Рішення № 89834542, 15.06.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/82/17

2/214/1857/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., секретар судового засідання - Єременко К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач-1 - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Імексбанк»,

відповідач-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/82/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитором, внесення до реєстру кредиторів та стягнення коштів,-

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 10 січня 2017 року в порядку Закону України "Про захист прав споживачів", останній раз уточнивши позовні вимоги 27 червня 2019 року (т.1, а.с.227), в якій просить суд: визнати протиправною відмову відповідачів щодо включення до реєстру кредиторів; зобов`язати відповідачів визнати його вкладником на загальну суму 5 472 грн. 57 коп.; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - уповноважена особа ФГВФО) на ліквідацію АТ «Імексбанк» подати до ФГВФО додаткову інформацію про відшкодування йому 5 472 грн. 57 коп.; стягнути солідарно з АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Імексбанк» та ФГВФО грошові кошти у розмірі 5 472 грн. 57 коп., з яких: 1 000 грн. депозитний вклад, 04 грн. 97 коп. проценти станом на 03 грудня 2014 року; 969 грн. проценти за період з 03 грудня 2014 року по 18 травня 2015 року; 3 498 грн. 60 коп. компенсація за невиконання грошового зобов`язання у сумі 7 400 грн. з 03 грудня 2014 року по 18 травня 2015 року відповідно до індексу інфляції у розмірі 140,15% в сумі 3 372 грн. 60 коп. та 3% річних у розмірі 1,5% в сумі 126 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є вкладником Акціонерного товариства «Імексбанк» (далі - АТ «Імексбанк») на підставі укладеного між ними 01 вересня 2014 року договору № 1790000965 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту). Сума вкладу становила 7 400 грн., яку 13 жовтня 2014 року було поповнено на 1400 грн. У зв`язку з початком процедури ліквідації банку позивачеві виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 7 400 грн. Вважаючи, що сума коштів була виплачена не в повному обсязі, без урахування процентів, інфляційних втрат, 3 % річних і компенсації, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Імексбанк» із заявою про включення його до загального реєстру вкладників, проте відповіді не отримав. Посилаючись на наведене, позивач просив: визнати протиправною відмову Фонду у включенні його до загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів у порядку, визначеному чинним законодавством; визнати протиправним ненадання Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» відповіді на його звернення; зобов`язати АТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» визнати його вкладником на загальну суму 5 467 грн. 60 коп. і внести цю суму до загального реєстру вкладників та реєстру вимог кредиторів 4 черги; зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» надати Фонду додаткову інформацію про відшкодування йому коштів на суму 5 467 грн. 60 коп., за загальним реєстром вкладників та реєстром вимог кредиторів 4-ої черги.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (головуючий - суддя Чернова Н.В.) від 16 вересня 2019 року провадження по справі закрито.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верхового Суду від 18 березня 2020 року ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (головуючий - суддя Євтушенко О.І.) від 21 квітня 2020 року справу прийнято до провадження з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» БаліцькаЮ.С. подала заперечення на позовну заяву (т.1, а.с. 19-28), в яких просила відмовити в задоволенні пред`явлених ОСОБА_1 вимог. Свої заперечення представник відповідача мотивувала тим, що 01.09.2014 року між позивачем та АТ «Імексбанк» було укладено договір №17900000965 про приєднання до публічного договору №1 (картка рахунок) на суму 7400 грн. 13.10.2014 року вклад було поповнено на 1000 грн. Однак, 04.12.2014 року з карткового рахунку позивача було знято 250 грн., 08.12.2014 року - 500 грн., 17.12.2014 року - 250 грн. Отже, станом на 18.05.2015 року на рахунку позивача обліковувалась сума 7400 грн., яку останній отримав через банк-агент у травні 2015 року в повному обсязі, що позивачем підтверджено в позовній заяві. Крім того, згідно п.п.3, 5 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку, нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Також не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав заперечення на позовну заяву (т.1, а.с. 57-60),в якому просив відмовити в задоволенні пред`явлених ОСОБА_1 вимог.Свої заперечення представник відповідача мотивував тим, що 27.05.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» на підставі рішення дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015 року, а отже, враховуючи положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», стягнення коштів з банку у інший спосіб, ніж передбачено цим законом, не визначено, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року, справа №6-2001ц15. Отримання позивачем 14.05.2015 року сумма відшкодування за вкладом у ПАТ «Імексбанк» в розмірі 7 400 грн. через банк-акцент ПАТ «УКРГАЗБАНК» свідчить про наявність позивача в Переліку вкладників, отже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердив загальний реєстр, в який був включений позивач. Крім того, обставини зазначені позивачем в позові частково були предметом розгляду в іншій судовій справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк» про визнання дій щодо не повернення вкладу правомірними, стягнення грошових коштів, зобов`язання нарахувати та сплатити винагороду, пеню, повернення коштів як оподаткування депозитів, стягнення моральної шкоди, справа №344/20326/14-ц. Так, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 року у вищезазначеній справі в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк» відмовлено. Вказане рішення суду апеляційної інстанції залишено в силі рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 31.10.2016 року. В свою чергу, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 року було встановлено, що 01.09.2014 року сторони уклали договір №179000965 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014 року, відповідно до якого 01 вересня 2014 року відповідач отримав від позивача на строк 93 дні, до 03 грудня 2014 року, суму вкладу у розмірі 7 000 гривень з правом отримання процентів у розмірі 25% річних. 05.12.2014 року позивач звернувся до відповідача про повернення вкладу у зв`язку із закінченням строку договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014 року, який діяв до 03 грудня 2014 року. Під час розгляду справи апеляційним судом витребувані докази, які свідчать про те, що 26.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК»», а з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 року включно. З 27.05.2015 року на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 розпочата процедура ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку-відповідача. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №638 від 28.04.2016р. «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та делегування повноважень ліквідатора» продовжені строки здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» на два роки по 26.05.2018 року включно. Отже, з наведеного виходить, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції юридична особа - відповідач по справі ліквідована не була, а лише відкрита ліквідаційна процедура, у тому числі і на час розгляду справи апеляційним судом. На підставі ухвали апеляційного суду про витребування доказів, відповідачем суду надані докази про те, що позивачу 18.05.2015 року через банк-агент виплачена оспорювана суму 7 400 гривень, що підтверджується виписками за рахунками позивача ОСОБА_1 . Станом на 06.06.2016 року на рахунку ОСОБА_1 знаходиться сума 4,97 гривень. Заява про включення його до реєстру кредиторів ним не подавалася, тому вимоги його не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що не заперечується і самим апелянтом.

Також, згідно п.п. 3, 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв`язку з виплатою останньому належних коштів.

Відповідь на відзив позивачем не надано, клопотань про надання додаткового часу для цього не заявлялось.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження з огляду на не заявлення сторонами про свою участь в судовому засіданні. Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності; заяв про участь в судовому засіданні від представників відповідачів не надходило.

Дослідивши письмові докази, надавши оцінку в їх сукупності, враховуючи позицію сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» було укладено договір №179000965 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014 року, відповідно до якого 01 вересня 2014 року відповідач отримав від позивача на строк 93 дні, до 03 грудня 2014 року, суму вкладу у розмірі 7 000 гривень з правом отримання процентів у розмірі 25% річних. (а.с.2).

05.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про повернення вкладу у зв`язку із закінченням строку договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014 року, який діяв до 03 грудня 2014 року.

26.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК»», а з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 року включно. З 27.05.2015 року на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 розпочата процедура ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку-відповідача. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №638 від 28.04.2016р. «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та делегування повноважень ліквідатора» продовжені строки здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» на два роки по 26.05.2018 року включно.

Вищевказані обставини узгоджуються з обставинами, встановленими рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 року, справа №344/20326/14-ц, а отже, у розумінні ч.4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Також встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 січня 2018 року № 261 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» на два роки, а саме з 27 травня 2018 року до 26 травня 2020 року включно (джерело:http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/96-imexbank/33159-prodovzheno-strok-zdiysnennya-protsedury-likvidatsiyi-at-imeksbank ).

В свою чергу, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 травня 2020 року №1009 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» до 22 червня 2020 року (джерело:http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/96-imexbank/47336-prodovzheno-povnovazhennia-likvidatora-at-imeksbank ).

Отже, з наведеного виходить, що на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом юридична особа АТ «ІМЕКСБАНК» ліквідована не була, а лише відкрита ліквідаційна процедура, відповідно до вимог Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" та Закону Українивід 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також під час розгляду справи №344/20326/14-ц апеляційним судом встановлено, що позивачу 18.05.2015 року через банк-агент виплачена суму 7 400 гривень, що в свою чергу підтверджується виписками за рахунками позивача ОСОБА_1 (т.1, а.с.3).

Станом на 06.06.2016 року на рахунку ОСОБА_1 знаходяться кошти в сумі 4,97 грн., що встановлено рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 рокув справі №344/20326/14-ц, а отже, у розумінні ч.4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Зазначені обставини також підтверджені копією чеку про наявність на рахункуАКБ «ІМЕКСБАНК» коштів в сумі 4,97 грн. (т.1, а.с.4).

В свою чергу, судкритично оцінює довідку про рух коштів по рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 01.01.2014 року по 02.02.2017 року (т.1, а.с 21), зважаючи, що вказані рахунки відкриті не за умовами договору №179000965, укладеного 01.09.2014 року (т.1, а.с. 2).

При цьому, рахунок № НОМЕР_3 (т.1, а.с 21), відкритий на підставі договору №179000965 від 01.09.2014 року (т.1, а.с.2), містить відомості про нульовий остаток коштів на рахунку станом на 02.02.2017 року, що викликає сумнів в дійсності таких обставин, враховуючи, що довідка про рух коштів на цьому рахунку не містить відомості про операції, які відображають рух коштів по рахунку з 05.12.2014 року по 02.02.2017 року, що не узгоджується із встановленими судомобставинами.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України від 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон №4452) який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

Порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами також встановлюється спеціальним Законом №4452-VI та "Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами", затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (далі Положення № 14).

З приписів ст.ст. 26, 27, 48 Закону №4452 та Розділів ІІІ і ІV Положення № 14 вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування (200 000,00 грн.) вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників.

Водночас, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень (ч.1 ст.26 Закону № 4452).

Право вкладника на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування передбачено ч.2 ст.6 Закону № 4452.

Повноваження уповноваженої особи Фонду в процедурі відшкодування коштів за вкладами, порядок визначення вкладників, які мають на це право; умови, за яких кошти Фондом не відшкодовуються, порядок розрахунків з вкладниками регламентовані ст.ст.27, 28 Закону № 4452.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої ст.26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст.52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ст.38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі- Положення), Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

За правилами, встановленими ч.1 ст.26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Частиною 2 ст.26Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунку до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунку здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

За змістом ч. 6 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Отже, як встановлено судом, відповідачамиУповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Імексбанк» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вказані вище вимоги норм Закону №4452 та Положення № 14 виконані не в повному обсязі, що підтверджується виплатою банк-агентомсуму 7 400 гривень позивачу ОСОБА_1 , що останнім не заперечується.

Разом з тим, на рахунку ОСОБА_1 станом на 06.06.2016 року знаходиться 04 грн. 97 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої частини виплаченого відшкодування грошових коштів в сумі 04 грн. 97 коп., зважаючи, що позивач був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 5 472 грн. 57 коп. підлягають задоволенню частково із стягненням з відповідачаФонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача в рахунок гарантованого відшкодування 04 грн. 97 коп.

В іншій частині позовних вимог суд не знаходить підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Так, з встановлених обставин вбачається, що Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб АТ «Імексбанк» діяли відносно Лісовського В . В. відповідно до вимог Законом України від 23.02.2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та "Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами", затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14.

В свою чергу, відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку, нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень законодавства та обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Фонду гарантування іншої частини грошових коштів, заявлених позивачем, на користь останнього є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

Крім того, відсутні підстави для визнання дій відповідачів протиправними, як наслідок зобов`язання вчинити будь-які дії, в тому числі пов`язані з включенням позивача до реєстру кредиторів, враховуючи виплату останньому відшкодування в сумі 7 400 грн., а також прийнятого судом рішення. Доказів протилежного позивачем не надано та судом не встановлено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд, враховує звільнення позивача від сплати судового збору,у зв`язку з чим судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в дохід держави.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.стт.280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитором, внесення до реєстру кредиторів та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 в рахунок повного гарантованого відшкодування 04 (чотири) гривні 97 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки на апеляційне оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Імексбанк», адреса для листування: вул. Хорива, 11-А, м. Київ.

Рішення суду складено та підписано 15 червня 2020 року.

Суддя Євтушенко О.І.