Рішення № 89846965, 16.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2020 р. справа № 300/916/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії №373 від 27.02.2020 та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії №373 від 27.02.2020 та зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в листопаді 2019 року виповнилося 60 років. 20.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяви позивачем були додані документи, необхідні для призначення пенсії за віком. Однак, рішенням від 27.02.2020 №373 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки не врахував до страхового стажу періоди роботи: в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" з 02.01.1991 по 06.07.1994, в кооперативі "Бриз" з 12.07.1994 по 17.02.2000, та період здійснення догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013. Позивач вважає протиправним та просить суд скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №373 від 27.02.2020 та зобов`язати призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2019.

Ухвалою суду від 07.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.06.2020 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує щодо задоволення позову, вважає, що позовні вимоги є безпідставними. Представник відповідача зазначив, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 02.01.1991 по 06.07.1994 в Багатопрофільному підприємстві "Дельта", оскільки дані про реєстрацію платника в органах Пенсійного фонду України за вказаний період відсутні. Інформація щодо перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України Кооперативу "Бриз" за період з 12.07.1994 по 31.12.1995 - відсутня, з 01.01.1996 по 30.06.1996 дані про нарахування та сплату збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не збережені за обмеженням їх терміну зберігання, за вказаний період страхові внески не сплачувались. За період з 01.07.1996 по 17.02.2000 кооператив "Бриз" не нараховував та не сплачував збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що позивачем жодних інших підтверджуючих документів про згадані періоди роботи органам Пенсійного фонду не надано, а тому немає законних підстав для зарахування до загального страхового стажу даних періодів. Довідка із зазначенням сум про нараховану заробітну плату слугувала би доказом, що дійсно у спірний період проводилось нарахування заробітної плати, тобто сплата страхових внесків є основною ознакою страхового стажу. Також зазначено, що за період з 15.10.2010 по 09.11.2013 позивачем згідно довідки від 31.03.2020 виданою Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради здійснювався догляд за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 1931 р.н., проте згідно даних персоніфікованого обліку немає сплати страхових внесків, а постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня компенсація не призначається. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 20.02.2020 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м Івано-Франківську з заявою та доданими до заяви документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.9).

За результатом розгляду заяви позивача рішенням від 27.02.2020 за №373 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки не врахував період роботи з 02.01.1991 по 06.07.1994 в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" та з 12.07.1994 по 17.02.2000 в кооперативі "Бриз", в зв`язку з відсутністю довідки про сплату внесків до Пенсійного фонду України (8).

Відповідно до автоматизованого розрахунку стажу позивача для призначення пенсії, страховий стаж позивача для визначення права на пенсію складає 18 років 11 місяців 18 днів, без врахування спірних періодів роботи позивача: в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" з 02.01.1991 по 06.07.1994, в кооперативі "Бриз" з 12.07.1994 по 17.02.2000, та періоду здійснення догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013 (а.с.15).

Згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 з 02.01.1991 по 06.07.1994 позивач працював в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" (а.с.13), з 12.07.1994 по 17.02.2000 в кооперативі "Бриз" (а.с.14).

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 31.03.2020 №1750 позивач перебуває на обліку в Департаменті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" та за період з 15.10.2010 по 09.11.2013 позивачу призначено компенсацію в розмірі 80,29 грн., як фізичній особі, яка надає соціальні послуги за хворою особою, яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду за особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Так, згідно статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

З огляду на зміст наявної в справі копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 з 02.01.1991 по 06.07.1994 позивач працював в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" (а.с.13), з 12.07.1994 по 17.02.2000 в кооперативі "Бриз" (а.с.14).

Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено спірні періоди його роботи в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" та кооперативі "Бриз".

При цьому, доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області безпідставно не взято до уваги періоди роботи позивача з 02.01.1991 по 06.07.1994 в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" та з 12.07.1994 по 17.02.2000 в кооперативі "Бриз" при прийнятті рішення щодо призначення пенсії за віком.

Щодо врахування до страхового стажу позивача періоду здійснення догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013, суд зазначає наступне.

За приписами пункту "є" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: - акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; - документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Відповідно до пункту 9 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, серед інших, підлягають непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Як зазначено вище, при зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, до управління Пенсійного фонду України надається довідка, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати, за яку сплачені страхові внески.

На підставі викладеного, час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду зараховується у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.

Як встановлено, відповідно до довідки Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 31.03.2020 №1750 позивач перебуває на обліку в Департаменті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" та за період з 15.10.2010 по 09.11.2013 позивачу призначено компенсацію в розмірі 80,29 грн., як фізичній особі, яка надає соціальні послуги за хворою особою, яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду за особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

Суд зазначає, що питання визначення осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а також підстави і порядок нарахування та сплати єдиного внеску передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178, відповідно до яких визначальним у вирішенні питання права на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є надання соціальних послуг хворій особі похилого віку, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.

Відтак відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів позивач підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, як особа яка надавала соціальні послуги.

Проте, невиконання уповноваженим органом покладеного на нього обов`язку нарахувати та сплатити єдиний внесок не є підставою для незарахування до страхового стажу періоду надання соціальних послуг хворій особі похилого віку, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, відповідач протиправно не врахував до страхового стажу позивача період здійснення ним догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013.

Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2019 року, право на призначення пенсії за віком, після досягнення віку 60 років, мають чоловіки за наявності страхового стажу не менше 26 років.

Як встановлено вище, відповідно до автоматизованого розрахунку стажу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому в листопаді 2019 року виповнилося 60 років, для призначення пенсії, страховий стаж позивача для визначення права на пенсію складає 18 років 11 місяців 18 днів, без врахування спірних періодів роботи позивача: в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" з 02.01.1991 по 06.07.1994, в кооперативі "Бриз" з 12.07.1994 по 17.02.2000, та періоду здійснення догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013 (а.с.15).

Однак, відповідач протиправно не врахував вказані періоди роботи позивача та здійснення догляду за хворою особою.

Суд встановив, що при врахуванні вказаних періодів, страховий стаж позивача становитиме не менше 26 років та позивач матиме право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, слід визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №373 від 27.02.2020 та зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2019.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії №373 від 27.02.2020.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2019, з врахуванням періодів роботи: в Багатопрофільному підприємстві "Дельта" з 02.01.1991 по 06.07.1994, в кооперативі "Бриз" з 12.07.1994 по 17.02.2000, та періоду здійснення догляду за хворою особою, матір`ю ОСОБА_2 , 1931 року народження, з 15.10.2010 по 09.11.2013.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.