Ухвала суду № 89834532, 16.06.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1767/16-к

1-в/189/31/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Лукінова К.С.

При секретарі - Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське подання державного виконавця Покровського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барна Юлії Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання державного виконавця Покровського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барна Юлії Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2020 року справу передано в провадження судді Лукінової К.С.

Подання вмотивовано тим, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження № 56483981 з примусового виконання виконавчого листа № 189/1767/16-к від 02.05.2018 року виданого Покровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 30000 грн. В процесі виконання вказаного виконавчого документу згідно відповідей на запити було з`ясовано, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, має рахунок, відкритий у фінансовій установі на який державним виконавцем накладений арешт. Державним виконавцем рекомендованою кореспонденцією на адресу боржниканаправлялися виклики щодо явки до Покровського РВ ДВС з метою отримання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та отримання достовірних відомостей про доходи та місце роботи боржника, але боржник їх ігнорував та до відділу ДВС не являється. Отже, враховуючи викладене, заявник вказує на те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ОСОБА_2 ухиляється від його виконання. Також зазначає, що 29.05.2020 року до Покровського РВ ДВС надійшла заява від стягувача, в якій повідомляється, що боржник ОСОБА_2 планує перетинати державний кордон найближчим часом. У зв`язку з викладеним стягувач вимагає ініціювати направлення до суду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В судове засідання державний виконавець Покровського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барна Юлі я Анатоліївна не з`явилась, направивши заяву про розгляд подання в її відсутності, просить винести ухвалу на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Згідно ч. 5 ст. 539 КПК України, зокрема зазначено, що у судове засідання викликаються цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Як вбачається з матеріалів подання та кримінального провадження, виконавчий документ було видано на підставі вироку Покровського районного суду Дніпропетровської області у справі №189/1767/16-к.

Зі змісту п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України видно, що структура вироку передбачає прийняття рішення про цивільний позов.

Відмовляючи в задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 19 п. 8 Закону України «Про державну прикордонну службу України» дійшов висновку про недоцільність тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Пунктом 19 частини 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, подання державного виконавця щодо обмеження у праві виїзду за межі України у разі не виконання боржником своїх зобов`язань повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань (розділ ХІІІ).

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 441 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні..

Така ознака, як ухилення боржника від виконання судового рішення, є обов`язковою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Оскільки законом передбачений саме такий порядок розгляду подання, тому доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Проте лише самостійне невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків, так само як не свідчить про ухилення і неявка боржника за викликами державного виконавця.

В поданні державного виконавця не зазначено в чому полягає та чим підтверджується ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. В направленому до суду подання державний виконавець не вказав, чим підтверджується факт ухилення боржника від виконання зобов`язань за рішенням суду, а лише констатував, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

При цьому на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Однак, ні в поданні, ні в доданих до нього документах не наведено будь-яких посилань на ухилення боржника від виконання рішення суду, судом не досліджено матеріалів виконавчого провадження через їх ненадання державним виконавцем.

В поданні не зазначено фактів та конкретних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням.

Слід зауважити, що державний виконавець звернувся до суду посилаючись на ст. 377-1 ЦПК україни, яка на даний час не регулює взагалі спірного питання.

Крім того суд першої, інстанції розглядаючи подання державного виконавця, керувався нормами ЦПК України, хоча при реєстрації подання державного виконавця заведено з індексом 1-в, тобто в порядку виконання кримінального провадження, оскільки це прямо передбачено нормами ст.ст. 128, 374, 535, 537, 539 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 128, 535, 537, 539, 374 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання державного виконавця Покровського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барна Юлії Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя К.С . Лукінова

Справа № 189/1767/16-к

1-в/189/31/20

16.06.2020