Рішення № 89847213, 11.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/682/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

та представників сторін:

від позивача – Андруха В.В.,

Тітова В.О.,

від відповідача – Зайченко К.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 360/682/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення форми «С» від 08.11.2019 № 000033320,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області форми «С» від 08.11.2019 № 0000333201 на суму штрафних санкцій 6800,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення форми «С» від 08.11.2019 № 0000333201 (далі - ППР), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР, вказаним ППР органом ДПС було застосовано до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 6800,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код платежу 21081500).

Позивач зазначає, що орган ДПС встановлює порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 153 Закону України № 481/95-ВР, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 № 243494, складеного інспектором СП Старобільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Бєліком Олександром Анатолійовичем відносно продавця ОСОБА_2 , яким встановлено факт продажу слабоалкогольного напою «Revo» об`ємом 0,5 л за 33,10 грн неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим встановлено порушення частини другої статті 156 КУпАП України. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , господарська діяльність здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із ППР від 08.11.2019 № 0000333201 та застосуванням фінансових санкцій позивачем у порядку статті 56 Податково кодексу України подано скаргу на ППР до Державної податкової служби України. За результатом адміністративного оскарження органом вищого рівня прийнято рішення про залишення без змін ППР, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає, що податковим органом винесено рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як за формою так і за змістом.

Позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Луганській області допущена помилка у сфері податкового управління при застосуванні штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 у формі ППР форми «С», застосовуючи механізм передбачений у Порядку надіслання контролюючими органами ППР платникам податків.

Також у разі відсутності постанови адміністративної комісії Курячівської сільської ради, яка набрала законної сили та згідно якої визнано винуватою ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, унеможливлює застосування органом ДПС фінансових санкцій визначених частиною другою статті 17 Закону України № 481/95-ВР відносно ФОП ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що складання відносно продавця ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення частини другої статті 156 КУпАП, було спровоковано працівниками Національної поліції, що виразилося у підбурюванні неповнолітньої особи - ОСОБА_4 , до придбання слабоалкогольного напою «Revo» ємністю 0,5 л за ціною 33,10 грн. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, викликає сумнів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (арк. спр. 35-36).

Відповідач заперечував проти позовних вимог та надав письмовий відзив (арк. спр. 47-54). У відзиві зазначено, що 22.10.2019 до ГУ ДПС у Луганській області надійшов лист Старобільського ВП ГУНП в Луганській області (вх. № ДПС-2180//9 від 22.10.2019) щодо надання матеріалів адміністративної справи за фактом продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 28.08.2019 працівниками Старобільського ВП ГУНП в Луганській області було виявлено, що громадянка ОСОБА_2 , знаходячись на своєму робочому місці, а саме: в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , о 15 год. 50 хв. реалізувала неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пляшку слабоалкогольного напою «Revo», об`ємом 0,5 л, за ціною 33,10 грн. Вказаний факт підтверджується фіскальним чеком від 28.08.2020 № 0000001003, поясненнями, наданими неповнолітньою ОСОБА_4 та продавцем магазину ОСОБА_2 . У подальшому, адміністративною комісією при виконкомі Курячівської сільської ради Старобільського району Луганської області було прийнято постанову від 29.11.2019 № 3 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що не є реабілітуючою обставиною. Слід зазначити, що подальше закриття адміністративною комісією при виконкомі Курячівської сільської ради Старобільського району Луганської області провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , не має в даному випадку преюдиційного значення у розумінні частиною першою статті 72 КАС України, оскільки при ухваленні такої постанови адміністративна комісія не досліджувала обставин справи, не надавала належної оцінки наявним доказам, та не спростувала факту продажу ОСОБА_2 слабоалкогольного напою неповнолітній особі.

Відповідач зазначив, що отримавши матеріали від правоохоронних органів щодо недотримання суб`єктом підприємницької діяльності вимог статті 153 Закону № 481/95, ГУ ДПС у Луганській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій від 08.11.2019 №0000333201 у вигляді штрафу 6800 грн. Доводи позивача про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення його формі, є необґрунтованими. Твердження щодо провокаційних дій з боку працівників правоохоронних органів є безпідставними. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи позову, викладені у позовній заяві. Додатково зазначили, що позивачем подана скарга до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на дії СП Старобільського ВП ГУНП в Луганській області Бєліка О.А. За результатами перевірки, інформація щодо можливих неправомірних дій з боку інспектора сектору превенції Старобільського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 , знайшла своє документальне підтвердження, в діях інспектора вбачаються ознаки посадового злочину, тому зібрані матеріали направлені до ТУ ДБР у м. Краматорську, що підтверджується листом Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки від 21.02.2020 № 551/42-12/01-2020.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити, представник відповідача підтримав доводи, зазначені у відзиві на позов.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.04.1997 № 23770170000000991, має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 10.11.2018 до 10.11.2019, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (арк. спр. 14-15).

28 серпня 2019 року інспектором СП Старобільського ВП ГУНП у Луганській області Бєліком О.А. складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 243494, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 , продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП (арк. спр. 16).

Винесення вказаного протоколу мотивовано тим, що ОСОБА_2 , продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 28.08.2019 о 15 год. 50 хв., знаходячись на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться АДРЕСА_1 , здійснила продаж неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слабоалкогольного напою «Revo» об`ємом 0,5 л, вартістю 33 грн 10 коп.

08 листопада 2019 року ГУ ДПС України в Луганській області на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення АА № 243494, складених співробітниками Старобільського ВП ГУНП у Луганській області, встановлено порушення статтею 15-3 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 № 0000333201 форми «С», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн (арк. спр. 67).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення отримано особисто позивачем 09.11.2019 (арк. спр. 66 зв. бік).

29 листопада 2019 року адміністративною комісією при виконкомі Курячівської сільської ради Старобільського району Луганської області за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 АА № 243494 прийнято постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі частини сьомої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП (арк. спр. 17).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно пункту 2 частини першої, частин четвертої та п`ятої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Отже, вищенаведеними нормами в імперативній формі запроваджено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є встановлення фактів, які свідчать, що при здійсненні господарської діяльності позивачем було продано неповнолітній особі алкогольний напій (горілку).

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 810/2155/16.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 08.11.2019 № 0000333201 та матеріалів справи, оскаржуване рішення про застосування фінансової санкції було прийнято на підставі матеріалів правоохоронного органу, а саме копії протоколу про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 серії АА № 243494, копії письмового пояснення продавця магазину ОСОБА_2 ; копії письмового пояснення неповнолітньої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фіскального чеку, тощо (арк. спр. 57-65).

Так, з пояснень ОСОБА_2 , відібраних під час складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 28.08.2019 о 15 год.00 хв., знаходячись на робочому місці, здійснила продаж слабоалкогольного напою марки «Revo» об`ємом 0,5 л за 33 грн 10 коп. неповнолітній ОСОБА_4 , віком покупця не цікавилася (арк. спр. 61).

Відповідно до пояснень неповнолітньої ОСОБА_4 , відібраних під час складання того ж протоколу про адміністративне правопорушення, 28.08.2019 о 15 год.50 хв., остання купила в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , напій марки «Revo» об`ємом 0,5 л за 33 грн 10 коп. Продавець магазину не цікавилась її віком (арк. спр. 59).

Матеріали справи містять також фіскальний чек, відповідно до якого пляшку «Рево» об`ємом 0,5 л вартістю 33,10 грн продано ФОП ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_1 (арк. спр. 63).

Отже, факт продажу алкогольного напою неповнолітній ОСОБА_4 продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 , в якому фізична особа – підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, підтверджується не тільки протоколом про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 серії АА № 243494, а й іншими доказами фіскальним чеком, поясненнями продавця ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4 .

Крім того, сам факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років в магазині, що належить позивачу, не заперечується самим позивачем.

У судовому засіданні представники позивача також зазначили, що факт продажу 28.08.2019 о 15 год. 50 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , спиртного напою неповнолітній ОСОБА_4 визнається.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що факт продажу спиртного напою неповнолітній особі є встановленим, та таким, що не підлягає доказуванню.

З цих підстав доводи представників позивача щодо оскарження дій інспектора по складенню протоколу до Національної поліції України у даному випадку не є визначальним, за наявності інших доказів, якими підтверджується факт продажу спиртних напоїв позивачем неповнолітній особі та за обставин визнання такого факту позивачем.

Суд також зауважує, що статтею 78 КАС України передбачено принцип преюдиції у адміністративному процесі, за яким, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що подальше закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 КУпАП, адміністративною комісією Курячінської сільської ради Старобільського району Луганської області, не має в даному випадку преюдиційного значення в розумінні частини першої статті 72 КАС України, оскільки при ухваленні постанови про закриття справи з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, адміністративна комісія не досліджувала питання щодо правових наслідків дій чи бездіяльності продавця позивача та вчинення дій цією особою.

Крім того, у контексті наведеного суд звертає увагу на те, що постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 від 17.03.2016 була прийнята адміністративною комісією вже після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

При цьому Верховний суд України неодноразово вказував на те, що суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно могли мати місце у майбутньому.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку у податкового органу були правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді застосування штрафної санкції.

Стосовно доводів позивача про недотримання контролюючим органом форми оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, суд зазначає наступне.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Крім того, в п. 1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2012 року за № 2135/22447 (далі - Порядок № 1204) зазначені випадки, відповідно до яких контролюючий орган визначає суми нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 11 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення у формі «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Порядку № 1204 свідчить, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган. Поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи, в тому числі і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи наведене, у випадку порушенням суб`єктом господарювання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контролюючий орган повинен складати та надсилати (вручати) такому суб`єкту господарювання податкове повідомлення-рішення за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

На час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, якою затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є чинною, а тому відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, її положення можуть застосовуватися в частині, що не суперечить Податковому кодексу України.

Вищенаведене рішення Верховного суду у справі № 810/2155/16 від 28 травня 2019 року містить правовий висновок згідно з яким у випадку порушення суб`єктом господарювання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контролюючий орган повинен складати та надсилати (вручати) такому суб`єкту господарювання податкове повідомлення-рішення за штрафними (фінансовими) санкціями. Водночас складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови якщо суб`єкт господарювання вчинив порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. До правильного висновку дійшов суд апеляційної інстанції та вірно вказав, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У цьому випадку перевага надається змісту документу порівняно з його зовнішньою формою.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, суд дійшов до висновку про те, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 № 0000333201 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн в зв`язку з продажем спиртних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та як наслідок наявність підстав для відмовлення у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення форми «С» від 08.11.2019 № 000033320 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16 червня 2020 року.

Суддя О.В. Захарова