Ухвала суду № 89832229, 09.06.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/5651/20

провадження № 1-кс/752/4441/20

УХВАЛА

09.06.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Миколенко Т.С.

розглянувши клопотання адвокатів: Войченка Сергія Вікторовича , Кучеренко Олени Вікторівни, які діють в інтересах ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436), про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42020100000000059 від 18.02.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвокатів Войченка Сергія Вікторовича , Кучеренко Олени Вікторівни , які діють в інтересах ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436) про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42020100000000059 від 18.02.2020 року.

В обґрунтування поданого клопотання представники зазначали про те, що 21.05.2020 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, зокрема, на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» у наступних банківських установах:

- рахунок UA058999980385159001000337469 , відкритий в Казначейство України, що належить ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ»;

- рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», що належить ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ».

В клопотанні представники вказують, що рішення щодо арешту майна є неправомірним, необґрунтованим і безпідставним, оскільки ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436) не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а тому накладення арешту на майно останнього є незаконним і таким, що суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України, жодній посадовій чи службовій особі підприємства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, крім того, товариство не є юридичною особою, щодо якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, таким чином, вважають, що наявні підстави для скасування арешту.

Представник заявника - адвокат Войченко С.В. в судове засідання не з`явився, просив слухати клопотання за його відсутності за підстав, наведених у самому клопотанні.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна з додатками, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а за правилами частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Зі змісту ухвали про накладення арешту вбачається, що, накладаючи 21.05.2020 року арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що згідно постанови прокурора вищевказані розрахункові рахунки ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020100000000059 від 18.02.2020 року та враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, такий спосіб арешту майна не привиде до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах третіх осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Термінологічне визначення суті матеріального об`єкта як такого можливе з урахуванням положень Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, а, відповідно до ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу. Отже, у розумінні Цивільного кодексу України, матеріальним об`єктом є предмет матеріального світу - річ. На це вказує і ч. 1 ст. 98 КПК України, зазначаючи у визначенні речового доказу - «інші речі».

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України). За допомогою доказів встановлюються обставини, передбачені ст. 91 КПК України, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та викриття особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Проте, в матеріалах кримінального провадження, як і в ухвалі суду про арешт майна, відсутні посилання на такі джерела задля обґрунтування доводів про належність арештованого майна до речових доказів. Всі обставини свідчать про невідповідність майна на яке накладено арешт критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Окрім того, прокурором не доведено, чи були вони знаряддям вчинення кримінального правопорушення; чи зберегли на собі його сліди; чи набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як наслідок, порушено вимоги ст.173 КПК України, а саме, не враховано наслідки арешту майна для їх власника.

Тож, з огляду на наведене, грошові кошти, на які накладено арешт, не можуть належати до жодного із джерел доказів, встановлених законом: вони не лише не є речовими доказами, а й будь-якими доказами взагалі.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Ісмаїлов проти Росії», «Бакланов проти Російської Федерації», «Фрізен проти Російської Федерації», «Іатрідіс проти Греції», «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії», «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Броньовський проти Польщі»)

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, належного ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436), накладеного 25.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, а отже, клопотання адвокатів Войченка Сергія Вікторовича , Кучеренко Олени Вікторівни , які діють в інтересах ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020100000000059 від 18.02.2020 року, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя-

п о с т а н о в и в:

клопотання адвокатів Войченка Сергія Вікторовича , Кучеренко Олени Вікторівни , які діють в інтересах ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436) про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42020100000000059 від 18.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на належне ТОВ «МЕРДОКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41706436) майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунках UA058999980385159001000337469 , відкритому в Казначействі України, та НОМЕР_2 , відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: