Ухвала суду № 89830496, 15.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3934/16-ц

Провадження № 6/524/18/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі судового засідання - Бельченко Н.Л., за участі: представника заявника ТОВ «Вердикт Капітал» - Копичка І.А., представника заінтересованої особи – відповідача – боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення судів у цивільній справі № 524/3934/16-ц за позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2019 року до суду звернулося ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказував, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року було стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 7 /AV7-07-08.

Разом з тим, 03 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 7/AV7-07-08, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та боржником.

У зв`язку з зазначеним, а також посилаючись на те, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності такого, просив заяву задовольнити.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Вердикт Капітал» - Радченко В.Ю., представник заінтересованої особи – ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не прибули з невідомих причин. Адміністрації зазначених осіб були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки своїх представників суду не повідомили.

Представник заінтересованої особи - Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Суми) в судове засідання не прибув. Просили справу розглядати за відсутності їх представника. У вирішенні справи покладалися на розсуд суду.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 у судове засідання не прибула. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності у зв`язку із неможливістю прибуття та перебуванням у декретній відпустці по догляду за дитиною. Проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на надані суду письмові заперечення.

Заінтересована особа – ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у зв`язку із неможливістю прибуття. Проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням приписів абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення зазначеного питання.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з`ясувавши обставини, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року по справі № 524/3934/16-ц позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 7/AV7-07-08 від 03 липня 2008 року, станом на 12 квітня 2016 року, а саме: - заборгованість по кредиту у розмірі - 14 124,36 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 12 квітня 2016 року - 361 159,89 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі – 3 901,35 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 12 квітня 2016 року - 99 757,52 грн.; - пеню за прострочення сплати коштів у повернення кредиту та процентів за користування кредитом на суму – 460 929,22 грн., кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі – 13 827,68 грн.

Відмовлено банку у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до банку про розірвання кредитного договору.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року в частині відмови у солідарному стягненні заборгованості із фінансового поручителя ОСОБА_3 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості з фінансового поручителя ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь банку заборгованість. Змінено рішення в частині порядку стягнення заборгованості та судового збору, стягнувши солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість, що була зазначена у рішенні Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі – 6913,84 грн. із кожного. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь банку судові витрати у розмірі – 15 210,45 грн., понесені банком при подачі апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду України від 16 травня 2019 року скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору залишено без змін.

Банк та/або заявник ТОВ «Вердикт Капітал» не зверталися до суду із заявами про видачу виконавчих листів на виконання рішень судів.

Виконавчі провадження щодо примусового виконання рішень судів стосовно боржників – не відкриті.

03 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, який у судовому порядку не було визнано недійсним і відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 7/AV7-07-08 , укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та боржником (т. 3 а.с. 171-173).

Відповідно до п. 2 наданого договору, новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

З Реєстру боржників, права вимоги за якими відступаються, постає, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7/AV7-07-08 від 03 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 167-170).

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка підтримана і Верховним Судом у постанові від 21 березня 2018 року провадження № 61-12076св18 (№ 6-1355/10), постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18), постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 372/526/13-ц та ухвалі Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 2-3989/11 (провадження № 61-3358ск20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 «Про виконавче провадження».

До того ж, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 7/AV7-07-08 від 03 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 та за договором поруки від 03 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», що підтверджується Договором про відступлення прав вимоги від 03 жовтня 2018 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» та додатком № 1 до цього договору (реєстру божників, права вимоги за якими відступаються).

Сторони погодили, що реєстр прав вимог за формою, встановленою згідно додатку № 1 до даного Договору містить актуальну інформацію станом на дату укладення цього договору, передається банком новому кредитору передається розширений електронний реєстр, який містить актуальну інформацію щодо відступлених прав вимоги станом на дату укладення цього договору (п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги).

У поданих письмових запереченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилаються на той факт, що договір про відступлення майнових прав за своєю природою є договором факторингу, який є тристороннім договором і повинен укладатися за обов`язковою участю боржника.

Статтею 204 цього Кодексу передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність указаного Договору про відступлення прав вимоги прямо не встановлена законом, судом указаний правочин недійсним не визнавався. Відповідні докази не були надані суду ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 .

Також суд звертає увагу, що правова природа та зміст договору про відступлення права вимоги не є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, суд констатує, що при вирішенні питання заміни сторони виконавчого провадження, предметом розгляду не є зміст договору відступлення права вимоги, а є лише вирішенням процесуального питання, пов`язаного з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 258-260, 442, 352-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «Вердикт Капітал» - задовольнити.

Замінити первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60) на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б ), як сторону у виконавчому провадженні, при примусовому виконанні рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 грудня 2017 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року у справі № 524/3934/16-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п`ятнадцяти діб з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Суддя: