Рішення № 8984359, 15.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.10 р.                     Справа № 7/73                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Шахта”Вінницька” смт. Стіжківське

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., стягнення боргу за реактивну електроенергію – 67675, 75 грн., пені – 37178, 71 грн.

За участю представників:

від позивача: Удовенко К.В. - довір.

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:                     

ДП „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ДП „Шахта”Вінницька” смт. Стіжківське про стягнення боргу за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., стягнення боргу за реактивну електроенергію – 67675, 75 грн., пені – 37178, 71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накази №404 від 17.08.2007р., №278 від 17.05.2009р., №422 від 27.08.2009р., №557 від 13.11.2008р., договір про постачання електричної енергії №1/115 від 01.11.2005р. з додатками; акти прийому-передачі за червень 2008р. – жовтень 2009р.; звіти про спожиту електроенергію за червень 2008р. – жовтень 2009р.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, своїм правом на захист інтересів не скористався, письмовий відзив на позов не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та ДП „Укренерговугілля”, правонаступником якого є позивач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №1/115 від 01.11.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 01.11.2010р.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №22 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 4 додатку №22 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту протягом розрахункового періоду електроенергію, плату за перетікання реактивної електроенергії, споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, у 3 денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у червні 2008р. – жовтні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі підписом представника відповідача на актах приймання – передачі та звітах про спожиту електроенергію за вказаний вище період.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати активної та реактивної електричної енергії за червень 2008р. – жовтень 2009р. в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., за реактивну електроенергію – 67675, 75 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми боргу за червень 2008р. – жовтень 2009р. за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., за реактивну електроенергію – 67675,75 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №22 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 37178, 71 грн. за період з 06.01.2009р. по 20.02.2010р.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства, складає 43310, 53 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 37178, 71 грн.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені – 37178, 71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк до Державного підприємства „Шахта”Вінницька” смт.Стіжківське про стягнення боргу за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., стягнення боргу за реактивну електроенергію – 67675, 75 грн., пені – 37178, 71 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта”Вінницька” смт.Стіжківське (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, смт.Стежківське, п/р 26007301667948 у філії „Відділення ПІБ в м.Шахтарську Донецької області”, МФО 334613, ЄДРПОУ 33772090) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, п/р 2600136902 в АБ „Енергобанк” м.Донецьк, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за активну електроенергію – 1236899, 23 грн., за реактивну електроенергію –67675, 75 грн., пеню – 37178, 71 грн., державне мито в сумі 13417, 54 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя