Рішення № 89846923, 16.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2020 року Справа № 280/2634/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2020 через систему "Електронний суд" до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 930,26 грн. та включення інформації про переплату зі сплати єдиного внеску у розмірі 13 363,18 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі №0840/3217/18 та індивідуальною податковою консультацією №112/Ш/99-00-04-07-03-14/ІПК від 11.09.2019 року встановлено відсутність у Позивача, як у особи яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, обов`язку із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тим, що позивач є найманим працівником та не отримує дохід від провадження незалежної професійної діяльності. Однак, всупереч вищевикладеному, відповідачем нараховано позивачу зобов`язання із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 15 930,26 грн.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 01.06.2020. Проти задоволення позовних вимог заперечив, та зазначив, що у період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року в інтегрованій картці платника інформаційної системи «Податковий блок» нараховано до сплати єдиного соціального внеску в сумі 29293,44 грн., у тому числі за:2017 рік - 8448,00 грн. (704,00 грн. х 12 місяців), 2018 рік - 9828,72 грн. (819,06 грн. х 12 місяців) та 2019 рік- 11016,72 грн. (918,06 грн. х 12 місяців). За вказаний період позивачем сплачено 13363,18 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач за період з 01.01.2017 року 31.12.2019 року із сум нарахованого ЄСВ 29293,44 грн. фактично сплачено лише 13363,18 грн., тому сума боргу складає 15930,26 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 01.06.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької № 29 від 28.11.2014 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що свідчить Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ЗП 001041 від 28.11.2014.

З 09.12.2014 позивач перебуває на обліку у контролюючих органах за № 4346, що підтверджується відповідною Довідкою від 09.12.2014 № 1408280700139 про взяття на облік платника податку за формою №4-ОПП.

З тієї ж дати позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску в органах ДФС за № 10000000309576, що підтверджується відповідним повідомленням від 10.12.2014 № 1408288000017 про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №2-ЄСВ.

28 липня 2014 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду юрисконсульта ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» з окладом згідно з штатним розписом, що підтверджується записом №12 у трудовій книжці позивача від 14.10.2003 НОМЕР_2 та копією наказу від 28.07.2012 №12/1-к про приймання на основне місце роботи.

01 грудня 2015 року на підставі наказу від 30.11.2015 № 12-к позивача призначено на посаду директора з правових питань, позивача було призначено на посаду директора з правових питань, що також підтверджується записом №13 у трудовій книжці позивача від 14.10.2003 НОМЕР_2 .

За період з серпня 2017 року по березень 2020 року роботодавцем позивача - ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» було нараховано та сплачено до державного бюджету України єдиний внесок у розмірі 22% від окладу, що складає 39 884,65 грн., про що свідчать дані Довідки від 29.08.2018 № СДУ00000006 та Довідкою від 29.08.2018 року № СДУ00000005, що видані ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна».

15 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області з метою отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якій просив пояснити чи існує обов`язок для нього як адвоката нараховувати та сплачувати єдиний внесок до державного бюджету України у розмірі, визначеному законом про ЄСВ, з урахуванням того, що останній не отримує доходу (прибутку) від провадження незалежної професійної діяльності та був працівником ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна», яке в свою чергу сплачувало за нього єдиний внесок як податковий агент.

Головне управління ДФС у Запорізькій області листом від 22.05.2018 №3615/14/08-01-13-02-11 направило звернення позивача для розгляду та надання відповіді відповідачу, який в свою чергу надав індивідуальну податкову консультацію, виклавши її в листі №2573/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК від 12.06.2018, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 2573/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК, в якій зазначив про необхідність сплати позивачу єдиного внеску навіть за умови перебування позивача у трудових відносинах та сплати єдиного внеску за нього роботодавцем.

Вважаючи надану ДФС України індивідуальну податкову консультацію протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі №0840/3217/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України задоволено. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України №2573/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК від 12.06.2018.

11 вересня 2019 року Державною податковою службою України, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 0840/3712/18, надало нову індивідуальну податкову консультацію №112/ Ш/99-00-04-07-03-14/ІПК від 11.09.2019 року щодо застосування норм податкового законодавства із сплати єдиного внеску.

Однак, згідно відомостей, що містяться в інтегрованій картці платника щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на 16 квітня 2020 року у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 15 930,26 грн. за кодом класифікації доходів бюджету/технологічний код класифікації єдиного внеску 71040000; назва коду класифікації доходів бюджету/технологічного коду класифікації єдиного внеску: для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Заборгованість виникла внаслідок покладення відповідачем на позивача, як на самозайняту особу, що провадить незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську діяльність, обов`язку із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач не погоджуючись із наявністю заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 15 930,26 грн. звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша статті 15 Закону № 5076-VI)

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме за для досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає ГУ ДПС, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Судом встановлено, що Позивач з 28.07.2018 перебуває у трудових відносинах із ТОВ «ВКП «СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА» де на цей час обіймає посаду директора з правових питань.

Згідно Довідки про доходи виданих ТОВ «ВКП СІАЛ ДЖЕТ УКРАЇНА» за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року позивачу нараховувалася заробітна плата з якої вираховувалися обов`язкові платежі.

Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально відповідачем не надано.

Враховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в інтегрованій картці платника сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27листопада 2019 року у справі № 160/3114/19.

Суд зазначає, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу 2 вказаного Порядку, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Згідно з п. 5 розд. І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.

Враховуючи відсутність у позивача обов`язку по сплаті єдиного внеску, як самозайнятої особи, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 930,26 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи оплати, здійсненні Позивачем на користь Відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2017 рік - 2 квартал 2018 року в розмірі 13 363,18 грн., що не заперечується відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом включення інформації про переплату зі сплати єдиного внеску у сумі 13 363,18 грн.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 930,26 грн. та включення інформації про переплату зі сплати єдиного внеску у розмірі 13 363,18 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження,продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення виготовлено в повному обсязі 16.06.2020.

Суддя О.В. Конишева