Рішення № 89838889, 11.06.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/378/20

№ провадження 2/453/213/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся у Сколівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13.04.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін даної цивільної справи в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.02.2020 року відповідач, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який йому належить на праві власності. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 10.02.2020 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно звіту № 411/20 від 05.03.2020 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності «Експрес-Сервіс», ринкова вартість автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу, становить 784 949 грн. 53 коп., а вартість відновлювального ремонту внаслідок вищезазначеного ДТП складає 293 264 грн. 51 коп.

Позивач зазначає, що ним було перераховано 264 500 грн. на рахунок ТОВ «ВелетАвто» за ремонт автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 .

У свою чергу, 24.02.2020 року за полісом ОСЦПВ, АТ КБ «ПриватБанк» позивачу було відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 130 000 грн.

На даний час не відшкодованою залишається сума 134 500 грн., тобто різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту) та страховою виплатою.

Позивач вказує на ту обставину, що оскільки відповідач з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди по даний час не відшкодував матеріальну шкоду, розмір якої складає різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, то він змушений звернутися в суд за захистом своїх прав з даною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні наведеним в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 12.05.2020 року на адресу за місцем його реєстрації та не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву у визначений судом строк, який, відповідно до заяви його представника - адвоката Яцуляк Т.Р., ухвалою суду від 12.05.2020 року був продовжений.

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Яцуляк Т.Р., беручи участь у судовому засіданні 11.06.2020 року, після оголошеної судом на його прохання перерви, на продовження розгляду справи не з`явився, подавши через канцелярію суду заяву про слухання справи без його участі та участі його довірителя. Крім цього, у даній заяві адвокат Яцуляк Т.Р. зазначив, що заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі та просить від імені довірителя у задоволенні такого відмовити.

Між тим, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вимогами ч.1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.02.2019 року, серії НОМЕР_3 , вбачається, що позивач є власником транспортного засобу - автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Сколівського районного суду Львівської області від 10.02.2020 року у справі № 453/55/20, провадження № 3/453/72/20, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Постанова судді набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду лише у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, постановою судді у справі № 453/55/20, провадження № 3/453/72/20, вина відповідача у згаданій вище дорожньо-транспортній пригоді доведена, у зв`язку із цим, суд не досліджує те питання, чи мала місце така подія та чи вчинена вона іншою особою.

Внаслідок вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди відповідачем було завдано шкоди позивачу у вигляді пошкодження транспортного засобу, між діями відповідача та шкодою, яку отримав позивач, є причинно-наслідковий зв`язок, а відтак наявні усі підстави для стягнення з відповідача шкоди, якої зазнав позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом, позивач застрахував свою цивільно-правову відповідальність водія, який на законних підставах керує автомобілем марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , у АТ «СК «Аркс» та повідомив таку про вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.01.2020 року.

Відповідно до заяви АТ «СК «Аркс», аварійним комісаром-оцінювачем ОСОБА_3 були складені протоколи огляду транспортного засобу – автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , № НОМЕР_4 від 13.01.2020 року; №1.102.20.0000100 від 21.01.2020 року та №411/20 від 04.03.2020 року, в яких відображені технічні пошкодження зазначеного автомобіля.

На підставі зазначених протоколів, договору та заяви позивача, суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «АК «Експерт Сервіс» було складено звіт №411/20 про оцінку автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 .

З даного звіту вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 293 264 грн. 51 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , складає 293 264 грн. 51 коп., а ринкова вартість автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 784 949 грн. 53 коп.

Згідно калькуляції №1.102.20.0 від 05.03.2020 року, вартість ремонту автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 з ПДВ, становить 293 264 грн. 51 коп.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено перерахунок коштів на рахунок ТОВ «ВелетАвто» за ремонт автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який йому належить на праві власності, в сумі 264 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 30.01.2020 року та дублікатом квитанції № 0.0.1629930955.1 від 25.02.2020 року.

24.02.2020 року АТ «СК «Аркс», в якому застрахована цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах керує автомобілем марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , була відшкодована позивачу шкода, яка завдана дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 130 000 грн., що підтверджується випискою по картці і додатковими картами договору за період 24.02.2020-25.02.2020, виданою АТ КБ «ПриватБанк».

Різниця між фактичним розміром шкоди, тобто вартістю відновлювального ремонту (264 500 грн.) і страховою виплатою (130 000 грн.) становить 134 500 грн., яка залишається не відшкодованою.

Відповідач своїх заперечень щодо розміру завданого матеріального збитку, завданого транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суду не надав.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частина 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно норм частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Суд вважає, що стороною позивача доведено в ході розгляду справи причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також підтверджено належними та допустимими доказами розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи викладене та той факт, що позивачу не відшкодована матеріальна шкода у розмірі 134 500 грн. (264 500 грн. – 130 000 грн.), суд дійшов переконання, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені, а відтак позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди із винуватця ДТП є обґрунтованими, доведеними належними доказами, а відповідачем, в свою чергу, не спростовані.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 133 ЦП України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з вартості оцінки транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності, понесених ним витрат щодо оплати послуги евакуатора з евакуації пошкодженого транспорту засобу внаслідок ДТП за маршрутом Сколе-Львів, та судового збору.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з акта № 411/19 прийому-передачі виконаних робіт від 06.03.2020 року та квитанції № ПН501 від 10.03.2020 року, позивачем на рахунок ТзОВ «АК «Експрес - Сервіс» було перераховано кошти в сумі 1 800 грн. за послуги експерта.

Крім цього, відповідно до квитанції від 15.01.2020 року, позивачем було сплачено на рахунок СПД ФО ОСОБА_4 3 700 грн. за евакуацію автомобіля марки «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_2 , з м. Сколе у м. Львів.

У зв`язку з викладеним, дані витрати, понесені позивачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, також підлягають стягненню з відповідача, оскільки є належним чином документально підтверджені та не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 , матеріальну шкоду в розмірі 134 500 (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот) грн. та судові витрати, а саме: 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. за проведення оцінки транспортного засобу, 3 700 (три тисячі сімсот) грн. за послуги з евакуації транспортного засобу та 1 345 (одна тисяча триста сорок п`ять) грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 15.06.2020 року.

Суддя