Постанова № 8983759, 13.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. Справа № 15/19-10

за заявою : Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

до: Приватного підприємства "Торгівельний дім "Агровінпром", м. Вінниця

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя

          При секретарі судового засідання

          За участю представників :

          Кредитора - - Управління ПФУ в Ленінському районі м. Вінниці, Чайковська Н.М., доручення № 9/06-44-1/09 від 08.02.10 року

Боржника - не прибув

В С Т А Н О В И В :

          31.03.2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/19-10 про банкрутство Приватного підприємства "Торгівельний дім "Агровінпром", м. Вінниця в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          В поданій до суду заяві повідомлено, що Приватне підприємство "Торгівельний дім "Агровінпром" є юридичною особою на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, виданого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради. Боржник є платником страхових внесків та зареєстрований в управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 02310317310, 22.08.2007 року).

Як стверджуе заявник, 13.11.2009 року Постановою про повернення виконавчого документу було повернуто Вишенським відділом Державної виконавчої служби виконавчий документ (вимога) про стягнення боргу № Ю 1856 від 27.02.2009 р. на суму 273,37 грн. без виконання. Повернуто у зв’язку з відсутністю боржника за юридичною адресою. Відсутність боржника за юридичною адресою засвідчує Акт державного виконавця від 03.11.2009 року.

Станом на 01.03.2010 року заборгованість Приватного підприємства "Торгівельний дім "Агровінпром" перед Пенсійним Фондом становить 273,37 грн.

          Представник кредитора 13.04.2010 р. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала.

          Представник боржника в судове засідання не з’явився. Документів, які вимагались ухвалою суду від 31 березня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: установчі документи (статут, довідку із ЕДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію), відзив на заяву відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підтвердженням чи запереченнями щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; відомості про фінансовий та майновий стан підприємства; перелік дебіторів і кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; дані про заборгованість по заробітній платі; дані про всі наявні рахунки в банківських установах і їх адреси; відомості про місцезнаходження документів з фінансово-господарської діяльності; пояснення та обґрунтування причин припинення підприємницької діяльності - не надав.

При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 31.03.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

          Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

          Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Згідно із п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

          На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

          Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

          Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

          Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

          У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

          Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

          Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

          За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 27), в якій зазначено, що безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Заборгованість боржника - Приватного підприємства "Торгівельний дім "Агровінпром" перед кредитором Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 273,37 грн. вважається узгодженою і безспірною, про що свідчить вимога Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці № Ю 1856 від 27.02.2009 року. Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Ознаками, що свідчать про припинення підприємницької діяльності є: відсутність майна (капіталу) - основи для господарської діяльності; відсутність майнової діяльності з виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт; відсутність економічних зв'язків з іншими суб'єктами господарювання; несплата податків, зборів (обов'язкових платежів), заборгованість перед іншими кредиторами, в тому рахунку по заробітній платі, відсутність прибутку чи інших результатів господарської діяльності; "нульова звітність", не проведення операцій на рахунках в банку, тощо.

Кредитором надано до суду докази припинення боржником підприємницької діяльності. Таким доказам є: довідка Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про те, що ПП "Торгівельний дім "Агровінпром" не звітує з червня 2008 року по даний час; Постанова про повернення виконавчого документа ВП № 11772077 від 13.11.2009 р. в якій зазначено, що згідно довідок КП "ВМБТІ" за боржником нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не зареєстровано; МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області за Приватним підприємством "Торгівельний дім "Агровінпром" рухоме майно не зареєстровано; платіжні вимоги повернуті банками без виконання, в зв’язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем знаходження, про що свідчить Акт державного виконавця від 03.11.2009р.

Ухвалою від 31.03.2010 р. про порушення провадження у справі про банкрутство вимагалось надати кредитором Витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, де зазначено про відсутність боржника за місцем знаходження.

Отже, одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, про що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 105).

Кредитор надав Витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб–підприємців, але в ньому не зазначено про відсутність боржника за місцезнаходженням. Тому суд не вправі стверджувати про факт відсутності боржника за місцем знаходження.

Також кредитором не надано доказу про стан звітування боржника до органів податкової служби.

Якщо незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи наявні ознаки які свідчать про припинення боржником підприємницької діяльності, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство від 31.03.2010 року було зобов’язано Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області надати кандидатуру арбітражного керуючого. 02.04.2010 року Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області листом № 03-172 від 02.04.2010 року запропонував призначити ліквідатором арбітражного керуючого Арашина О.Л.

02.04.2010 року арбітражним керуючим Арашиним О.Л. подано заяву про згоду на призначення ліквідатором у справі про банкрутство ПП "Торгівельний дім "Агровінпром", м. Вінниця.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

          Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій України", п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1, 2, 3-1, ч. 3 ст. 6, ч. 1, 8 ст. 7, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 93 ЦК України, ч. 3 ст. 209 ГК України, ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 273,37 гривень.

Визнати боржника –Приватне підприємство "Торгівельний дім "Агровінпром" (м. Вінниця, проспект Космонавтів, 45/6, код ЄДРПОУ 35373277) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Призначити ліквідатором Арашина Олександра Леонідовича (м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, буд. 13, кв. 4 ліцензія Серія АВ № 456614 від 25.05.2009р. ідентифікаційний номер 2543201833)

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

- Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

- Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук 7 прим.:

1 - до справи

2 - Управління ПФУ в Ленінському районі м. Вінниці

3 –ПП "Торгівельний дім "Агровінпром"- м. Вінниця, проспект Космонавтів, 45/6

4 - Арбітражний керуючий Арашин О.Л. - м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, буд. 13, кв. 4

5 - Державний реєстратор Вінницького міськвиконкому

6 - Відділ ДВС Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ

7 - Сектору з питань банкрутства у Вінницькій області