Рішення № 89836374, 04.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Справа № 160/2369/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2019 (вих. № Ф-2111-17) про сплату боргу (недоїмки) в сумі 32 482,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до суми недоїмки, зазначеної у спірній вимозі від 20.12.2019 № Ф-2111-17 увійшла сума недоїмки, яка визначена позивачу раніше вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 № Ф-0001601701, що на даний час є неузгодженою та оскаржується в судовому порядку. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017, за результатами розгляду адміністративної справи № 804/3546/16, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 було відмолено. Проте, постановою Верховного Суду від 07.02.2020 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 було скасовано, а справу № 804/3546/16 було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відтак, враховуючи те, що справа № 804/3546/16 перебуває на судовому розгляді та остаточного рішення ще не прийнято, контролюючий орган не мав права вимагати сплати цієї суми заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

07.04.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувана вимога є правомірною, та такою, що винесена відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/3546/16 набрала законної сили 03.05.2017, що в свою чергу свідчить про те, що на дату винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 20.12.2019 № Ф-2111-17 на суму 32 482,52 грн. така сума недоїмки була узгоджена та несвоєчасно не сплачена позивачем.

09.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у відношенні ФОП ОСОБА_1 була винесена вимога від 26.02.2016 за № Ф-0001601701 про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 33 516,36 грн.

Означена вимога була оскаржена ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017, за результатами розгляду адміністративної справи № 804/3546/16, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

07.02.2020 постановою Верховного Суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017, а справу № 804/3546/16 було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на облікування в інтегрованій картці платника по єдиному внеску за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, які проводять незалежну професійну діяльність) станом на 30.11.2019 заборгованості у розмірі 32 482,52 грн, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2019 № Ф-2111-17 на суму 32 482,52 грн.

Не погоджуючись з правомірністю формування вказаної вимоги, позивач оскаржив останню до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 10.02.2020 № 5048/6/99-00-08-06-01-06 ДПС України вирішила вимогу від 20.12.2019 № Ф-2111-17 залишити без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.01.2020 № б/н - без задоволення.

Вважаючи вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2019 № Ф-2111-17 такою, що винесена необґрунтовано та підлягає визнанню протиправною і скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Крім того, абз. 3 ч. 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

База нарахування єдиного внеску визначається статтею 7 Закону № 2464-VI.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 3 частини першої статті 7 цього Закону визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 2 та 3 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Щодо порядку стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, то він регулюється розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 року № 449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953) (далі - Інструкція № 449).

Так, відповідно до пунктів 2-4 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи). При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина порядковий номер, 3 частина літера "У" (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2019 № Ф-2111-17 слугувала наявність в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 , як платника по єдиному внеску за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) станом на 30.11.2019 заборгованості в сумі 32 482,52 грн.

При цьому, контролюючим органом не заперечується та обставина, що на частину із вказаної заборгованості у розмірі 32 482,52 грн. позивачу вже виставлялася вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 № Ф-0001601701, яка на даний час оскаржується в судовому порядку.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до розділу 4 "Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП" Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в судовому порядку").;

При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що у разі якщо заборгованість, зазначена у вимозі щодо єдиного внеску, збільшується, контролюючим формується вимога щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа.

З огляду на викладене, слід зазначити, що формування Головним управлінням відносно позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2019 № Ф-2111-17, до якої увійшла сума заборгованості за попередньою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 № Ф-0001601701, яка є неузгодженою та оскаржується на даний час позивачем у судовому порядку, безпідставним та таким, що суперечить Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і, як наслідок, призводить до подвійного нарахування контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 суми єдиного внеску.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2019 № Ф-2111-17 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 999 від 24.02.2020.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2019 № № Ф-2111-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 32 482,52 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 999 від 24.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 травня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко