 42 яких передбачено, що на соціальне страхування працівників установ СРСР за кордоном, які направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу на місці на штатні посади з числа членів їх сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, встановлених урядом СРСР від сум заробітної плати, виплачуваної названим працівникам в радянській та іноземній валютах.

В силу вимог ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами. Таке саме визначення іноземної валюти дає ч.4 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Пунктом 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" іноземна валюта іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України. Під терміном «іноземна валюта» розуміється як власне іноземна валюта так і банківські метали, платіжні доручення та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що інвалютні карбованці не є іноземною валютою, а є умовною грошовою одиницею, яку використовували для безготівкового нарахування коштів радянським спеціалістам, які працювали за кордоном. Курс цієї умовної одиниці до карбованця СРСР становив один до одного.

Крім цього, слід зазначити, що Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (то було чинне на момент відрядження позивача) встановлено, що в заробіток для нарахування пенсії включаються усі види заробітної плати, на які відповідно до діючих правил нараховуються страхові внески.

У разі, коли страхові внески нараховуються на умовні суми заробітку, в середній заробіток для нарахування пенсії включаються ці умовні суми, це передбачено пунктом 124 постанови Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590.

В той же час, спростувань того, що із заробітної плати позивача за період його відрядження з січня 1985 року по травень 1988 року не нараховувались та не сплачувались страхові внески відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч частини 2 статті 77 КАС України, надано не було.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").

Згідно з п.п.4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у відмові врахувати для обчислення пенсії ОСОБА_1 заробітку, що був виплачений за період роботи (січень 1985-травень 1988) у військовій частині, розташованій в Германській Демократичній Республіці, в іноземній валюті відповідно до довідки №4/73870 від 25.06.2019.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати під час роботи у військовій частині, що розташована у Германській Демократичній Республіці, за період з 1985 по травень 1988, виплаченої в іноземній валюті, - 24.08.2019.

Відтак, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, зазначеної в колонці «іноземна валюта», а саме:

1985 рік: січень - 554,40, лютий - 554,40, березень - 554,40, квітень - 554,40, травень - 554,40, червень - 240,94, липень - 429,58, серпень - 554,40, вересень - 554,40, жовтень - 554,40, листопад - 554,40 грудень, 554,40;

1986 рік: січень - 554,40, лютий - 542,82, березень - 601,92, квітень - 601,92, травень - 601,92, червень - 601,92, липень - 543,84, серпень - 562,58, вересень - 601,92, жовтень - 601,92, листопад - 40,13, грудень - 467,80;

1987 рік: січень - 601,92, лютий - 543,84, березень - 543,84, квітень - 543,84, травень - 543,84, червень - 543,84, липень - 543,84, серпень - 543,84, вересень - 507,16, жовтень - 543,84, листопад - 36,25, грудень - 474,25;

1988 рік: січень - 600,00, лютий - 600,00, березень - 600,00, квітень - 600,00, травень - 270,97,

на посаді слюсаря по ремонту автомобілів, водія технічної роти у військовій частині польова пошта 57875 у Германській Демократичній Республіці, починаючи з 24.08.2019 - дня призначення пенсії за віком у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтується його відзив, в той час як вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, що наявні у матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Правові підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з урахуванням заробітної плати отриманої у період роботи у Германській Демократичній Республіці з січня 1985 по травень 1988, а саме інвалютних карбованцях відповідно до загальної заробітної плати згідно відомостей нарахування заробітної плати згідно відомостей, визначених у довідці Федерального державного казенного підприємства "Центральний архів Міністерства оборони Російської федерації" від 25.06.2019 №4/73870, починаючи з 24.08.2019 - дня призначення пенсії за віком у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 05.06.2020 року.

Суддя О.М. Кунець