Ухвала суду № 89835343, 15.06.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

15.06.2020 Провадження №2/389/315/20

ЄУН 389/1531/20

У Х В А Л А

15 червня 2020 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 10 червня 2020 року звернувся до суду з даною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», в якій просить: визнати виконавчий напис від 04 квітня 2020, реєстровий №6459, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 16204 грн. 19 коп. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на його користь 17386 грн. 10 коп. в порядку повернення стягнутого за вказаним виконавчим написом.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються докумети, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.3 та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Таким чином, на день подання до суду даної позовної заяви, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру складає 840 грн. 80 коп., а майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн. Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання даної позовної заяви до суду позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на те, що він є учасником бойових дій, тож звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Проте суд, приймаючи до уваги статус позивача - учасник бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, та зміст позовних вимог, переконаний, що за подання даної позовної заяви до суду позивачем все ж повинен бути сплачений судовий збір, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто пунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону№ 3674-VIзвільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Встановлені цимЗакономположення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, визначено у статті 13 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.

Вказані висновки про застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Приймаючи до уваги те, що предметом позову у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошової суми в порядку повернення стягнутого за вказаним виконавчим написом, суд приходить до висновку, що дана справ не пов`язана з порушенням прав позивача, як учасники бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та, у відповідності до пп 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду даної позовної заяви має сплатити судовий збір.

Так, позивачем заявлено дві вимоги, одна з яких є вимогою неманового характеру, а інша (про стягнення 17386 грн. 10 коп.) – майновою. При цьому, у питанні сплати судового збору ці три вимоги не можуть вважатись однією немайновою позовною вимогою, оскільки відсутні підстави вважати, що вони нерозривно пов`язані між собою, і водночас вони не можуть вважатись одним способом захисту та відновлення порушеного права. Відтак, оплаті судовим збором підлягає кожна з таких вимог.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити 840 грн. 80 коп. за вимогу немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та з урахуванням ціни позову, 840 грн. 80 коп. за вимогу майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), всього 1681 грн. 60 коп.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Креуз проти Польщі») вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя в країні.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З положень статті 12 ЦПК України випливає, що заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, за наявності підстав передбачених законом, заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про відстрочення/ розстрочення або звільнення від сплати сплату судового збору із наведеними доводами та подати докази на їх підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,185,260,261,263 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без руху, для усунення недоліків строком десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір, сума якого має складати 1681 грн. 60 коп. та надати суду докази, що підтверджують оплату судового збору у вказаному розмірі.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ:

Знам`янське УК/м. Знам`янка/22030101

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 38011312

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП)

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA348999980313141206000011010

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Відповідно до п.3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84,170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата складення ухвали 15 червня 2020 року.

Суддя Г.В. Берднікова