
760/5468/20
3/760/3044/20
солом`янський районний суд міста києва
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 червня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва
Жовноватюк В.С.,
за участю представника Київської митниці Держмитслужби - Юрківа В.В.,
представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, - адвоката Бешулі К.С.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, -
В С Т А Н О В И В :
25.01.2020 о 07.45 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_1 , яка відлітала до США, місто Нью-Йорк літаком авіакомпанії «МАУ» рейсом № PS231 , своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор».
Тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, остання заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.
Тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.
«Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії» згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці України ОСОБА_1 , яка самостійно обрала спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що пасажирка відповіла, що має близько 10 000 доларів США.
Після цього пасажирці було запропоновано пред`явити всю наявну готівку. В службовому приміщенні митниці у зоні митного контролю пасажиркою було видано готівку в розмірі 17 000 доларів США що знаходились у наплічній сумочці пасажирки (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.
Пасажирка обрала проходження митного контролю через "зелений коридор", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
З виявленої суми пасажиру було пропущено 11 000 доларів США (еквівалент 9917 євро, згідно курсу НБУ станом на 25.01.2020).
За протоколом про порушення митних правил вилучено 6000 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил, а також порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталась.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_1 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», були кваліфіковані митним органом за ст. 471 МК України, про що складено протокол про порушення митних правил.
Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу D ДП МА «Бориспіль»
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Представник митниці в судовому засіданні просив визнати громадянку винною у порушенні митних правил за ст.471 МК України та застосувати штраф і конфіскацію.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо перевезення ОСОБА_1 грошових коштів на вищезазначену суму. В той же час пояснив, що на питання представника митниці щодо суми готівки, яку вона має при собі, відповіла, що близько 10000 доларів США, оскільки подумла, що питання стосується грошових коштів, які вона має при собі в кармані одягу. В той же час, продовжив він, під час огляду, вона сама показала, що в сумочці міститься ще готівка.
Умислу на приховування грошових коштів не мала.
Крім того, додав, що вона є студенткою іноземного вузу і ці гроші їй необхідні для оплати навчання. Пояснила і походження цих грошових коштів, які надав їй батько, долучили відповідні підтверджуючі документи.
Також адвокат просив прийняти до уваги, що ОСОБА_1 на місці пропонувала представникам митниці після їх зауважень здійснити необхідне в таких випадках оформлення та відповідні платежі, проте останні відмовились.
Оскільки вона є студенткою, утримує її батько, відповідно не має постійного доходу, тому для неї ситуація із вилученням коштів є занадто болючою та надмірною для її матеріального стану.
Просив суд застосувати штрав, проте конфіскацію не застосовувати.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, зокрема, протокол про порушення митних правил №0097/10000/20 від 25.01.2020, письмові пояснення ОСОБА_1 , протокол про ПМП від 25.01.2020, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.471 МК України.
Своїми діями пасажир порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлено, що готівку дозволяється пересилати в Україну в міжнародних поштових відправленням з оголошеною цінністю.
Так, відповідно до розділу 2 Інструкції фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.
Так, згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, і відповідно до положень ч.2 ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ст.471 МК України визначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Згідно з ст.1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У рішенні в справі "Трегубенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення щодо Брумареску, параграф 78).
У рішенні "Гирлян проти Росії", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, Суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено. При цьому Суд погодився, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані на законних підставах, і така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.
У рішенні "Садоча проти України", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, ЄСПЛ установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.
Отже, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, ЄСПЛ виходить з оцінки забезпечення "справедливого балансу", дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", п.п.31, 34 рішення у справі "Ізмайлов проти Росії").
Суд під час розгляду даної справи встановив, зокрема, що ввезення даної суми на територію України допускається за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_1 , полягає у ненаданні митному органу відповідної декларації, а шкода, яку вона потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, адже якби вона ввозила гроші, не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави.
Крім того, суд враховує кокретні обставини даної справи про те, що сума вилучених у ОСОБА_1 готівкових коштів є для неї значною, вона не має постійного регулярного доходу. ОСОБА_1 надала суду документи як на підтвердження походження готівкових коштів, так і документи, з яких вбачається, що ці кошти вона переміщувалв в США для оплати навчання.
У рішенні в справі "Ізмайлов проти Росії" ЄСПЛ наголосив на тому, що декларування запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, а тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, що відповідає загальним інтересам суспільства. Відтак, звільнення порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення повинне бути винятком, ніж правилом, і при цьому мають враховуватися такі чинники, як
-характеристика, джерело походження безпосереднього предмету правопорушення,
-причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю, в тому числі обставини, що свідчать про обізнаність порушника із загальними правилами проходження митного контролю, про безперешкодну можливість ознайомитися з правилами проходження "зеленого коридору" тощо,
-мета переміщення,
-наявність завданої державі шкоди, її характер та розмір,
-вартість безпосереднього предмета правопорушення, який підлягає конфіскації,
-майновий стан порушника.
Застосування до ОСОБА_1 конфіскації вилучених готівкових коштів призведе до накладення на неї індивідуального та надмірного тягарю та буде непропорційним до вчиненого правопорушення. Застосування конфіскації валюти буде в даному випадку надто жорстоким покаранням, яке порушує право на повагу власності і є непропорційним, оскільки покладатиме на ОСОБА_1 індивідуальний надмірний тягар.
За переконанням суду, в даному конкретному випадку можна вести мову про той виняток, про який зазначив ЄСПЛ у рішенні, наведеному вище.
Отже, застосоване стягнення лише у вигляді штрафу відповідатиме принципу справделивої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.
Керуючись статтями 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 МК України, статтями 283, 284, 294 КпАП України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , упорушенні митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України, та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Реквізити для зарахування до Державного бюджету коштів по сплаті штрафу за порушення митних правил: Одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ одержувача: 38050812; р/р № UA058999980000031119106526010; Банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО: 899998; Призначення платежу: від (ПІБ) за ПМП від ____№_та постанови суду від ___.___.20__№___, код 050.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО), Рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, Призначення платежу*;101.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил №0097/10000/20 від 25.01.2020 іноземну валюту в сумі 6000 (шість тисяч) долаірв США, - повернути громадянці України ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: В.С. Жовноватюк
Судове рішення № 89844560, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 12.06.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/5468/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: