Ухвала суду № 89846069, 11.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 червня 2020 року Справа 160/1533/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Дудко Ю.С.

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Савченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини 9951, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9951 щодо невиплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року; індексації грошового забезпечення в розмірах та порядку встановленому законом за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року; компенсації за всі дні неотриманої щорічної додаткової відпустки передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за період з 01.01.2014 року по 31.12. 2019 року;

- зобов`язати військову частину 9951 здійснити розрахунки щодо визначення несплачених ОСОБА_1 сум: індексації грошового забезпечення в розмірах та порядку встановленому законом за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року; компенсації за всі дні неотриманої щорічної додаткової відпустка передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за період з 01.01.2014 року по 31.12. 2019 року; винагороди за бойове чергування за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року та сплатити їх позивачу;

- зобов`язати військову частину 9951 здійснити розрахунки та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно та розрахувати і сплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день повного розрахунку з ним у зв`язку з нерозрахунком при звільненні.

Ухвалою суду від 12.02.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 17.03.2020 було задоволено клопотання представника військової частини 9951 та призначено розгляд справи №160/1533/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.04.2020 о 10:15 год.

Ухвалою суду від 09.04.2020 задоволено клопотання представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи до 28 квітня 2020.

Протоколом судового засідання від 28.04.2020 було задоволено клопотання представника позивача про перенесення судового засідання, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 22 квітня 2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" та відкладено розгляд справи до 14.05.2020 о 12:15 год.

Протоколом судового засідання від 14.05.2020 клопотання сторін про перенесення судового засідання задоволено, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 04 травня 2020 року №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" та відкладено розгляд справи до 28.05.2020 о 12:15 год.

Протоколом судового засідання від 28.05.2020 було задоволено клопотання представника позивача про перенесення судового засідання та відкладено розгляд справи до 11.06.2020 о 12:30 год.

До суду від представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби Харківського прикордонного загону (військова 9951), на посаді інспектора прикордонного контролю 1 категорії - техніка групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів служби «Кривий Ріг» (тип А) відділу прикордонної служби «Дніпро» І категорії. Звільнений з військової служби в запас наказом начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.11.2019 № 507-ОС за пунктом «а» ( у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту другого частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Виключений зі списків частини Наказом Начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби «Про особовий склад» від 12.12.2019 року №550 - ОС. Крім того, позивач особисто, власним підписом в аркуші бесіди 12.12.2019 о 11:15 зазначив, що «питань, скарг, заперечення та пропозицій щодо виплати грошового та інших видів забезпечення відсутні.».

Таким чином, позивач дізнався про розрахунок 12.12.2019 року, але свідомо вводить суд в оману щодо необізнаності про дані обставини, а тому пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Позивача у судовому засіданні заперечив щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, просив задовольнити.

Суд, заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши докази, що стосуються строку звернення до суду, виходив з наступного.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом позову є визнання протиправною бездіяльність військової частини 9951 щодо невиплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року; індексації грошового забезпечення в розмірах та порядку встановленому законом за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року; компенсації за всі дні неотриманої щорічної додаткової відпустки передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за період з 01.01.2014 року по 31.12. 2019 року; зобов`язання військову частину 9951 здійснити розрахунки щодо визначення несплачених ОСОБА_1 сум: індексації грошового забезпечення в розмірах та порядку встановленому законом за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року; компенсації за всі дні неотриманої щорічної додаткової відпустка передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за період з 01.01.2014 року по 31.12. 2019 року; винагороди за бойове чергування за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року та сплатити їх позивачу; зобов`язання військову частину 9951 здійснити розрахунки та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно та розрахувати і сплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день повного розрахунку з ним у зв`язку з нерозрахунком при звільненні.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів. Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013, № 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Отже, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, яка передбачена частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі наявності у особи права на її виплату, індексація грошового забезпечення відноситься до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому вимоги про стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій та індексація грошового забезпечення не обмежені позовною давністю.

Таким чином, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі, клопотання представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду у справі №160/1533/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко