Ухвала суду № 89831432, 10.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22823/18

1-кс/569/3111/20

УХВАЛА

10 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., з участю секретаря судового засідання Григорчук В.М.,

прокурора Рудюка В.Р., захисника-адвоката Цуняка В.Й., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора прокуратури Рівненської області Данілея В.Д. про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в:

Прокурор прокуратури Рівненської області Данілей В.Д. звернувся до суду з клопотанням, у якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 .

В обгрунтування клопотання зазначає, що СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12017180010007801 від 23.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 12 червня 2015 року, відповідно до протоколу №1 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі – Кооператив), головою Кооперативу обрано ОСОБА_1 .

Згідно наказу № 1 від 03.07.2015 ОСОБА_1 розпочав виконання обов`язків голови Кооперативу.

05.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , головою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», укладено договір пайової участі в будівництві № 60/2, відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято в асоційовані члени Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 60 загальною проектною площею 40,74 м. кв., на першому поверсі в другій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне. Відповідно до договору, загальний розмір пайового внеску ОСОБА_2 становив 403 326 гривень, що еквівалентно 14 965,71 доларів США. Відповідно до п. 3.4 ч. 3 договору пайової участі у будівництві, кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 червня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Так, 05.02.2016, 23.02.2016, 24.02.2016, 25.02.2016, в денний час, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні агентства з продажу нерухомості «UBC», що по вул. 16 Липня, 42 у м. Рівне, одержав від ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 403 326 грн., як пайовий внесок, з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 60 загальною проектною площею 40,74 м. кв., на першому поверсі в другій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, про що видав ОСОБА_3 квитанції до прибуткових касових ордерів: №2 від 05.02.2016; №2 від 23.02.2016; №2 від 24.02.2016 на зазначену загальну суму грошових коштів.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, тобто у привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

Крім, того, 05.02.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , головою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», укладено договір пайової участі в будівництві № 59/1, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято в асоційовані члени Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 59 загальною проектною площею 47,6 м. кв., на першому поверсі в другій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне. Відповідно до договору, загальний розмір пайового внеску ОСОБА_3 становив 471 240 гривень, що еквівалентно 17 485,71 доларів США. Відповідно до п.3.4 ч.3 договору пайової участі у будівництві, кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 червня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Так, 05.02.2016, 23.02.2016, 24.02.2016, 25.02.2016, в денний час, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні агентства з продажу нерухомості «UBC», що по вул. 16 Липня, 42 у м. Рівне, одержав від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 471 240 грн., як пайовий внесок з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 59 загальною проектною площею 47,6 м.кв., на першому поверсі в другій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, про що видав ОСОБА_3 квитанції до прибуткових касових ордерів: №1 від 23.02.2016, №1 від 24.02.2016, №1 від 25.02.2016. В подальшому, ОСОБА_1 , маючи в своєму володінні отриману суму коштів від ОСОБА_3 в загальній сумі 471 240 грн.,в порушення вимог п.п. 5.1, п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, отримані грошові кошти на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» не поклав, на будівництво квартири, згідно договору пайової участі, не витратив, а привласнив, використавши їх на власні потреби.

Також, 29.06.2016 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , головою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», укладено договір пайової участі в будівництві № 44/4, відповідно до якого ОСОБА_4 прийнято в асоційовані члени Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 44 АДРЕСА_1 проектною площею 73,6 м. кв., на сьомому поверсі у четвертій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне. Відповідно до договору, загальний розмір пайового внеску ОСОБА_4 становив 691 840 гривень, що еквівалентно 27 820 доларів США. Відповідно до п.3.4 ч.3 договору пайової участі у будівництві, кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 березня 2017 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Так, 29.06.2016 в денний час, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні агентства з продажу нерухомості «UBC», що по вул. 16 Липня, 42 у м. Рівне, одержав від ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 691 840 грн., як пайовий внесок з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 44 загальною проектною площею 73,6 м. кв., на сьомому поверсі у четвертій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, про що видав ОСОБА_4 квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 29.06.2016 на зазначену загальну суму грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_1 , маючи в своєму володінні отриману суму коштів від ОСОБА_4 в загальній сумі 691 840 грн., діючи повторно, в порушення вимог п.п. 5.1, п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320,діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, отримані грошові кошти на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» не поклав, на будівництво квартири, згідно договору пайової участі, не витратив, а привласнив, використавши їх на власні потреби.

Крім того, 20.07.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , головою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», укладено договір пайової участі в будівництві № 28/4, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято в асоційовані члени Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 28 загальною проектною площею 57,3 м. кв., на четвертому поверсі у четвертій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне. Відповідно до договору, загальний розмір пайового внеску ОСОБА_3 становив 555 810 гривень, що еквівалентно 22 367 доларів США. Відповідно до п.3.4 ч.3 договору пайової участі у будівництві, кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 березня 2017 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Так, 20.07.2016, 21.07.2016, 22.07.2016, в денний час, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні агентства з продажу нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_1 Рівне» за адресою: м. Рівне, вул. Струтинської, 2В, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 422 450 грн., як пайовий внесок з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 28 загальною проектною площею 57,3 м. кв., на четвертому поверсі у четвертій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, про що видав ОСОБА_6 квитанції до прибуткових касових ордерів: 20.07.2016, 21.07.2016, 22.07.2016, на зазначену загальну суму грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_1 , маючи в своєму володінні отриману суму коштів від ОСОБА_6 в загальній сумі 422 450 грн., діючи повторно, в порушення вимог п.п. 5.1, п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, отримані грошові кошти на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» не поклав, на будівництво квартири, згідно договору пайової участі, не витратив, а привласнив, використавши їх на власні потреби.

Крім того, 03.05.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , головою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама», укладено договір пайової участі в будівництві № 51/3, відповідно до якого ОСОБА_7 прийнято в асоційовані члени Кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 51 загальною проектною площею 59,56 м. кв., на дев`ятому поверсі у третій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне. Відповідно до договору, загальний розмір пайового внеску ОСОБА_7 становив 641 900 гривень, що еквівалентно 24 500 доларів США. Відповідно до п.3.4 ч.3 договору пайової участі у будівництві, кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво Об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 31 жовтня 2017 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску.

Так, у період часу з 05.05.2017 по 22.05.2017, в денний час, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні агентства з продажу нерухомості, що у приміщенні офісного центру «Манхеттен» у м. Рівне, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 641 900 грн., як пайовий внесок з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 51 загальною проектною площею 59,56 м. кв., на дев`ятому поверсі у третій секції у будівництві кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне, про що видав ОСОБА_7 квитанції до прибуткових касових ордерів: 05.05.2017; 10.05.2017; 13.05.2017; 19.05.2017; 11.05.2017; 03.05.2017; 12.05.2017; 04.05.2017; 16.05.2017; 18.05.2017; 15.05.2017; 22.05.2017; 17.05.2017, на зазначену загальну суму грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_1 , маючи в своєму володінні отриману суму коштів від ОСОБА_7 в загальній сумі 941 900 грн., діючи повторно, в порушення вимог п.п. 5.1, п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, отримані грошові кошти на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» не поклав, на будівництво квартири, згідно договору пайової участі, не витратив, а привласнив, використавши їх на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною 5 статті 191 КК України, тобто у привласнені чужого майна, яке було ввірено особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах.

З матеріалів справи клопотання вбачається, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених 4 ст. 190, ч. 4 та ч. 5 ст. 191 КК України, що повністю підтверджуються матеріалами досудового розслідування, зокрема, показаннями потерпілих: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; показаннями свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , висновками судових почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів; висновком судової економічної експертизи; протоколами огляду речових доказів – документів у кримінальному провадженні щодо пайової участі у будівництві потерпілих, іншими здобутими в ході досудового розслідування доказами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 10.03.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із обмеженням залишати житло в період часу з 20.00 до 06.00, із покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі суду, терміном до 10.05.2020. який в подальшому продовжено до 10.06.2020.

03.06.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 10.08.2020.

Обставини, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, на даний час продовжують існувати, не змінилися та не відпали. Крім того, сторона обвинувачення не мала можливостей забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено застосування запобіжного заходу, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

У ході досудового розслідування кримінального провадження існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим існує необхідність в продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_1 .

Враховуючи викладені обставини, продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього обов`язків зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.

Ураховуючи викладене, а також те, що зазначені у клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього обов`язків, вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, особу підозрюваного, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, окрім домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави продовжити застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладених на нього обов`язків.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав клопотання просив його задоволити з підстав викладених у ньому та продовжити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби на період проведення досудового розслідування, до 10.08.2020.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити в продовженні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання, оскільки він на даний час працевлаштований у ТзОВ «Молодіжний ХХІ» на посаді комерційного директора, а тому обрана міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби, не дає йому можливості працювати та заробляти кошти на утримання своєї сім`ї. Задля виконання ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов`язків товариство систематично здійснює відрядження останнього по усій території України.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017180010007801 від 23.11.2017, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

10.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, за ч. 4 ст. 190, ч. 4 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 10.03.2020 щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 20.00 до 06.00, із покладенням обов`язків, терміном до 10.05.2020, який продовжено до 10.06.2020.

05.05.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 10.06.2020. та в подальшому продовжено до п`яти місяців - 10.08.2020.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, вказані в ст.178 КПК України.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинен перевірити чи достатньо підстав для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні зясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обовязків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Так, твердження прокурора, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні злочини, ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі та впливати на свідків, ніякими обґрунтованими та належними доказами не підтверджено.

Натомість, протягом розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у певний період доби, прокурором не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вказав прокурор, ОСОБА_1 жодного разу не порушував умови домашнього арешту, своєчасно з"являвся на виклики слідчого та прокурора. Останній раніше не судимий, і твердження прокурора, що заявлені ризики при попередньому рішенні суду не зникли та не зменшились, суд оцінює критично і не бере їх до уваги.

Слідчий суддя приходить до переконання, що є всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст.194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

П.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України», береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом`якшує цей страх і зменшує його наміри втекти (7). При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (21, с.98). Справа ЄСПЧ «Пунцельт проти Чехії».

Таким чином, характеризуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 на даний час підстав стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України на запобігання, яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що підозрюваний має постійне місце роботи в ТЗОВ " Молодіжний ХХІ", і основною функцією є проведення комерційних переговорів із контрагентами товариства щодо купівлі сільськогосподарської техніки та обладнання для переробки сільськогосподарської продукції , і йому необхідно систематично виїжджати в різні населені пункти України.

Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 193-174, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання відмовити .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_2 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання терміном до 10.08.2020.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обова`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого про зміну свого проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, та строк дії ухвали визначити до 10.08.2020ю

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання до СУ ГУНП в Рівненській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І.Сидорук