Вирок № 89827724, 15.06.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 579/1166/19

Провадження № 1-кп/589/289/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Нагорної Н.І.,

прокурора Школи А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Котлубая В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12019200190000157 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кролевець Сумської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2019р. близько 22:30 год. ОСОБА_1 перебував біля магазину «Стекляшка», розташованого за адресою: м. Кролевець, вул. Г. України, 84, разом зі своїми знайомими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де вживали спиртні напої.

В цей час між вищевказаними особами та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який поступово переріс у масову бійку. В ході бійки ОСОБА_1 дістав з рюкзаку розкладний ніж, яким з метою завдання тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх негативні наслідки, підійшов до ОСОБА_9 та наніс йому один удар ножем в область живота. Після нанесеного удару потерпілому ОСОБА_9 бійка припинилася, всі учасники залишили місце вчинення злочину.

В результаті нанесення удару ножем у живіт потерпілому ОСОБА_9 заподіяно проникаюче ножове поранення черевної порожнини, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, зазначив, що обставини, вказані в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що 28.04.2019р. о 22:00 год. він з друзями пішов випити пива. Зустріли іншу компанію, з якою виник конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої обвинувачений вдарив потерпілого в живіт ножем, який він до цього взяв зі собою аби нарізати продукти. Обвинувачений зазначає, що раніше з потерпілим він знайомий не був та не пам`ятає за яких обставин у нього в руках опинився ніж. Коли згодом зрозумів, що накоїв, то пішов до поліції, та до потерпілого, аби попросити вибачення та відшкодувати шкоду.

В свою чергу потерпілий ОСОБА_9 в ході допиту повідомив, що 28.04.2019р. о 22:00 год. він зайшов до магазину « Стекляшка », де зустрівся зі своїми знайомими, у яких в той час виник словесний конфлікт з іншою компанією. Між ОСОБА_8 та іншим хлопцем почалась бійка, інші в тому числі й потерпілий намагались втрутитись. В ході бійки потерпілий відчув біль в правому боці та коли доторкнувся рукою, то побачив на ній кров. В цей час помітив в руці у ОСОБА_1 ніж. Тоді потерпілий пішов звідти, сів до машини та поїхав у лікарню. Підтвердив, що удар був один. Коли його перевели з реанімації до звичайної палати, до нього приходив обвинувачений та просив вибачення, також останній відшкодував заподіяну шкоду, в тому числі і моральну. Потерпілий зазначає, що обвинуваченого він пробачив та претензій до нього не має. Просив не призначати обвинуваченому покарання пов`язане із позбавленням волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого, його захисника, потерпілого судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого і потерпілого, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, тобто в умисному тілесному ушкодженні небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 69-1 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 , враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також наступні дані про особу винного. Так, обвинувачений є особою молодого віку, має повну загальну середню освіту, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває. За місцем фактичного проживання він характеризується позитивно - зарекомендував себе як зразковий і добропорядний громадянин, підтримує добрі стосунки як у сім`ї так і з сусідами, дружелюбний, товариський, приймає активну участь в громадських зборах і необхідних роботах. ОСОБА_1 не одружений, проживає разом з матір`ю, утриманців не має, має регулярні заробітки - працює лісорубом, раніше не судимий.

В ході судового розгляду обвинувачений визнав вину у вчиненому злочині, висловив жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки. Крім того, обвинувачений відшкодував заподіяну ним потерпілому шкоду, що підтверджується розписками, які наявні в матеріалах кримінального провадження.

Тому на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи все вищевикладене, обставини злочину і його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його посткримінальну поведінку, яка полягала у відшкодуванні шкоди потерпілому, а також беручи до уваги наявність двох пом`якшуючих вину обставин, думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувачений заслуговує мінімальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, при цьому його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбуття призначеного покарання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, звільнити ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, передбачений частиною 4 статті 75 КК України, тривалістю 3 роки. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Вирішуючи заявлений прокурором у даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат установи охорони здоров`я на лікування у розмірі 5592,81 грн, слід зупинитися на наступному.

В судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав.

В силу статті 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати установи охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину. Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з розрахунком комунального підприємства «Кролевецька центральна районна лікарня» від 13.06.2019 року, ОСОБА_9 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні з 28.04.2019 року по 07.05.2019 року. Загальна вартість лікування склала 5592,81 грн. Саме цей розмір витрат був заявлений прокурором до стягнення з обвинуваченого у цивільному позові. Таким чином, такий позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню відповідно до ст. 1206 ЦК України, ст. 206 ЦПК України.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 06.05.2019р. у справі № 579/787/19 (провадження № 1-кс/579/346/19), підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь місцевого бюджету Кролевецького району (р/р 31410544018191 , місцевий бюджет Кролевецького району Сумської області, УК Кролевецького району, код доходів 24060300, МФО 899998, код 37824985, ДКСУ м. Київ) грошові кошти в сумі 5592 /п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві/ грн 81 к. в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_9 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 06.05.2019р. у справі № 579/787/19 (провадження № 1-кс/579/346/19).

Речовий доказ, а саме футболку синього кольору, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кролевецького ВП ГВП ГУНП в Сумській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова