Постанова № 89835268, 15.06.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3032/20

Провадження № 1-кс/362/787/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - Кравченко Л.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Кострубіцької Т.М.,

прокурора – Ковальчука А.А.,

слідчого – Міхеєва О.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – Луценка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Міхеєва Олександра Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в:

15.06.2020 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ст. лейтенант поліції Міхеєв Олександр Сергійович про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано наступним.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за злочин проти власності на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у тому, що 03.06.2020 р. близько 23 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував неподалік будинку № 25 по вул. Набережна в с. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 р АДРЕСА_3 , де крізь відчинену хвіртку побачив мопед марки «Suzuki» номер рами НОМЕР_1 темно-синього кольору, власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а користувачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого в ОСОБА_1 виник прямий умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок іншої особи, упевнившись, що його дії носять таємний характер для оточуючих, підійшов до вищевказаного мопеду та не приводячи двигун запалювання у дію, зняв його з підніжки та викотив вказаний мопед з подвір`я домоволодіння по АДРЕСА_3 . Після незаконного заволодіння вищевказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 з місця злочину зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди.

Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за злочини проти власності на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у тому, що 11.06.2020 р. близько 15 год. 40 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 перебував на ставку «Різниця», який розташований в с. Кожухівка Васильківського району Київської області, де побачив на столі мобільний телефон марки «iPhone 5S» (IMEI НОМЕР_2 ) та портативну колонку «Air Music» зеленого кольору. В цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел, на відкрите викрадення чужого майна.

В подальшому ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаного столу звідки взяв мобільний телефон марки «iPhone 5S» (IMEI НОМЕР_2 ) та портативну колонку «Air Music» зеленого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час ОСОБА_4 побачив, що було здійснено відкрите заволодіння належного йому майна та висловив вимогу ОСОБА_1 залишатися на місці. Незважаючи на вимогу ОСОБА_4 залишатися на місці, явно усвідомлюючи, що його дії були помічені потерпілим та перестали носити таємний характер, ігноруючи дану обставину, ОСОБА_1 продовжив незаконне заволодіння чужим майном, та почав втікати і в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку.

Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно та ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно.

12.06.2020 р. ОСОБА_1 затриманий у порядку ст.208 КПК України.

13.06.2020 р., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, за участі захисника Луценка В.Г.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінальних правопорушень:

Вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом огляду місця події від 04.06.2020 р.; протоколом огляду місця події від 12.06.2020 р.; протоколом огляду місця події від 12.06.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.06.2020 р.; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.06.2020 р.; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 13.06.2020 р.; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 13.06.2020 р.; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_6 від 13.06.2020 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13.06.2020 р. та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому на думку слідства й покликаний запобіжний захід, про обрання якого подано клопотання.

Посилання на один або кілька ризиків:

- Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих в даному кримінальному провадженні, тобто є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Реальним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативної міри покарання.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за злочин проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, крім того 16.04.2020 р., Васильківським міськрайонним судом Київської області останньому обрано міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком 60 діб та покладено на нього обов`язок не залишати житло за місцем свого проживання – цілодобово, також ОСОБА_1 не має законного джерела доходів, підозрюваному повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, оскільки останніх необхідно буде допитати в ході судового розгляду, враховуючи принцип безпосередності. Відповідно, перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість незаконно впливати на останніх, з метою зміни їх показів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню унеможливлює застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Застосування домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_1 є неможливим, оскільки, перебуваючи на волі останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння тяжких злочинів, незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, вказані запобіжні заходи за своєю тяжкістю не зможуть запобігти вищеперерахованим ризикам.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за скоєння яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, крім того 16.04.2020 р., Васильківським міськрайонним судом Київської області останньому обрано міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком 60 діб та покладено на нього обов`язок не залишати житло за місцем свого проживання – цілодобово, не має законного джерела доходів, підозрюваному повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою застосування застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий СВ Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області Міхеєв О.С. підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пояснив, що біля його тину лежав друг, він довів його додому, так і порушив раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він нічого не вчиняв.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – Луценко В.Г. в судовому засіданні заперечив щодо застосування його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що клопотання необґрунтоване, побудоване на припущеннях, ризики відсутні, переховуватись від слідства та суду його підзахисний не буде. Протоколу про порушення його підзахисним раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає. Крім того, його підзахисний має на утриманні неповнолітнього сина.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР за №12020110140001089 від 04.06.2020 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 cт. 186 КК України.

Матеріали зазначеного кримінального провадження містять достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підозра ОСОБА_1 на думку слідчого судді є обґрунтованою.

Оскільки ОСОБА_1 раніше судимий за злочин проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, крім того 16.04.2020, Васильківським міськрайонним судом Київської області останньому обрано міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком 60 діб та покладено на нього обов`язок не залишати житло за місцем свого проживання – цілодобово, проте, ОСОБА_1 порушував дане зобов`язання, також ОСОБА_1 не має законного джерела доходів, підозрюваному повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, слідчий суддя вважає, що він, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на учасників так і на безпосередніх свідків вчинення кримінального правопорушення, з метою зміни їх показів та подальшого уникнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за скоєння яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому необхідно застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

При цьому слід зазначити, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в тому числі і цілодобового, не запобігатиме спробам продовжувати свою злочинну діяльність, перебуваючи за місцем свого проживання, тому не може бути застосований відносно підозрюваного, враховуючи обставини та суть кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184,193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кожухівка, Васильківського р-ну, Київської обл., українця, гр-на України, котрий має базову загальну середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого 19.12.2011 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді 5 років та 6 місяців позбавлення волі, запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 22 год. 22 хв. 10 серпня 2020 року та утримувати його в Державній установі “Київський слідчий ізолятор”, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання.

Визначити заставу у розмірі 60 (шестидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у сумі 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за слідуючими реквізитами: Отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) - 26268119; р/р - НОМЕР_3 ; Банк отримувача (ГУДКСУ) - Держказначейська служба України, м.Київ; код банку (МФО ГУДКСУ) - 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення ним визначеної судом застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця фактичного проживання, яке буде визначене ним після звільнення з-під варти, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України та використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 17.06.2020 р. об 12 год. 00 хв.

ОСОБА_7 Л.М. Кравченко