Рішення № 89846775, 15.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2020 року (17 год. 45 хв.)Справа № 280/9/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. вух Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі – позивач або ПАТ «Запоріжжяобленерго») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002934709 від 23.08.2019 в частині суми 130 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість відбулось не з вини ПАТ «Запоріжжяобленерго», що виключає протиправність діянь останнього, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Несвоєчасна сплата позивачем узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість викликана об`єктивними обставинами, які знаходились поза межами виливу ПАТ «Запоріжжяобленерго», а відтак відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2020.

30.01.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4800), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 та 57.3 ст.57, п. 200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій, зазначених у акті перевірки, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002934709 від 23.08.2019, яким у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено суму штрафу у розмірі 9387990,01 грн. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.01.2020 провадження у справі зупинено до 18.05.2020.

Ухвалою суду від 18.05.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 18.05.2020.

18.05.2020 у судовому засіданні, за клопотанням учасників справи, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

29.07.2019, фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ «Запоріжжяобленерго» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.06.2019 по 29.07.2019, за результатами якої складено Акт №601/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019 (а.с.8-11).

У висновку Акту перевірки №601/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019 зазначено, що камеральною перевіркою встановлено порушення: п.57.1 та 57.3 ст.57, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.06.2019 по 29.07.2019 з затримкою більше 30 календарних днів у сумі 46939545,05 грн.

На підставі Акту камеральної перевірки №601/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019 відповідачем 23.08.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0002934709, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 46939545,05 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 9387990,01 грн. (а.с.12).

Судом досліджено Розрахунок штрафних санкцій до Акту перевірки №601/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019, в якому зазначено про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 9387990,01 грн. передбаченої п.126.1 ст.126, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (а.с.13).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування в частині суми 130 000,00 грн., у зв`язку із відсутністю додаткових коштів для сплати судового збору в необхідному розмірі.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України).

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 126.3 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі – «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Позивачем не надано до суду доказів своєчасного та у повному обсязі сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.06.2019 по 29.07.2019, погашення податкового боргу з податку на додану вартість за вказаний період.

Позивач у позові не заперечує факту не своєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Разом з цим, у суду відсутні зауваження щодо організації проведення контролюючим органом камеральної перевірки стосовно позивача, результатів такої перевірки та оформлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що відповідач мав правові підстави для формування та надіслання ПАТ «Запоріжжяобленерго» податкового повідомлення-рішення №0002934709 від 23.08.2019, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. вух Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.06.2020.

Суддя Ю.В. Калашник