Рішення № 89846812, 12.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року Справа № 280/916/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірними та зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 09.07.1993 по 29.03.2001 включно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що звернувся до Пологівського сервісного центру ГУ ПФУ у Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове државне пенсійне страхування», однак відповідачем було безпідставно відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного стажу. Зазначає, що відповідач не зарахував до трудового стажу період роботи з 09.07.1993 по 29.03.2001 на посаді керівника навчально-виробничого кооперативу «Ентузіаст». Стверджує, що спірний період підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, а також уточнюючими довідками. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 27 березня 2020 року вх. № 14658. Зазначає, що у відповідача відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком у зв`язку із недостатністю страхового стажу, визначеного ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове државне пенсійне страхування». Вказує, що в трудовій книжці є записи № 15та 16, а саме про прийняття та звільнення позивача з кооперативу «Ентузіаст», які незасвідчені печаткою та відсутні прізвище та ініціали посадової особи. У довідці № 50 від 30.07.2019 зазначено, що позивач прийнятий на посаду керівника кооперативу «Ентузіаст» 09.07.1993, хо в трудовій книжці датою прийняття є 07.09.1993. Крім того, зазначає, що вказану довідку неможливо врахувати, бо ГУ ПФУ у Запорізькій області було отримано від КЗ ПО «Оріхівський будинок дитячої творчості» довідку від 20.08.20019 № 57, якою довідка від 30.07.2019 № 50 визнана недійсною, та довідку № 58 якою період роботи позивача в кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не підтверджено. Крім того зазначає, що позивач просить зарахувати до загального стажу період роботи з 09.07.1993 по 29.03.2001 включно, хоча в трудовій книжці датою прийняття в кооператив «Ентузіаст» є 07.09.1993. Період з 01.09.2000 по 25.09.2000 позивачу було зараховано (25 днів) решта днів 2000 року, як і 2001 рік страхові внески не сплачувались, що підтверджується формою ОК-5, тому останні не зараховані до страхового стажу позивача. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.

03.04.2020 до суду від позивача надійшли пояснення (відповідь на відзив) вх.№ 15838 та додаткові документи.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 09.04.2020 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в особі Пологівського об`єднаного управління із заявою про призначення пенсії за віком (арк.справи 50).

Повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в особі Пологівського об`єднаного управління від 30.08.2019 за вих.№ 287/04 поінформовано ОСОБА_1 проте, що прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком через відсутність загального страхового стажу роботи, передбаченого до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове државне пенсійне страхування». Зазначено, що на підставі документів, які були надані для призначення пенсії, а саме трудової книжки від 05.08.1978, військового квитка НОМЕР_2 , диплома про навчання НОМЕР_3 від 23.06.1978 та довідок, які підтверджують стаж роботи, обчислено загальний страховий стаж який склав 19 років 6 місяців 28 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком (арк. справи 14-15).

Не погоджуючись з такими діями відповідача та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом регулюється Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Статтею 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз.1, 2 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Тобто, під час призначення пенсії до страхового стажу зараховуються періоди трудової діяльності до 01.01.2004 – відповідно до записів в трудовій книжці та додаткових документів, які підтверджують періоди навчання, проходження військової служби та догляду за дитиною; після 01.01.2004 – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, що створена з липня 2000 року, в якій накопичується інформація щодо нарахованої заробітної плати і сплати страхових та єдиного внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За правилами п.п.1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (чинної на момент заведення трудової книжки на ОСОБА_1 ) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

На зміну Інструкції № 162 від 20.06.1974, наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція № 58).

Відповідно до п.1.1 Інструкції № 58 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають

державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про

нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Із долучених до матеріалів справи засвідчених копій сторінок трудової книжки ОСОБА_1 встановлено наявність запису № 15 від 07.09.1993 про прийняття позивача на посаду керівника навчально-виробничого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів (згідно наказу №1 к від 07.09.1993), а також запису № 16 від 06.04.2001 про звільнення з займаної посади у зв`язку із закриттям кооперативу (рішення суду у справі № 4/1/346 від 29.03.2001). Запис про звільнення не засвідчений печаткою.

Із відзиву відповідача стає зрозумілим, що Управління вважає, що страховий стаж з 07.09.1993 по 29.03.2001 не підтверджується даними трудової книжки, оскільки відсутня печатка на записі № 16 про звільнення позивача.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.

Така правова позиція Верховного Суду відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тому, суд доходить висновку, що хоча запис № 16 у трудовій книжці позивача і не засвідчений печаткою підприємства, звідки було звільнено ОСОБА_1 , що є недоліком при оформленні трудової книжки, однак вказане не є підставою для позбавлення позивача конституційного права на підтвердження страхового стажу та призначення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

У п.3 Порядку зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

При цьому суд відхиляє покликання відповідача на необхідність надання позивачем уточнюючих довідок, оскільки така виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Оскільки записи про прийняття на роботу 07.09.1993 та звільнення з роботи 06.04.2001 позивача підтверджуються записами у трудовій книжці, подання будь-яких уточнюючих довідок не вимагається.

Тому, довідки КЗ ПО «Оріхівський будинок дитячої творчості» № 50 від 30.07.2019, № 57 від 20.08.2019 та № 58 від 20.08.2019 не можуть свідчити про непідтвердження страхового стажу позивача у спірний період. Крім того, очевидним є те, що наведені в них дані викладені із технічними помилками у датах (даті народження позивача, спірній даті прийняття на посаду кооперативу «Ентузіаст» та даті судового рішення.).

Більш того, 31.03.2020 КЗ ПО «Оріхівський будинок дитячої творчості» видає довідку № 176, якою підтверджує страховий стаж позивача на посаді керівника навчально-виробничого кооперативу «Ентузіаст» (арк.справи 69).

Враховуючи те, що спірний період обрахунку страхового стажу позивача охоплюється періодом з вересня 1993 року по квітень 2001 року, то обрахунок останнього має проводиться відповідно до записів у трудовій книжці та без підтвердження будь-якими додатковими уточнюючими довідками.

Відтак, посилання відповідача на відсутність відповідних відомостей в формі Ок-5 суд вважає безпідставними та такими, що не може впливати на обрахунок страхового стажу позивача.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст. 44 Закону № 1058-ІV).

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, “письмово повідомляє заявника” про те, які документи “необхідно подати” додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган був зобов`язаний перевірити копії відповідних документів та у разі виявлення невідповідностей вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.

Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем необгрунтовано відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді керівника навчально-виробничого кооперативу «Ентузіаст», оскільки останні підтверджений відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів з 07.09.1993 по 29.03.2001 включно (остання дата не згідно трудової книжки, а вимог позивача).

У зарахуванні до страхового стажу періоду з 09.07.1993 по 06.09.1993 на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів суд відмовляє, бо робота у вказаний період саме на вказаній посаді та на вказаному підприємстві не підтверджується записами у трудовій книжці.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звертаючись із позовом до суду ОСОБА_1 не ставить питання про призначення йому пенсії за віком з урахуванням зарахованого страхового стажу на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів.

Однак, на думку суду, саме лише зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до страхового стажу позивача не поновить його порушені права на призначення пенсії за віком згідно заяви від 09.08.2019.

Так, згідно долучених до справи роздруківок страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, встановлено, що обрахований відповідачем страховий стаж без спірного періоду складає 19 років 6 місяців та 28 днів.

Страховий стаж ОСОБА_1 в період роботи на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів з 07.09.1993 по 29.03.2001 включно складає 7 років 6 місяців 22 дні.

Оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 виповнилось 60 років, а страховий стаж, з урахуванням спірного періоду з 07.09.1993 по 29.03.2001 включно складає більше 26 років, то позивач набув право на призначення пенсії за віком.

З метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію за віком.

Щодо дати призначення пенсії, то суд виходить з положень ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, відповідно до якої пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відтак, позивачу пенсія за віком має бути призначена з 09.08.2019 (дати звернення із заявою).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком діяв необгрунтовано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів з 07.09.1993 по 29.03.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді керівника навчально-виробниого кооперативу «Ентузіаст» при Оріхівському будинку піонерів з 07.09.1993 по 29.03.2001 включно та призначити пенсію за віком з 09.08.2019.

В інішій частині в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12 червня 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко