Рішення № 89847381, 15.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2020 р. № 400/1595/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправною та скасування вимоги від 22.05.2019 р. № Ф-38135-17; визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 22.05.19 №Ф-38135-17, зобов`язання утриматися від вчинення дій щодо формування вимог про сплату боргу (недоїмки) за Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік від 06.02.2018" Ф№5Д.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначає, що оскаржувана вимога №Ф-38135-17 від 22.05.19 про сплату недоїмки в сумі 8447,77 грн винесена на підставі поданого нею звіту «Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2017 рік. Разом з цим, дані звіту «Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2017 рік є помилковими, так як позивачка звільнена від сплати єдиного внеску як пенсіонер та оскільки жодного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування позивачем не укладено, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 року № Ф-38135-17 підлягає скасуванню. Одночасно з цим, позивачка вказує на те, що відповідачем на підставі поданого помилково Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік вже було сформовано вимогу №Ф-15360-17 від 12.03.18, яку скасовано судовим рішенням по справі №814/1151/18.

За таких обставин позивач вважає необхідним зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо формування вимог в подальшому на підставі помилково поданого Звіту за 2017 рік.

Відповідач проти позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити, обгрунтувавши свою позицію у відзиві тим, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Водночас, якщо такими особами самостійно визначено зобов`язання у звіті, то вони підлягають обов`язковій сплаті. Оскільки позивачем самостійно подано 06.02.18 за №36029 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску, у нього виникло зобов`язання щодо сплати самостійно визначеної суми єдиного внеску.

В свою чергу позивач, у відповіді на відзив вказала на помилковість подання звіту за 2017 рік не свідчить про її участь у системі страхування та безпідставність доводів відповідача.

Суд розглянув справу 15.06.2020, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 05.10.1998 та як платник податків та внесків перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Миколаївській області.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 28.09.2016 ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

06.02.18 позивачем подано до органу податкової служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у якій самостійно визначила суму ЄСВ в розмірі 8448,00 грн.

17.04.2018 позивачка зверталась до ГУ ДФС в Миколаївській області із заявою, в якій повідомила про помилковість надання Звіту за 2017 рік, оскільки вона є пенсіонеркою за віком.

На підставі наведеного вище Звіту, відповідачем 12.03.2018 виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15360-17 в сумі 8447,77 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивачка звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про її скасування.

Рішенням МОАС від 02.08.2018 по справі №814/1151/18 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу від 12.03.2018 №Ф-15360-17.

22.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївської області виставлено на адресу позивача вимогу №Ф-38135-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 8447,77 грн.

На запит позивача щодо підстав виникнення вказаної недоїмки, Головне управління ДПС у Миколаївській області листом від 17.01.2020 №11/ЗП/14-29-10-23 повідомило, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-38135-17 від 22.05.2019 сформована у зв`язку з наявністю згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8447,77 грн, що виник на підставі поданого позивачем 06.02.2018 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З наведеного, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Аналогічна позиція закріплена у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №805/2195/17-а.

ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, а відтак звільнена від сплати єдиного внеску.

Нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначається Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449.

Відповідно до п. 4 Інструкції №449 для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Особи, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, зазначені у пункті 4 розділу II цієї Інструкції, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з цим, як зазначалось вище, за ч.4 ст. 4 Закону №2464 пенсіонери за віком або інвалідами отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №2464 особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, встановлений у ч. 3 ст. 10 Закону № 2464, а саме, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а не Звіт «Про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Відповідачем не надано доказів про звернення позивача з заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Відтак, враховуючи, що позивач є пенсіонером за віком, звільнений від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, сума ЄСВ з нього не стягується.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги від 22.05.2019 №Ф-38135-17 підлягаю задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дії щодо формування вимог, суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок № 422).

Згідно п. 2 вказаного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Пунктом 3 Порядку № 422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422).

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Розбіжності, в контексті приписів п. 2 розділу 2 Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Системний аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

За таких обставин, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Таким чином, оскільки вимогу про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску №Ф-38135-17 від 22.05.2019 визнано судом протиправною та скасовано, у позивачці відсутній борг у сумі 8447,77 гривень на підставі цієї вимоги.

З огляду на відсутність у позивача заборгованості з ЄСВ у розмірі 8447,77 грн, та враховуючи неодноразове винесення вимог на адресу позивача на підставі поданого нею Звіту за 2017 рік на суму 8447,77 грн, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення суми заборгованості з ЄСВ в розмірі 8447,77 грн.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат, позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.05.2019 №Ф-38135-17 про сплату боргу (недоїмки).

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з ЄСВ у розмірі 8447,77 гривень на підставі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 від 06.20.2018 №36029, визначеному податковою вимогою від 22.05.2019 №Ф-38135-17.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок грн вісімдесят коп).

5. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В. В. Біоносенко