
Справа № 131/155/20
Провадження № 2/131/338/2020
2020 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2020 р.м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
розглянувши у спрощеному провадженні в м. Іллінці справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором про відкриття та обслуговування рахунку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 27 грудня 2012 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем було укладено кредитний договір № 567657 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки.
17.01.2013 додатково укладено договір № 567657/1, про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки, відповідно до умов якого позичальнику встановлено кредит в сумі 7745,00 грн., 25.03.2013 року укладено договір № 567657/2 про встановлення позичальнику кредиту в розмірі 20000,00 грн., 31,01,2014 року укладено договір № 567657/3 про встановлення позичальнику кредиту в розмірі 27750,00 грн. Разом з тим, відповідач покладені на нього обов`язки не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 35588,60 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.
Позивачем АТ «Ощадбанк» було подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2020 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами та у відповідності до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч. 1ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Також відповідно до ч.1ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд встановив, що 27 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Акціонерне товариством «Державний ощадний банк України» в особі Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем укладений Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання Заяви про приєднання № 567657 (а.с.35).
17.01.2013 додатково укладено договір № 567657/1, про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки, відповідно до умов якого позичальнику встановлено кредит в сумі 7745,00 грн., 25.03.2013 року укладено договір № 567657/2 про встановлення позичальнику кредиту в розмірі 20000,00 грн., 31,01,2014 року укладено договір № 567657/3 про встановлення позичальнику кредиту в розмірі 27750,00 грн.
Відповідно до п. 6.7. Заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), яка є частиною кредитного договору, відповідач зобов`язалась щомісячно здійснювати часткове повернення кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови зазначеного вище кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем, яка складає 35588,60 грн, з яких: 24929,92 грн - заборгованість за основним боргом; 7778,2 грн - проценти за користування кредитом; 6,00 грн - комісія; 2093,91 грн – пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 170,07 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 242,47 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 368,03 грн – витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу кредиту; (а.с. 4-8).
Отже, суд встановив, що відповідач на підставі Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також підписання Заяв на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) отримав кредит у розмірі 27750,00 грн, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Позивач вказує, що його вимогу повернути усю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів відповідач не виконав та продовжує порушувати зобов`язання за кредитним договором. Станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатив.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 25342,46 грн, з яких: 24929,92 грн - заборгованість за основним боргом; 170,07 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 242,47 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
Що ж стосується вимоги позивача щодо стягнення суми комісій, то суд дійшов таких висновків.
Позивач надав позичальнику кредит на споживчі потреби, тому особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Так, п. 6.6.2 п. 6.6 Заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) (далі Заяви) передбачено, що комісійна винагорода за обслуговування використання частини встановленого кредиту складає 3,2 % від використання частини встановленого кредиту та сплачуються щомісячно у всіх випадках, крім випадків користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду
Крім того, п. 6.8 Заяви визначено, що комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит - 2,99% від суми таких коштів, яка сплачується при знятті вказаних грошових коштів в усіх банкоматах, у касах банку, використання платіжного терміналу
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Згідно статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент укладення договору) встановлює, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746 цс 16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що встановлення у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, а саме послуги, які супроводжують кредит є незаконним, оскільки банк не повинен встановлювати платежі обов`язкові для споживача за свої дії, на власну користь. Тобто, умови кредитного договору, якими встановлено обов`язок позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору в розмірі 1492,84 грн (розрахунок 2102,00/100 * 71,20% = 1492,84 грн).
Керуючись ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 625 ч. 2, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 1048, 1054 ч. 1 ЦК України, ст.12,76-81,141,247,259,263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, № 567657 від 27 грудня 2012 року, заборгованість в сумі 25342,46 грн (двадцять п`ять тисяч триста сорок дві гривні сорок шість копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк»» судовий збір у розмірі 1492,84 грн.
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: Публічне Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (210550, м. Вінниця, вул. Соборна, 71, код ЄДРПОУ 09302607, МФО 302076, п/р № НОМЕР_2 в філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк»)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 89844941, Іллінецький районний суд Вінницької області було прийнято 29.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 131/155/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: