Постанова № 89839041, 16.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/9395/13-к

1-кп/465/797/20

УХВАЛА

про самовідвід

16.06.2020 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я.

за участю секретаря Левицького М.І.

розглянувши обвинувальний акт, долучені до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150030000019 від 17.01.2013 року, які поступили до Франківського районного суду м. Львова 27 вересня 2013 року, про підозру

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів - Винники, українця, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.275 КК України.

встановив:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває судова справа №465/9395/13-к про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 року, дану справу передано судді Кузь В.Я.

Вивчивши матеріали справи та зміст списку присяжних Франківського районного суду м. Львова, вважаю, що як суддя підлягаю самовідводу від розгляду обвинувального акта з наступних підстав.

Одним із потерпілих у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 , яка, відповідно до ухвали Львівської міської ради №6473 від 28.04.2020р. «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова», включена до списку присяжних Франківського районного суду м. Львова терміном на три роки з числа громадян, які відповідають вимогам статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями п. 23 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначено термін «Суддя», що вживається у Кримінальному процесуальному кодексі України. Згідно даної норми закону до поняття «суддя» відноситься - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України, на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. ОСОБА_3 виконують обов`язки, визначені пунктами 1,2,4-6 частини сьомої статті 56 вказаного Закону.

Відтак, статус присяжного фактично прирівнюється до статусу судді, а тому обмеження, які встановлені чинним КПК України до суддів в частині поширюють свою дію і на присяжних.

Статтею 34 КПК України, визначено обмеження конкретному суду щодо розгляду кримінальних проваджень де стороною є обвинувачений чи потерпілий, який працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження. Так, згідно вказаної норми закону, у даному випадку, кримінальне провадження взагалі підлягає передачі на розгляд іншого суду, оскільки визначено законодавчо поняття «працює», «працював», утотожнюється з поняттям «виконують обов`язки, що визначені пунктами 1,2,4-6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За практикою Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відтак, вважаю, що вказані обставини виключають подальшу участь судді Кузь В.Я. в судовому розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013150030000019 від 17.01.2013 року і суддя підлягає відводу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 75, 80 - 82, 372, 376 КПК України, -

постановив:

Заявляю самовідвід у підготовчому розгляді матеріалів обвинувального акта у кримінальному провадженні №12013150030000019 від 17.01.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України.

Задоволити заяву судді Кузя В.Я. про самовідвід у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013150030000019 від 17.01.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України (судова справа №465/9395/13-к, судове провадження №1-кп/465/797/20).

Матеріали судового провадження №1-кп/465/797/20 передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь