Ухвала суду № 89837293, 12.06.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3901/19

Провадження № 2-ві/309/7/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В. за участю секретаря Форкош Д.З. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лук`янової Олени Вікторівни при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду під головуванням судді Лук`янової О.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про відвід судді Лук`янової Олени Вікторівни при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису .

Позивачем по даній справі ОСОБА_1 на адресу суду надіслано заяву про відвід головуючого судді .

Заява про відвід вмотивована тим , що у провадженні Хустського районного суду знаходиться позовна заява зареєстрована під єдиним унікальним номером 309/3901/19, номер провадження 2/309/357/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису. Головуючий суддя по справі Лук`янова Олена Вікторівна .

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 вважають, що суддя Лук`янова Олена Вікторівна не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки, вона заінтересована у результаті розгляду справи, має упереджений стан до позивача у зв`язку з тим, що на офіційному сайті судової влади міститься інформація про дане провадження. Згідно із вказаним сайтом вище зазначена позовна заява зареєстрована 18.12.2019р. і в графі стадія розгляду зазначено: призначено до судового розгляду на 26.03.2020р. - 09:10 год. Станом на 03.06.2020 року жодних відомостей щодо призначення розгляду справи на нову дату не зазначено, отже головуючий суддя вже більше 2 місяців не призначає справу до судового розгляду. Разом із вище вказаною позовною заявою подано заяву про забезпечення позову. Відповідно до даного сайту у реєстрі судових рішень наявна тільки ухвала про відкриття провадження від 27.01.2020р., більше жодних дій не вчинялося. На адресу позивача чи його представника не надходило жодних повідомлень, ухвал про задоволення даної заяви або про відмову у задоволенні. На адресу суду направлялося заява, в якій просили надати відомості щодо розгляду справи та заяви про забезпечення позову, також представником позивача направлявся відповідний адвокатський запит. Але ні на жодне із повідомлень (запитів) відповіді не отримано. На сайті Хустського районного суду розміщено наказ від 08.05.2020 року №12/2.2 «Про організацію роботи Хустського районного суду Закарпатської області на час карантину». В даному наказі не зазначено про неможливість взагалі розглядати справи в порядку цивільного судочинства або про неможливість призначати справи до судового розгляду, тобто, в межах даного провадження не можна посилатися на застосування карантинних заходів, які введені Постановою КМУ №21 від 11.03.2020 року, так як дана постанова не забороняє призначати справи до судового розгляду та розглядати справи по суті із винесенням відповідного рішення.

Відповідно до п.5 ч.І ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо: є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами.1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи - унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті б, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередоюення, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття». Вказані вище факти щодо поведінки судді під час виконання своїх професійних обов`язків суперечить вимогам ст. 129 КУ, ст. З, бЗУ«Про статус суддів», ст. 6Конвенції про права людини.

Заявники вважають, що головуюча суддя вже вирішила, яке рішення буде постановляти, хоча розгляд справи не тільки не закінчено, а ще й не починався, хоча справа знаходиться у провадженні від 18.12.2019р., не вчинення процесуальних дій суддею може призвести до порушення прав позивача, які не можливо буде відновити у випадку задоволення позовних вимог позивної заяви, не розглядає справу в строки визначені ЦПК України, не прийнято відповідне рішення по заяві про забезпечення позову, тому в них виникають великі сумніви з приводу об`єктивності та неупередженості судді Лук`янової О.В

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частина 3 ст. 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя Лук`янова О.В. 10.06.2020 р. подала суду заяву в якій вона вказує про необґрунтованість та безпідставність відводу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 р. заяву про відвід передано для розгляду судді Орос Я.В.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частина 8 ст. 40 ЦПК України передбачає, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд вважав за можливе питання про відвід судді вирішувати за відсутності учасників справи.

Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

У своїй заяві позивач та представник позивача зазначили , що головуючий суддя вже більше 2 місяців не призначає справу до судового розгляду, не розглянула заяву про забезпечення позову, а також не надав відповідь на її запит на запит адвоката.

З досліджених матеріалів цивільної справи вбачається , що ухвалою суду від 27 січня 2020 р. відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 3 березня 2020 р.

3 березня 2020 в підготовчому судовому засіданні була присутня позивач ОСОБА_1 , яка висловила свою думку щодо відкладення підготовчого судового засідання у звязку з неявкою відповідачів. Розгляд справи було відкладено на 26 березня 2020 р. на 9 год 10 хв. та в матеріалах справи міститься відповідна розписка від позивача про ознайомлення її з місцем і часом проведення судового засідання. 26 березня 2020 р. судове засідання було відкладено на 7 травня 2020 р. на 14 год 30 хв. у звязку з неявкою сторін у справі. 7 травня 2020 р. судове засідання було відкладено на 22 червня 2020 р. на 13 год 30 хв. у звязку з неявкою сторін у справі.

Також в матеріалах цивільної справи міститься ухвала суду від 27 січня 2020 р про задоволення заяви про забезпечення позову , яка 28 січня 2020 р. надіслана сторонам у справі, а також відповідь на запит ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 3 квітня 2020 р.

Таким чином, наведені заявником обставини не можуть свідчити ні про пряму, ні про побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи, зазначені в заяві твердження є припущеннями не аргументованими достатніми доводами.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заяву про відвід необхідно залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи , що розгляд даної заяви відбувся на підставі ст.. 40 ч.8 ЦПК України без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40,41, ЦПК України суд ,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лук`янової Олени Вікторівни при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2020 р.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.