Рішення № 89847182, 15.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1860/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просила суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24.03.2020 №3875/03-01 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

-зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ з моменту первинного звернення за пенсією, тобто з 19.03.2020 (а.с.1-13).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19 березня 2020 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії, форму якої роздрукували представники відповідача. До цієї заяви надала оригінал трудової книжки та оригінали довідок про підтвердження пільгового стажу з ВП шахта «Тошківська». Підставою для звернення стало те, що станом на дату звернення їй вже виповнилося 46 років і вона пропрацювала у підземних умовах з повним робочим днем під землею 7 років 8 місяців 27 днів, що підтверджується довідками з ВП шахти Тошківська від 18.03.2020 №№105,106 та 107 та записами у трудовій книжці.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24.03.2020 №3875/03-01 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » їй було відмовлено у призначенні пенсії. Вважаючи незаконним рішення, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив на позовну заяву від 01.06.2020 вих.№1229-0107-8/98, в якому зазначив наступне (а.с.33-35). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.03.2020 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви долучила документи: трудову книжку НОМЕР_1 від 01.08.1992, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній №105-107 від 18.03.2020 видані ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля». Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 на час звернення за розрахунком управління має страховий стаж роботи 32 роки 5 місяців, в тому числі відпрацьований страховий стаж - 25 років 5 місяців, стаж на пільгових умовах за списком № 1 згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 7 років 2 місяці 10 днів. До пільгового стажу за Списком №1 зараховані періоди роботи з 24.11.1999 по 03.06.2000, з 24.10.2012 по 31.08.2019 в ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах згідно довідок №105- №107 від 18.03.2020, наказів про проведення атестації робочих місць та індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідач зазначив, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», чинною на дату звернення за призначенням пенсії, право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: Жінки після досягнення ними такого віку 48 років 6 місяців - з 01.04.1973 по ІНФОРМАЦІЯ_2 за наявності на дату досягнення віку встановленого абзацем першим і третім - тринадцятим цього пункту страхового стажу з 01.03.2019 по 31.03.2020 не менше 17 років 6 місяців у жінок і не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Саме на підставі вищеозначеного, через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, а саме - 7 років 6 місяців та не досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку - 48 років 6 місяців, управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було прийняте рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ». Відповідач також зазначив, що за наявності необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 мала б право на пенсію тільки з 02.01.2022. Щодо вимоги позивача зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ з моменту первинного звернення за пенсією, тобто з 19.03.2020 відповідач вказав, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпеченні» від 2 березня 2015 року № 213-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон 1788) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Конституційний Суд України в Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 дійшов висновку, що дію нормативно-правового акту в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. До події застосовується той закон чи нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали, або мали місце. Порядок призначення пенсій за віком на пільгових умовах визначається положеннями статті 114 Закону № 1058. З огляду на вищенаведене, управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.29).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-17,18).

19.03.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила призначити пенсію за віком та надала необхідний пакет документів (зворотній бік а.с.44 -52).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24.03.2020 №3875/03-01 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, а саме 7 років 6 місяців та не досягнення пенсійного віку, а саме 48 років 6 місяців. У вказаному рішенні також зазначено, що за наявності необхідного пільгового стажу роботи (7 років 6 місяців) ОСОБА_1 мала би право на пенсію з 02.01.2022 (а.с.19-20).

Відповідачем до матеріалів справи надано витяг з підсистеми призначення та виплати пенсії, з якого вбачається, що страховий стаж позивача складає 32 роки 5 місяців0 днів, в тому числі роботи за списком №1 – 7 років 2 місяці 10 днів (зворотній бік а.с.40).

Позивач не погодився з рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24.03.2020 №3875/03-01, а тому за захистом своїх прав звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом першим частини першої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України регулюються нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями частини першої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, серед іншого: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; (абзац 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV).

Дослідженням паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , видного 18.03.2004 Золотівським ВМ Первомайського МВУ УМВС України в Луганській області від встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та момент звернення із заявою про призначення пенсії мала вік 46 років 8 місяців та 18 днів.

У свою чергу, як вбачається із змісту рішення від 24.03.2020 №3875/03-01, однією з підстав для відмови у призначенні пенсії є недосягнення позивачем пенсійного віку, а саме 48 років 6 місяців (а.с.19-20).

Отже на момент звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивач дійсно не досягла необхідного пенсійного віку, як це передбачено абзацом 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV.

При цьому позивач вважає, що при вирішенні питання щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах необхідно застосовувати статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ. Вказана редакція передбачає 45 років для жінок при наявності пільгового стажу 7 років 6 місяців.

Між тим, суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.

Так, законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі – Закону № 1788-XII).

Згідно пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року.

У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“–„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788–XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“–„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788–XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“–„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788–XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки – після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - жінки – після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 було доповнено Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.

Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" - з 11.10.2017.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017.

Отже при досягненні позивачем 45 років станом на 11.10.2017 та при наявності необхідного пільгового стажу, ОСОБА_1 мала би право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Однак, судом встановлено, що станом на дату набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (11.10.2017) позивачу виповнилось 44 роки 03 місяці та 10 днів, відтак умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають визначатись саме за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки ОСОБА_1 не було досягнуто саме 48 років 6 місяців на дату подання заяви про призначення пенсії, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Що стосується другої підстави відмови у призначенні пенсії, а саме відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, то суд також погоджується з такими висновками відповідача з огляду на те, що при визначенні пільгового стажу відповідач врахував перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати згідно довідок №№105-107, накази про проведення атестації робочих місць та індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с.48-49, 50-52,53-55).

З огляду на вказані документи пільговий стаж позивача на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах складає 7 років 2 місяці 10 днів, що також є обґрунтованою підставою для відмови в призначенні такого виду пенсії.

Таким чином, аналізуючи положення чинного законодавства України та докази, які містяться в матеріалах справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24.03.2020 №3875/03-01 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 винесено правомірно.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що остання не позбавлена права звернутись із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку статті 45 Закону України № 1058-IV з 02.01.2022 при наявності необхідного пільгового стажу.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн (а.с.14). У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Н.М. Басова