Вирок № 89835087, 16.06.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5105/19

Провадження № 1-кп/345/280/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2020 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді: Юрчака Л.Б.,

секретаря судового засідання Мостової Ю.З.

за участю: прокурора Хомика О.П.

обвинуваченого: ОСОБА_1

його захисника: Антошко Р.В.

представника потерпілого: Заремби І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №1 кримінальне провадження №12019090170001259 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не одруженого, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого: 03.10.2019 Івано-Франківським апеляційним судом за ч.2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2020 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що злочин вчинено за наступних обставин:

ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин проти власності.

Так, 18.10.2019 близько 03.30 год. ОСОБА_1 , зайшов до підвального приміщення, що знаходиться у вільному доступі за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив телефонний кабель. В цей час у нього виник умисел на крадіжку чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у підвальному приміщенні, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету (кусачок), який мав з собою, відрізав та повторно таємно викрав телефонний кабель типу ТПП-20х2х0,4 довжиною 30 м. та ТПП 10х2х0,4 довжиною 84 м., який належить ПАТ «Укртелеком» Івано-Франківській філії РЦТ» 171 м. Калуша.

Однак, не дивлячись на виконання всіх дій, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий із викраденим майном, яке поклав у мішок, в підвальному приміщенні працівниками поліції, чим попереджено настання матеріальної шкоди на загальну суму 1146,76 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинено повторно.

Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав, щиро покаявся за вчинене, просив суд його суворо не карати.

Захисник обвинуваченого - адвокат Антошко Р.В. у судовому засіданні просив суд призначити ОСОБА_1 мінімальну міру покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднати до даного покарання невідбуту частину покарання за вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 03.10.2019.

Представник потерпілого при визначенні міри покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду, а також просив суд задоволити заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. З урахування вироку Івано-Франківського апеляційного суду від 03.10.2019 остаточно призначити покарання у вигляді 2 років 8 місяців позбавлення.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений, його захисник, прокурор та представник потерпілого не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочин проти власності, під наглядом у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога із діагнозом - опійна наркоманія, характеристику за місцем проживання, повністю визнав себе винуватим.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, немає, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 03.10.2019 за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, але це покарання не відбув.

Статтею 71 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю вироків. Зокрема, ч. 1 ст. 71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. За пунктом 25 цієї постанови, за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також, коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили та остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж відбута частина покарання за попереднім вироком.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі, а виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Щодо цивільного позову, заявленого представником позивача, суд зазначає наступне.

Так, ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії було подано до ОСОБА_1 позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином. Представник потерпілого - юридичної особи зазначає, що для відновлення телефонного та Internet зв`язку у будинку АДРЕСА_2 « Укртелеком » провело комплекс ремонтно-відновлювальних робіт, внаслідок незаконних дій обвинуваченого. Згідно довідки про сукупну вартість ремонтних робіт з відновлення лінійно-кабельних споруд після крадіжки становить 5 678,22 грн., а тому представник позивача просить суд стягнути із відповідача зазначену суму.

Згідно вимог ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ( ч.1ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є : втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Пред`явлений цивільний позов з додатками ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 5 678,22 грн. завданої кримінальним правопорушенням відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.

Розмір шкоди підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема довідкою про сукупну вартість ремонтних робіт з відновлення ЛКС від 23.10.2019.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що із обвинуваченого/відповідача слід стягнути на користь потерпілого/позивача 5 678,22 грн. матеріальної шкоди внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення.

Зважаючи на міру покарання обрану судом, з огляду на особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 місяців арешту.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 03.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ст.69 КК України, за яким призначено 2 роки позбавлення волі та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років 3 (місяців) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 18 жовтня 2019 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання - 09.00 год. 18 жовтня 2019 року.

До вступу вироку в законну силу залишити без змін обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Івано-Франківської філії 5 678, 22 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення трасо логічної експертизи в розмірі 3140,20 грн.

Речові докази:

килим білого кольору із ворсом; рюкзак чорного кольору «Ltader», бувший у вжитку; розвідний ключ з позначенням 7813-0034 ЗО ; ліхтарик чорного кольору з кнопкою ввімкнення та ободком червоного кольору та тканинним ремінцем; плоскогубці з руків`ям червоно-чорного кольору; два замкові ключі на металевому кільці з дисконтною карткою « Гостинний Дім», магнітний ключ домофона, декоративне зображення брилка в формі ростової фігури дитини; ножиці з позначенням ZIBI з руків`ям синього кольору; розкладний ніж Харків з руків`ям синього кольору; чотири замкові ключі на металевому кільці з магнітним ключем домофону, лопаткою для взуття; грошові кошти в сумі 70 грн. номіналом, серією і номером 50 грн.-ФЗ1957587, 10 грн.- ЦБ9554275, 5грн.-УД7105827, 2 грн.-ПЄ8039248, 3 купюри по 1 грн.-П31675739, СВ3293314, ТВ944249; килим з довгим ворсом сірого кольору; кабель ТПП 20х2х0,4 довжиною 16 метрів; кабель ТПП 10х2х0,4 два відрізки довжиною до 10 см, та моток кабельних з жил. Позначено об`єкт 2; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 17 метрів 50 см. Позначено об`єкт 2; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 6 метрів 50 см. Позначено об`єкт 2; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 5 метрів 30 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 10 метрів 20 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 1 метрів 70 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 6 метрів 60 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 6 метрів 80 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 7 метрів 40 см. Позначено об`єкт 1;- кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 9 метрів 30 см. Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 два відрізки довжиною до 30 см, Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 20х2х0,4 відрізок довжиною до 35 см, Позначено об`єкт 1; кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 2 метри 30 см. Позначено об`єкт 1; жили кабелю ТПП 20х2х0,4 довжиною 1 метрів 90 см. Позначено об`єкт 1; жили кабелю ТПП 20х2х0,4 довжиною 6 метрів 30 см. Позначено об`єкт 1; жили кабелю ТПП 20х2х0,4 довжиною 2 метрів 40 см. Позначено об`єкт 1; муфти з жилами в мотку, які зберігаються в Калуському ВП ГУНП Івано-Франківської області - повернути законним володільцям;

кусачки з руків`ям синього кольору, пластикову деформовану пляшку з нашаруванням нагару; паперовий згорток в середині якого наявна подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження; відрізок кабелю, вилучений для порівняння, які зберігаються в Калуському ВП ГУНП Івано-Франківської області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя