
Єд. унік. № 243/9635/16-ц
Провадження № 2/243/1538/2020
РІШЕННЯ
Іменем України
10 червня 2020 року м. Слов`янськ
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мінаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи не з?явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 22.11.2016 року публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі – позивач, АТ «Ощадбанк») звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9108, відповідно до умов якого АТ «Ощадбанк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 35000 грн. строком на 36 місяців до 19 березня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,00% річних. Відповідач зобов`язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати позивачу кошти (щомісячний платіж в сумі 972,22 грн. та відсотки) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п. п. 2.3.1., 3.3.3. Кредитного договору.
В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 8691 від 20.03.2014 року, та Договір поруки № 8690 від 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.
Відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору, відсотки нараховуються Банком щомісяця за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного договором.
Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору, відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 972,22 грн. та сплачувати відсотки, нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з 01 квітня 2014 року на відповідні рахунки позичальника, відкриті в Банку. В свою чергу позичальник не сплачує нараховані проценти з 01 жовтня 2014 року, чим порушив умови кредитного договору, в частині своєчасного погашення процентів з користування кредитом.
Відповідно до п. 4.3.4 кредитного договору, у разі порушення умов кредитного договору та/або договорів поруки достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до договору сторони домовилися, що розмір збитків визначається Банком самостійно, на що позичальник надає згоду.
Банк виконав свої обов`язки, згідно з приписами кредитного договору № 9108 від 20.03.2014 року, в повному обсязі, надав відповідачу зазначену суму кредиту в розмірі 35000,00 грн., однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, припинив погашати суму основного боргу, заборгованість за відсотками не сплачує, внаслідок чого станом на 06 жовтня 2016 року утворилась заборгованість перед Банком на загальну суму 35434,43 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 19648,38 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 1201,23 грн., інфляційного збільшення заборгованості в сумі 13323,16 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 1261,66 грн.
Оскільки відповідачі свої зобов`язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконують, посилаючись на норми ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року в розмірі 35434,43 грн., з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року в розмірі 35434,43 грн., з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року в розмірі 35434,43 грн., та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
2.20.05.2020 року відповідач ОСОБА_1 надала заяву, за змістом якої позовні вимоги не визнаються. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що тіло кредиту та відсотки за кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року нею сплачено в повному обсязі, що підтверджується довідкою з банка. Крім того, просила врахувати, що згідно ст. 2 Закону України № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2020 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку. (а.с.100)
3.З відповіді на заяву про перегляд заочного рішення вбачається, що позивач звернувся з позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в загальній сумі 35434,43 грн., відповідно до якого, 09.12.2016 року судом задоволено їх в повному обсязі. Станом на 03.04.2020 року залишок заборгованості згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.12.2016 року становить 15962,82 грн., який складається з: 13323,16 грн. – інфляційного збільшення заборгованості; 1261,33 грн. – 3 % річних від суми заборгованості; 1378 грн. – судового збору. (а.с. 86-88)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4.Представник позивача, який належним чином повідомлявся про дату час і місце розгляду справи в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
5.Відповідач ОСОБА_1 надала суду заяви про розгляд справи без її участі, зазначила, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с. 106)
6. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позовну заяву суду не надали.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
7. Відповідно до ухвали судді від 23 листопада 2016 року прийнято до розгляду позовну заявуПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, та відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачам подати письмові заперечення проти заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтуються. (а. с. 29)
8. 09 грудня 2016 року по справі було ухвалено заочне рішення (а.с. 45-46).
9. 01 квітня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (а.с. 71).
10. Ухвалою суду від 07 травня 2020 року заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання (а.с. 92-93).
11. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
12. 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9108, відповідно до умов якого АТ «Ощадбанк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 35000, 00 грн. строком на 36 місяців до 19 березня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,00% річних. Відповідач зобов`язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати позивачу кошти (щомісячний платіж в сумі 972,22 грн. та відсотки) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п. п. 2.3.1., 3.3.3. Кредитного договору. (а. с. 11-15)
13. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 8691 від 20.03.2014 року (а.с. 19-21), та Договір поруки № 8690 від 20.03.2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 16-18). Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.
14. Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 9108 від 20.03.2014 року виконав повністю, надав відповідачу суму кредиту в розмірі 35000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 9108 (№ 126529538) від 20.03.2014 року (а.с. 10)та не заперечується і відповідачем по справі ОСОБА_1
15. Станом на 06 жовтня 2016 року утворилась заборгованість перед Банком на загальну суму 35434,43 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 19648,38 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 1201,23 грн., інфляційного збільшення заборгованості в сумі 13323,16 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 1261,66 грн. (а.с. 5-9)
16. Відповідно до довідки від 14.04.2020 року № 104.11/12/120/26189/2020-04/вих., виданої заступником начальника філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з роздрібного бізнесу ОСОБА_4 , та виписки по рахунку, станом на 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 перед філією – Донецьке управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 9108 від 20 березня 2014 року, має наступні зобов`язання: заборгованість згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.12.2016 року в сумі 15962,88 грн., а саме: 13323,16 грн. – інфляція; 1261,66 грн. – 3 % річних на суму простроченого тіла та відсотків: 1378 грн. судовий збір. (а.с. 101-110)
V. Оцінка Суду.
17. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
18. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
19. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
20. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
21. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
22. У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
23. За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
24. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
25. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
26. За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
27. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
28. Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів щодо відсутності заборгованості за тілом кредиту та відсотками надано суду довідку від 14.04.2020 року № 104.11/12/120/26189/2020-04 та виписку по рахунку (а.с. 101-110), відповідно до яких станом на 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 перед філією – Донецьке управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 9108 від 20 березня 2014 року, має наступні зобов`язання: заборгованість згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.12.2016 року в сумі 15962,88 грн., а саме: 13323,16 грн. – інфляція; 1261,66 грн. – 3 % річних на суму простроченого тіла та відсотків: 1378 грн. судовий збір. Тобто, відповідачем ОСОБА_1 виконано зобов`язання з повернення позивачу тіла кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
29. В договорі сторонами погоджено відсотки за користування коштами, визначено їх розмір, а отже, суд вважає безпідставною позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів на підставі ст. 625 ЦК України.
30. При цьому, суд враховує, що в даному випадку строк кредитування не закінчився та, лише звертаючись до суду з даним позовом, кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту.
31. Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
32. Положення вищенаведеної норми підлягають до застування при умові якщо розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, в даному випадку, вбачається, що договором № 9108 від 20.03.2014 року передбачені відсотки в розмірі 11 % річних, в порядку та на умовах визначених п. 2.3.1 договору. Термін дії договору - по 19 березня 2017 року, та станом на 06 жовтня 2016 року позивач здійснив розрахунок заборгованості за умовами договору, і додатково позивач провів нарахування, на підставі ст. 625 ЦК України, 3 % річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу; 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам та суму нарахованих інфляційних витрат від простроченої суми заборгованості по основному боргу, суму інфляційних витрат від простроченої суми заборгованості по процентам. Дана вимога є безпідставною, оскільки в зазначений період діяли умови Кредитного договору та позивач нарахував відповідачу відсотки згідно умов договору № 9108 від 20.03.2014 року.
33. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у справі № 175/4753/15-ц від 06.02.2019р. роз`яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
34. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
35. Крім того, суд звертає увагу на безпідставне нарахування позивачем відсотків на відсотки, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційне збільшення від простроченої суми заборгованості по процентам.
36. Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд відмовляє в стягненні з відповідачів сум, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки позовні вимоги залишені без задоволення, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1378 грн. відшкодуванню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позовні вимоги акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат – залишити без задоволення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, початок перебігу такого строку з дня, наступного після закінчення карантину, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлений 15.06.2020 року.
Суддя
Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв
Судове рішення № 89836805, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 10.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/9635/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: