Ухвала суду № 89846095, 16.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 червня 2020 року Справа № 804/8469/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кальника В.В., суддів Букіної Л.Є., Златіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення вихідної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України, в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати судді у відставці ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у розмірі 255 200 грн;

- стягнути з належного відповідача на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у розмірі 255 200 грн.

01.03.2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі №804/8469/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій (бездіяльності) та стягнення вихідної допомоги залишено без змін.

27.05.2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року, на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої заявник просить:

- переглянути Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року в адміністративній справі №804/8469/16 у зв`язку з виключними обставинами;

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, Апеляційного суду Дніпропетровської області – задовольнити;

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати судді у відставці ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у розмірі 255 200 грн;

- стягнути з належного відповідача на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у розмірі 255 200 грн.

Заява про перегляд за виключними обставинами обґрунтована тим, що 15 квітня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2р(ІІ)/202 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ (далі - Закон). Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону, яким із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ в редакції до внесення змін Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VПІ (далі - Закон № 2453) виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

З посиланням на ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник зазначає, що зазначене рішення Конституційного Суду України є підставою для перегляду постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року в адміністративній справі №804/8469/16 за позовом ОСОБА_1 у зв`язку з виключними обставинами.

Також, ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд заяви без її участі.

01.06.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено строк на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Відкрито провадження за виключними обставинами у даній адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, колегією суддів у складі: головуючого судді Кальника В.В., суддів Букіної Л.Є., Златіна С.В.

12.06.2020 року від Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов відзив на заяву, в якому, зокрема, зазначено, що оскільки станом на день виходу позивача у відставку (05 липня 2016 року) виплата вихідної допомоги судді у зв`язку з виходом у відставку не була передбачена законодавством, тому така вихідна допомога позивачу не виплачувалася. Також вказано, що прийняття Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)2020 не є підставою для виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді у зв`язку з виходом у відставку в первинній редакції, оскільки вказане Рішення не поширюється на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

16.06.2020 року в судове засідання учасники справи не прибули.

Перевіривши матеріали справи та вирішуючи питання щодо подальшого розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегією суддів було встановлено, що в провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі № 808/1628/18, предметом касаційного перегляду, якої є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами, у зв`язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.

Суд зазначає, що із заявою, що розглядається судом у даній справі №804/8469/16, позивач також звернувся на підставі положень частини першої, пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 15.04.2020 року № 2-р(II)/2020.

Так, відповідно до частини першої, пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З метою вирішення виключної правової проблеми щодо застосування наведеної норми, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.05.2020 року у справі № 808/1628/18 вирішив передати її на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи вищевказану ухвалу від 14.05.2020 року про передачу справи №808/1628/18 на розгляд об`єднаної палати, суд касаційної інстанції зазначив, зокрема:

- існує неоднаковий підхід до застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України (пункт 37);

- виключні обставини, зокрема такі, як неконституційність закону, застосованого під час вирішення справи, є, на думку колегії суддів, саме тими безспірними підставами, які повністю узгоджуються з публічним інтересом (пункт 51);

- у постанові від 17.12.2019 у справі №808/2492/18 сформульовано висновок про те, що не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки воно не передбачає примусового виконання (пункт 58);

- таке тлумачення призводить до того, що особа, якій у задоволенні позову відмовлено (позивач), фактично позбавляється права на перегляд рішення з підстав визнання неконституційним закону, застосованого в її справі. Це стосується навіть позивача, який пройшов усі інстанції в судах загальної юрисдикції, звернуся з конституційної скаргою до Конституційного Суду України і домігся визнання закону неконституційним - за такого підходу він не може розраховувати на перегляд рішення. Інститут перегляду справи за виключних обставин фактично перестає діяти і втрачає практичне значення (пункт 59);

- за загальним правилом наслідки неконституційності застосовуються лише до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після оголошення рішення Конституційного Суду України. Такий підхід слід застосовувати до осіб, які не звертались до суду з метою відновлення порушеного права. В таких ситуаціях відновлення права (наприклад на перерахунок пенсії) можливе з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункти 65-66);

- негативні наслідки порушення Конституції України не будуть адекватно усунені тільки констатацією невідповідності положень нормативного акта Конституції і не можуть бути виправлені в інший спосіб, окрім як за допомогою повторного судового провадження.

Також, суд касаційної інстанції зазначив, що вважає за необхідне відступити від правових висновків, сформованих рішеннями судів, що входять до різних судових палат і касаційних судів Верховного Суду, які не визнають права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи вищевказані обставини, а також з метою вирішення виключної правової проблеми щодо застосування норм, на підставі яких позивач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 808/1628/18.

Керуючись статтями 236, 248, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження за виключними обставинами в адміністративній справі №804/9469/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення вихідної допомоги до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі №808/1628/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Кальник

Суддя Л.Є. Букіна

Суддя С.В. Златін