Ухвала суду № 89842958, 03.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26114/18-ц

пр. 4-с-159/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєва Т.Г.

при секретарі судових засідань - Рябцовій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за скаргою представника скаржника Гречківського Євгена Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 до суду надійшла скарга представника скаржника Гречківського Євгена Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування скарги зазначено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2018, позов ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, було задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" кошти у сумі 30 208, 20 грн., а також судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

02 вересня 2019 року Печерський районний суд міста Києва видав на примусове виконання заочного рішення виконавчий лист у справі № 757/26114/18 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" боргу у сумі 31 970,20 грн.

25 вересня 2019 року головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко Оксана Вікторівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 60142168 на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва.

Окрім цього, 25 вересня 2019 року були винесені постанови про арешт грошових коштів, що містяться на рахунку(ах) у АТ "Райффайзен Банк Аваль" (код банку 380805 ), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код банку» 305299), ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (код банку 300346), АТ "УкрСиббанк" (код банку 351005), АТ "Ощадбанк" (код банку 300465), АБ "Укргазбанк" (код банку 320478), ПАТ "Укрсоцбанк" (код банку 300023) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать Боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 35 625,14 грн та накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 35 625,14 грн.

У подальшому, як зазначає заявник, 12 грудня 2019 року Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу про скасування заочного рішення та призначення справи № 757/26114/18 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, справа № 757/26114/18-ц розглядається Печерським районним судом міста Києва у складі судді Батрин О.В., у зв`язку з цим, 27 грудня 2019 року представник ОСОБА_3 - адвокат Гречківський Євгеній Леонідович подав до Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві заяву про закінчення виконавчого провадження № 60142168 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження.

Однак, після подання вказаної заяви, ОСОБА_5 стало відомо, що 20 грудня 2019 року головний державний виконавець Лисенко О.В. винесла постанову про об`єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження, якою об`єднала виконавчі провадження № 57726967, N° 58793046 та № 60142168 у зведене виконавче провадження № 60924260.

Також, в цей же день, 20 грудня 2019 року головний державний виконавець Лисенко О.В. ухвалила рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 50357813 та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 34769664 про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_3 в межах суми боргу.

08 січня 2020 року, адвокат Гречківський Є.Л. подав до Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві заяву про виведення виконавчого документа зі зведеного ВП № 60924260, в якій серед іншого просив вивести виконавчий лист зі зведеного ВП № 60924260 та закрити виконавче провадження, за виконавчим листом на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Адвокат зазначає, що оскільки станом на 17 січня 2020 року у ОСОБА_3 була відсутня інформація про результати розгляду згаданих заяв, адвокат Гречківський Є.Л. звернувся до Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з адвокатський запитом за вих. № 20/01/16-АЗ від 17 січня 2020 року, в якому просив повідомити, чи було виведено виконавчий лист зі зведеного виконавчого провадження № 60924260, та чи було закрите виконавче провадження за виконавчим листом.

З відомостей АСВП ОСОБА_6 стало відомо, що 21 січня 2020 року головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. постановила вивести ви № 60142168 з примусового виконання виконавчого листа зі зведеного ВП № 60924260, яке веде Шевченківський РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

В цей же день, 21 січня 2020 року головний державний виконавець Лисенко О.В., у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Міністерства юстиції України у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 та через необхідність вжиття заходів, передбачених вимогами частини четвертої статті 25 Законом України "Про виконавче провадження" та спрямованих на передачу ВП з Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві до Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), постановила:передати виконавчий лист до Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у строк до 21 січня 2020 року та прийняти ВП № 60142168 з примусового виконання виконавчого листа

Крім того, постановою від 21 січня 2020 року головний державний виконавець Лисенко О.В. закінчила виконавче провадження № 60142168 з примусового виконання виконавчого листа.

Таким чином, адвокат вказує, що станом на сьогодні ВП № 60142168 є закінченим на підставі пункту 5 частини першо: статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому у відповідь на згаданий вище адвокатський запит Гречківського Є.Л. за вих. № 20/01/16-АЗ від 17 січня 2020 року, Шевченківський РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив, що 21 січня 2020 року виконавче провадження № 60142168 було виведене зі зведеного ВП № 60924260 та закінчене на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", але "арешти з майна та коштів боржника не знімались, до задоволення вимог усіх стягувачів».

Станом на сьогодні запис у ДРРПНМ № 34769664 від 20 грудня 2019 року про обтяження арештом нерухомого майна ОСОБА_3 в межах суми боргу не скасовано, а кошти на рахунках Боржника у банках та інших фінансових установах досі перебувають під арештом.

Адвокат, вказує, що головний державний виконавець Лисенко О.В. безпідставно та протиправно не зняла арешти, накладені постановою від 25 вересня 2019 року про арешт коштів боржника у ВП N 60142168 та постановою від 25 вересня 2019 року про арешт майна боржника у ВП № 60142168, а наявність цих обтяжень майна боржника порушує його право власності на все його нерухоме майно та грошові кошти.

З огляду на це, адвокат вказує, що суд має визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Лисенко О.В. щодо нескасування арештів, накладених на майно боржника та його кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у банках та інших фінансових установах, а також на кошти на рахунках, що відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та зобов`язати головного державного виконавця Лисенка О.В. усунути ці порушення шляхом скасування зазначених арештів та вжиття інших дій, спрямованих на поновлення порушених прав боржника.

Також з матеріалів справи вбачається, що 10.02.2020 ухвалою Печерського районного суду м. Києва провадження за позовом ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було закрито на підставі заяви позивача.

В судове засідання учасник справи не з`явились про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином.

Разом з цим від адвоката Гречківського Є.Л. надійшла заява, про розгляд скарги у відсутність скаржника, вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Окрім цього, на електронну адресу суду представником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) головним державним виконавцем Лисенком О.В., було направлено заперечення (відзив) на скаргу в яких зазначено, що боржник не виконував рішення суду, у зв`язку з цим, були накладенні арешти, разом з цим, вказано, що 21.01.2020 виконавче провадження було виведено і зведеного виконавчого провадження, однак арешти не були зняті до зняття всіх вимог стягувачів на підставі ч. 4 п.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, на підставі за вказаних обставин, суд прийшов до висновку, про розгляд скарги у відсутність сторін, оскільки відповідно до вимог ч. 2ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши матеріали скарги, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішення, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися по порушення її прав або свобод.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статею 18 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», вказується, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Також ч. 2 с. 40 цього Закону зазначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Так, у відповідності до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частинішостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у п. 18 роз`яснив, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

В п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки, на думку суду, з наданих матеріалів суду вбачається, що у провадженні Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві є інші виконавчі провадження стосовно ОСОБА_7 , що унеможливлює державного виконавця зняти арешти, тому що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Таким чином, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки, встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм докази підтверджують те, що дії державного виконавця є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючинаведеневище, на підставі ст. 129-1 КонституціїУкраїни, ст. ст. 3, 4, 5, 26, 39, 40 56 Закону України «Про виконавче провадження», керуючисьст.ст. 4, 76, 77, 81, 258 - 260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги представника скаржника Гречківського Євгена Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Печерський районний суд м. Києва протягом 15-днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення або без участі учасників або в судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2020 року.

Суддя Т.Г. Ільєва