Рішення № 89846284, 12.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 р. Справа№200/3749/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №52 від 23.03.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії зарахувавши до підземного стажу який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 періоди роботи позивача з 25.07.1983 по 02.05.1994.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 17.03.2020 він звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення пенсії. Своїм рішенням від 23.03.2020 №52 відповідач відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах пп.1 п. 2 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законом порядку. Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, відповідачем зазначено, що позивач 17.03.2020 звернувся до управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п. 1 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 року. Рішенням від 23.03.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Відповідно до наданих документів на момент звернення 17.03.2020 р. ОСОБА_1 має загальний стаж 28 років 06 місяців 09 днів, пільговий стаж за списком № 1 за даними персоніфікованого обліку відсутній. Стаж не зараховано у зв`язку із не наданням позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу роботи що передбачено Постановою № 637 від 12.08.1993. За зазначених обставин просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ).

Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

17.03.2020, позивач звернувся до відповідача з заявою №3365 про призначення пенсії відповідно до п.п. 1 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 року .

До заяви про призначення пенсії, позивачем були додані наступні документи: копія паспорту та довідки РНОКПП, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, трудову книжку НОМЕР_3 від 04.08.1980, копія диплому НОМЕР_4 від 16.07.1980, копія військового квитка НОМЕР_5 від 24.04.1981, заява про виплату пенсії або грошової допомоги через відділення «Ощадбанку» від 03.03.2020.

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.03.2020 №52 позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж позивача складає 28 років 06 місяців 09 днів.

До пільгового стажу не зараховано періоди з 25.07.1983 по 02.05.1994 у ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» у зв`язку із не підтвердженням вказаних періодів довідками про пільговий стаж роботи на посадах які обіймав позивач у спірні періоди трудової діяльності.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до пп.1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637).

Судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірний період, які свідчать про роботу з 25.07.1983 по 02.05.1994 позивача на відповідних посадах з повним робочим днем під землею.

Крім цього на підтвердження спірних періодів роботи позивач надав суду, а також зазначив про відмову позивача прийняти до розгляду, довідку №02/405 від 05.03.2013 видану Ліквідатором ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

з 25.07.1983 (нак. №45к від 25.07.1983) прийнятий учнем прохідника, за період з 30.11.1983 (нак. №77к від 30.11.1983) по 13.06.1985 переведений прохідником 5 розряду що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а код КП 1010100а підстава постанова РМ СРСР №1173 від 22.08.1956;

з 14.06.1985 (нак. №44к від 28.06.1985 по 07.12.1986 працював за професією електрослюсар по ремонту обладнання/згідно заключення ВТЕК що передбачено Списком №2 розділ 1 підрозділ 1а код КП 2010100а підстава постанова РМ СРСР №1173 від 22.08.1956;

з 08.12.1986 (нак. №81к від 08.12.1986) по 03.05.1994 (нак. №30к від 03.05.1994) переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а код КП 1010100а підстава постанова КМ УСРСР №162 від 11.03.1994.

Разом із тим, довідка містить інформацію, що атестація робочого місця підтверджена: наказ треста «Донецькшахтопроходка» «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда» №64 от 13.07.1994.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що УПФ не використало всі свої повноваження для повного, всебічного, добросовісного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 23.03.2020 №52 року про відмову позивачу у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати стаж з 25.07.1983 по 02.05.1994 до підземного стажу який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено що з 25.07.1983 по 13.06.1985 та з 08.12.1986 по 03.05.1994 позивач обіймав посади що передбачені Списком № 1 (учень прохідника, прохідник 5 розряду), у період з 14.06.1985 по 07.12.1986 позивач обіймав посаду: електрослюсар по ремонту обладнання, що передбачено Списком №2.

Позивач звернувся за призначенням пенсії відповідно до пп.1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, згідно вимог вказаної статті працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З урахуванням викладеного період трудової діяльності позивача 14.06.1985 по 07.12.1986 не належить до зарахування відповідно до пп.1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, отже позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до підземного стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 періоди роботи позивача з 25.07.1983 по 02.05.1994 підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №52 від 23.03.2020 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії зарахувавши до підземного стажу який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 періоди роботи позивача з 25.07.1983 по 13.06.1985 та з 08.12.1986 по 02.05.1994.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Повний текст судового рішення складено 12 червня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк