Постанова № 89845818, 16.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.06.2020

Справа №489/111/20

Провадження №2-а/489/80/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання – Середою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кривого Василя Вікторовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 1955556 від 09 січня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову серії ЕАК № 1955556 від 09 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги тим, що він не порушував вимогу знаку 4.4 та не порушував правил дорожнього руху. Натомість, відповідач не надав жодних доказів, відхилив його клопотання про перенесення розгляду справи на інший час для реалізації свого права для отримання юридичної допомоги. При розгляді справи відповідач не лише не зважав на його заперечення та обставини щодо справи, а навіть заявив, що він не розглядає справу, а лише виписує постанову, а справу буде розглядати суд. Крім того, сама постанова не містить посилання на будь-який технічний запис, яким би було зафіксовано порушення правил дорожнього руху.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Під час несення служби 09.01.2020 року поліцейськими управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху. А саме, водій вантажного автомобіля Volvo FH 16.540, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом до нього Латре ОС38-96ВС, з державним номерним знаком НОМЕР_2 здійснив рух праворуч, порушуючи вимоги дорожнього знаку 4.4 "Рух прямо та ліворуч" з табличкою 7.5.2 "Вид транспортного засобу" Додатку 1 ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію". Після чого поліцейський ОСОБА_2 підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України та підставі ст. 32 ЗУ "Про національну поліцію" та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій неодноразово відмовлявся від надання необхідних документів, проте виконав законну вимогу патрульного та надав документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог дорожнього знаку 4.4 "Рух прямо та ліворуч" в поєднанні з табличкою 7.5.2 "Вид транспортного засобу" Додатку 1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести оскаржувану постанову відносно позивача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відзив підписаний сторонньою особою вважати таким, що не відповідає обставинам справи, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відзив підписаний особою, яка не має права його підписувати та діяти в інтересах відповідача. У матеріалах справи немає позиції відповідача щодо позовної заяви, а тому вважає, що відповідач підтримує позовні вимоги. Крім того, вважає, що факт правопорушення не може підтверджуватися постановою, так як не є доказом по справі на відмінну від протоколу. Протокол щодо постанови АЕК № 1955556 від 09.01.2020 року відсутній, що в свою чергу свідчить про те, що справа колегіально не розглядалася, а розглядалася одноособово. На відеозаписі НОМЕР_3 , в час порушення розглядає ОСОБА_3 , а постанова винесена Кривим В.В. та затверджена його підписом, винесена без розгляду справи. Самі по собі фотознімки дорожніх знаків не можуть свідчити про те, що їх хтось порушив, якщо не доведена сама дія їх порушення. В ПДР України взагалі немає знаку п. 4.4 "Рух прямо або наліво", що в свою чергу свідчить про некомпетентність інспектора, який виносив постанову. У зв`язку з тим, що вул. Новозаводська вже давно знаходиться в аварійному стані, у нього не було іншої можливості заїхати до міста з Херсонського напрямку, по вулиці Херсонське шосе не наражаючи себе, сторонніх та автотранспорт на небезпеку. При цьому його вантажівка була пуста і не може пошкоджувати покриття по Херсонське шосе де є обмеження до 24 т.

Статтею 268 ч. 3 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Згідно ст. 269 у справах визначених зокрема ст. 286 КАС України заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Враховуючи наявність позовної заяви з викладеним обґрунтуванням та підставами для оскарження постанови, наявність відзиву, відсутності необхідності заслуховувати додаткові пояснення, з урахуванням особливого порядку розгляду даної категорії справ, суд не вбачає визначених нормами КАС України підстав для відкладання судового розгляду, та вважає за необхідне розглянути справи за наявними матеріалами без участі сторін по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).

Відповідно до п.8.4 "ґ" ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Знаками 4.4. "Рух прямо та праворуч" та 4.5 "Рух прямо та ліворуч" встановлено, що дозволяє рух лише у напрямках, указаних стрілками на знакові. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед якими він встановлений.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 255 гривень.

09 січня 2020 року о 14:07:50 в м. Миколаєві по вул. Новозаводська, 97, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 16.540, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом до нього Латре ОС38-96ВС, з державним номерним знаком НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4 "Рух прямо та ліворуч" з інформаційною табличкою 7.5.1 для вантажних транспортних засобів, чим порушив додаток 2 до ПДР України, чим порушив п. 8.4 г ПДР України- порушення вимог наказових знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Внаслідок цього 09 січня 2020 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Відповідачем надано диск з відеореєстратора, на якому 20200109200236000320 зафіксовано факт того, що ОСОБА_1 підтвердив факт невиконання ним вимоги дорожнього знаку 4.5 "Рух прямо та ліворуч" та поїхав праворуч, посилаючись на те, що дорога ліворуч по вулиці Новозаводська є в аварійному стані.

На відеозаписах НОМЕР_4 , 20200109195923000316 зафіксовано підготовку розгляду справи, ознайомлення та роз`яснення прав та обов`язків позивачу, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу скористатися юридичною допомогою. Працівником поліції відхилено клопотання щодо відкладення розгляду справи та задоволено клопотання про надання можливості водію скористатися юридичною допомогою.

Проте, позивач в своєму позові зазначає, що відповідач під час складання постанови не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото - відеозапис.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.

Таким чином, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Представник відповідача в своєму відзиві посилається на пункт 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, в якій зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17.

Проте, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення 14 вересня 2019 року серії ДП18 № 571382 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 592/5576/17.

Крім того, в матеріалах справи міститься рапорт рядового поліції 1 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області Кривого В.В., в якому надано пояснення керівництву щодо обставин подій, вчинені 09.01.2020 водієм ОСОБА_1 .

Рапорт являється письмовим поясненням посадової особи (інспектора) безпосередньо керівництву стосовно обставин справи та несе в собі офіційний, доповідний характер. Аналізуючи рапорт поліцейського, можна зробити висновок про те що письмові пояснення повністю збігаються з відеозаписом з нагрудного відеореєстратору, винесеною постановою, а отже, є стабільними та об`єктивними, тому рапорт необхідно вважати видом письмово доказу. Варто наголосити, що дана позиція відповідача збігається з висновками колегій суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у справах № 488/1360/16-а, № 487/5095/16-а, № 489/487/16-а, № 490/6885/16-а, №487/5863/16-а.

Позивач в своєї відповіді на відзив зазначає, що самі по собі фотознімки дорожніх знаків не можуть свідчити про те, що їх хтось порушив, якщо не доведена сама дія їх порушення. В ПДР України взагалі немає знаку п. 4.4 "Рух прямо або наліво", що в свою чергу свідчить про некомпетентність інспектора, який виносив постанову.

Відповідачем надано схему руху транспортного засобу та розташування дорожніх знаків, яка підтверджує факт правопорушення вчиненого позивачем по справі.

Щодо тверджень позивача, про те, що інспектор поліції позбавила його можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, не були вирішені клопотання, не дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.280 КУпАП, орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності зі ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищевказані фактичні обставини дають суду підстави вважати, що інспектор поліції дослідив всебічно та повно всіх обставин справи, а також врахував малозначність вчиненого правопорушення, наявність негативних наслідків, тощо.

Щодо тверджень позивача про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції не складав протокол щодо постанови АЕК № 1955556 від 09.01.2020 року, що в свою чергу свідчить про те, що справа колегіально не розглядалася, а розглядалася одноособово.

Щодо посилання позивача про те, що інспектором патрульної поліції не було винесено протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення. Суд враховує положення «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, рапортом поліцейського та схемою руху транспортних засобів та розташування дорожній знаків, а інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Крім того, слід зазначити, що у відповіді на відзив позивач фактично визнав скоєння ним адміністративного правопорушення, зазначивши, що "у зв`язку з тим, що вул. Новозаводська вже давно знаходиться в аварійному стані, у нього не було іншої можливості заїхати до міста з Херсонського напрямку, по вулиці Херсонське шосе не наражаючи себе, сторонніх та автотранспорт на небезпеку..."

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19,72,73,241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кривого Василя Вікторовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 1955556 від 09 січня 2020 року - відмовити.

Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України).

Починаючи с офіційної дати закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десятиднів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кривий Василь Вікторович, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «16» червня 2020 року.