Рішення № 8984085, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 20/45                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплорембуд”, м.Краматорськ

про стягнення 20987,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Клименко Ю.В. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплорембуд”, м.Краматорськ, про стягнення 20987,00 грн., з яких 17358,25 грн. – сума заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 2201,46 грн. – сума інфляції, 707,29 грн. – сума 3% річних, 720,00 грн. – компенсація неповернених паливних карт.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 309/10-08-ЛС від 01.01.08 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 30.03.10 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.03.10 р.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Теплорембуд” (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД” (далі-Продавець) було укладено договір № 309/10-08-ЛС (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та зобов’язується оплатити паливо (бензини автомобільні та паливо дизельне) у строки та на умовах визначених Договором, шляхом здійснення заправки автомобіля Покупця за паливними картами, на протязі дії Договору.

Згідно із п.2.1 Договору, ціна, асортимент та кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправки, згідно із діючою ціною на АЗС (ціна реалізації) на умовах ЕДЛК. Ціна, асортимент та кількість палива на умовах роботи ЛТК визначається (узгоджується) сторонами на протязі дії договору та зазначається у рахунку на оплату. Загальною сумою договору, є вартість палива, яке отримане на протязі дії договору та зазначена у накладних (акті).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що Покупець зобов’язаний 1, 10, 20 числа кожного місяця здійснювати оплату (авансові платежі) за отримане паливо у розмірі 30% від суми, яка сплачена у попередньому місяці. Остаточний розрахунок за паливо, яке отримане в протязі звітного місяця, повинен бути здійснений Покупцем до 10 робочого дня, місяці наступного за звітним, на підставі накладної (акту) з врахуванням платежів здійснених на протязі звітного місяця.

На виконання умов Договору відповідачу у 2008 р. у період з січня по жовтень 2008 р. було відпущено нафтопродуктів на суму 144974,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2159/2 від 31.01.08 р., № 5679/2 від 29.02.08 р., № 9325/2 від 31.03.08 р., № 13079/2 від 30.04.08 р., № 16875/2 від 31.05.08 р., № 20703/2 від 30.06.08 р., № 24562/2 від 31.07.08 р., № 28506/2 від 31.08.08 р., № 32359/2 від 30.09.08 р., № 36213/2 від 31.10.08 р.

Як стверджує позивач, Покупцем у період 2008 року до теперішнього часу здійснено оплату в розмірі 132968,16 грн., а саме – повністю погашена заборгованість за нафтопродукти, отримані у 2007 році, повністю сплачено нафтопродукти за видатковими накладними № 2159/2 від 31.01.08 р., № 5679/2 від 29.02.08 р., № 9352/2 від 31.03.08 р., № 13079/2 від 30.04.08 р., № 16875/2 від 31.05.08 р., № 20703/2 від 30.06.08 р., № 24562/2 від 31.07.08 р., № 28506/2 від 31.08.08 р., частково сплачені нафтопродукти за видатковою накладною № 32359/2 від 30.09.08 р. на суму 14426,85 грн., повністю не сплачені нафтопродукти за видатковою накладною № 36213/2 від 31.10.08 р. на суму 6303,58 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача за отримані нафтопродукти станом на 05.03.10 р. складає 17358,25 грн.

Крім того, посилаючись на приписи Договору, позивач стверджує, що згідно із актами прийому-передачі паливних карт відповідачу у користування було передано 12 паливних карт, вартість однієї паливної карти за зазначеними актами складає 60,00 грн. Таким чином, загальний розмір за неповернені паливні карти складає 720,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 20987,00 грн., з яких 17358,25 грн. – сума заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 2201,46 грн. – сума інфляції, 707,29 грн. – сума 3% річних, 720,00 грн. – компенсація неповернених паливних карт.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором № 309/10-08-ЛС від 01.01.08 р., актом прийому-передачі паливних карт у користування, видатковими накладними, розрахунком позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17358,25 грн. – суми заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2201,46 грн. – суми інфляції, 707,29 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 1.10 Договору передбачено, що паливні карти є власністю ТОВ „Паралель-М ЛТД”, відповідно до п.1.11 Договору, Покупець відповідає перед ТОВ „Паралель-М ЛТД” за збереження паливних карт та їх належного використання. Згідно із п.1.9 Договору, Покупець зобов’язаний у 3-денний строк після закінчення дії Договору повернути позивачу паливні карти, що оформлюється актом здачі-приймання паливних карт, або компенсувати ТОВ „Паралель-М ЛТД” вартість неповернених паливних карт, виходячи із вказаної в акті прийому-передачі паливних карт у користування.

Відповідно до п.5.1 Договору, строк дії Договору з моменту підписання та до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 720,00 грн. – суми компенсації неповернених паливних карт є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у справі не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплорембуд”, м.Краматорськ, про стягнення 20987,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплорембуд” (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.19 Партз”їду, 26; поточний рахунок 26009053600966 у Краматорській філії „Приватбанк”, м.Краматорськ, МФО 335548, ідентифікаційний код 32934938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Паралель-М ЛТД” (юридична адреса: 83045, м.Донецьк, вул.Олімпієва, 2 „б”; поштова адреса: 83037, м.Донецьк, вул.Петровського, 4/8; поточний рахунок 26001959969593 в Донецькій філії Публічного АТ Перший Український Міжнародний банк”, МФО 335537, ідентифікаційний код 24316073) 17358,25 грн. – суму заборгованості за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 2201,46 грн. – суму інфляції, 707,29 грн. – суму 3% річних, 720,00 грн. – суму компенсації неповернених паливних карт, 209,87 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.04.2010 р.

Повний текст рішення підписано 15.04.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.