Рішення № 8984498, 16.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 р. Справа № 3/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТзОВ "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса"

поштова адреса: м-н. Зелений, б. 11"а", м.Макіївка, Донецька область, 86156

юридична адреса: вул.Сєчєнова,10, м.Макіївка, Донецька область, 86136

до відповідача: Управління будівництва архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації, м-н. Шевченка, 33, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення оплати виконаної роботи по договору підряду № 08/09-08-55 від 08.09.2008р. в сумі 125 488 грн. 54 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з"явилися;

Від відповідача: не "явилися;

встановив:

          ТзОВ "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса" звернулось в суд з позовом до Управління будівництва архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації про стягнення оплати виконаної роботи по договору підряду № 08/09-08-55 від 08.09.2008р. в розмірі 125 488 грн. 54 коп., в тому числі: 96 230 грн. 60 коп. основного боргу, 4 041 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 1447 грн. 11 коп. 3% річних, 17 610 грн. 09 коп. пені та 7% штрафу в сумі 6 736 грн. 14 коп.

          02.03.10р. позивач подав остаточну заяву (вх.№ 1531 від 02.03.10р.) про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних, інфляційних збитків та штрафних санкцій, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 96 230 грн. 60 коп. основного боргу, 2 598 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 711 грн. 84 коп. 3% річних, 8 660 грн. 75 коп. пені та 6 736 грн. 14 коп. 7% штрафу.

          Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

          При цьому, суд зазначає, що пунктом 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008" від 13.08.08р. № 01-8/482 передбачено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

          Факт зменшення ціни позову обов"язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задоволити в повному обсязі.

          Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на акт контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області № 06-21/03-03 від 23.03.2009р., відповідно до якого оглядом об"екту "Берегоукріплення р.Бистриця Надвірнянська м.Надвірна, зона відпочинку" проведеним 16.03.2009р. робочою групою в присутності начальника управління Климка М.М. та представника ТзОВ "Індустріальний союз підприємців Донбасу" Вахітова В.Г. встановлено невиконання зуба із великогабаритного каменю на довжині біля 200 метрів, а також незакріплення схили дамби великогабаритним каменем в кількості 2755 куб.м. або 5510т, що передбачено в проектно-кошторисній документації та відображено в акті приймання виконаних підрядних робіт ф.№ КБ-2в за грудень 2008р. Управлінням проведено перерахунок вартості виконаних робіт по відновленню берега р.Бистриця Надвірнянська, внаслідок чого зменшено вартість робіт на 819,4968 тис.грн. За таких обставин, на думку відповідача, в нього відсутня з-аборгованість по розрахунках з позивачем.

Крім того, відповідачем 2.03.10 р. заявлено клопотання про призупинення провадження у справі у зв"язку з тим, що у провадженні УДСБЕЗ УМВС в Івано-Франківській області проходить розслідування кримінальної справи та про залучення до участі в розгляді даної справи Контрольно-ревізійне управління в Івано-Франківській області в якості третьої сторони на стороні Відповідача. Названі клопотання судом відхилені, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено можливість призупинення провадження в справі, а также і зупинення провадження з обставин, вказаних стороною в клопотанні. Суд зауважує, що спір між сторонами випливає із договірних зобов"язань, при яких обидві сторони є рівними і за невиконання цих договірних зобов"язань кожна із сторін відповідає перед іншою самостійно, внаслідок чого суд не вбачає підстав для залучення до участі в справі іншого державного органу.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

          08.09.08р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 08/08-08-55 згідно умов якого, зокрема п. 1., замовник доручив, а підрядник зобов"язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по ліквідації наслідків стихії (23-26 липня) в районі зони відпочинку м. Надвірна (відновлення берегу р. Бистриця Надвірнянська).

          Пунктом 8.1 договору передбачено, що рахунки за виконані роботи будуть здійснюватись з урахуванням положень загальних умов на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт щомісячно. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 днів з дня підписання вищевказаних документів замовником (п. 8.3 договору).

          Як вбачається з матеріалів справи, свої договірні зобов"язання позивач виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 2 909 278 грн. 80 коп. та за травень 2009р. на суму 307 168 грн. 80 коп. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

          Проте, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній свої договірні зобов"язання виконав неналежним чином, за виконані роботи розрахувався частково у розмірі 1 600 000 грн. (за 11.09.08р.) та у розмірі 1 520 217 грн. (за 23.10.08р.), в результаті чого утворився борг, який станом на час звернення з позовом до суду становить 96 230 грн. 60 коп.

          Суд вважає обгрунтованою вимогу позивача про стягнення 96 230 грн. 60 коп. основного боргу виходячи з наступного.          

          Складовою частиною цивільних правовідносин є цивільно-правові зобов"язання. Виконання цивільно-правового зобов"язання передбачає, зокрема, вчинення боржником певних дій відносно предмету зобов"язання - матеріальних благ (грошей), у зв"язку з передачею яких встановлюються зобов"язання.

          Згідно статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

          Приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Позивач звертався до відповідача претензією № 149 від 04.11.09р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, доказів виконання якої суду не подано.          

          За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, неподання відповідачем доказів в спростування вимог позивача щодо сплати заборгованості за виконані роботи по ліквідації наслідків стихії 23-26 липня 2008р., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 96 230 грн. 60 коп.

          Щодо стягнення штрафних санкції в розмірі 15 396 грн. 89 коп.

          Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

          Згідно п. 7.1 договору фінансування робіт по ліквідації наслідків стихії 23-26 липня 2008р. в районі зони відпочинку м. Надвірна здійснювалось за рахунок субвенцій з державного бюджету України.

          Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов"язання, в якому хоча б одна сторона є суб"єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов"язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов"язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов"язання у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 15 396 грн. 89 коп. штрафних санкцій, з яких: 8 660 грн. 75 коп. пені та 6 736 грн. 14 коп. 7% штрафу.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 8 660 грн. 75 коп. пені та 6 736 грн. 14 коп. 7% штрафу.

          Крім того, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 2 598 грн. 23 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 711 грн. 84 коп.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 598 грн. 23 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 711 грн. 84 коп.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно частини 2 статті 34 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене судом не взято до уваги доводи відповідача, оскільки:

факт виконання робіт позивачем підтверджено підписаними в установленому порядку актами виконаних робіт. Крім того, суду подано акт огляду прихованих робіт /грудень 2008р. - а.с. 63/, акт звірки взаємних розрахунків станом на 1.02.2009р., якими підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем.

Щодо акту контрольно-ревізійного управління від 23.03.2009р., як єдиного доказу в підтвердження заперечень відповідача - то він не може бути визнаний таким, що спростовує подані позивачем належні докази, оскільки дані викладені в ньому не підтверджені додатково висновками /контрольними обмірами/ відповідних спеціалістів, з конкретним визначенням об"емів невиконаних робіт та вказівкою способів їх визначення. В тексті акту зазначено, що огляд об"екту проведено робочою групою /без зазначення прізвищ членів робочої групи та їх компетенції / в присутності Климка М.М. та Вахітова В.Г. Разом з тим, акт підписано заступником начальника відділу КРУ в Івано-Франківській області та двома представниками від управління будівництва, архітектури та ЖКГ і зовсім відсутня інформація щодо Вахітова В.Г. Визначення об"ему невиконаних робіт зроблено методом огляду, /а не відповідними обмірами/ що для будівництва е невірним з застосуванням приблизних показників /"... біля 200 метрів..."/, без пояснень механізму визначення кількості невикористаного каменю. Тому заперечення відповідача не можуть бути визнані судом такими, що звільняють його від виконання договірного зобов"язання, яке відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу є обов"язковим для сторони.

          За наведених обставин, суд надає перевагу доказам позивача і вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 20, ст. 216, ст. 230, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Управління будівництва архітектури та житлово-комунального господарства Надвірнянської районної державної адміністрації, м-н. Шевченка, 33, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 (р/р 35218009002705 ГУДК в Надвірнянському районі, МФО 836014, ЄДРПОУ 34232112) на користь ТзОВ "Індустріальний Союз Промисловості Донбаса", поштова адреса: м-н. Зелений, б. 11"а", м.Макіївка, Донецька область, 86156, юридична адреса: вул.Сєчєнова,10, м. Макіївка, Донецька область, 86136 (р/р 26002024408000 в ЗАТ "Донгорбанк" м. Макіївка, МФО 334970, ЄДРПОУ 30502954, ІПН 305029505934) - 96 230 грн. 60 коп. основного боргу, 2 598 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 711 грн. 84 коп. 3% річних, 8 660 грн. 75 коп. пені, 6 736 грн. 14 коп. 7% штрафу, 1 254 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 16.04.10