Вирок № 89827499, 12.06.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4937/19

Провадження № 1-кп/577/121/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

з участю прокурора Волосюк Ю.Б.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілого Садовського Є.А.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника Майстренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200080000848 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2019 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, а також не маючи посвідчення водія, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 , рухався по другорядній дорозі з боку с. Вирівка Конотопського району в напрямку головної дороги Батурин - Конотоп - Суми. Наблизившись до перехрестя, розташованого за колишнім СТО, яке позначене дорожніми знаками 2.1 «Дати дорогу» та дорожньою розміткою 1.13, ОСОБА_4 , діючи в порушенні вимог п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, перед початком руху на головну дорогу, проявив неуважність, не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, та допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Nexia» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі Батурин-Конотоп-Суми з м. Конотоп в напрямку м. Батурин. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримала ряд тілесних ушкоджень, які в комплексі по небезпечності для життя в момент заподіяння, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, а саме: згідно висновку судово-медичної експертизи № 448 від 18.10.2019 року у ОСОБА_1 на час госпіталізації у відділення 10 серпня 2019 року мали місце: рани перенісся та верхньої повіки лівого ока, рана в проекції латеральної стінки лівої орбіти, рана в області середньої третини правого передпліччя, патологічна рухливість 4, 5 пальців правої кисті, рана в 3-му міжпальцевому проміжку правої кисті, рана в області основної фаланги 5-го пальця правої кисті, садна по передній поверхні нижньої третини правої гомілки, синці навколо очей, лівої скроневої області, верхньої губи більше зліва. Згідно КТ - множинні скалкові переломи лобної, решітчастої, клиноподібної, верхньощелепних носових кісток з переходом на основу черепа на рівні передньої та середньої черепних ямок з порушенням цілісності стінок параназальних синусів, орбіт порожнини носа, субдуральних гігром лобних долей, субдурального пластинчастого крововиливу лівої лобної ділянки, субарахноїдального крововиливу задньої черепної ямки, вогнища забою лобних долей. Згідно заключення рентгенолога - поперечний перелом основної фаланги IV та V пальців (в н/третині та середній третині діалізів відповідно) зі зміщенням на весь поперечник, заходженням відламків на 6-7 мм та кутовим зміщенням. Знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні 03/78 КНП КМР КЦРЛ з 10 серпня 2019 року по 07 вересня 2019 року з діагнозом: поєднана

краніоскелетна травма, відкрита проникаюча ЧМТ, церебро-субараноїдальний крововилив, забій головного мозку тяжкого ступеню, перелом кісток основи черепу, перелом верхньої щелепи Лефор 3 типу зі зміщенням відламків, лінійний перелом дужки С7 без зміщення, відкритий перелом ІУ-У пальців правої кисті, забійні рани обличчя, верхніх та нижніх кінцівок та тулубу.

Водій автомобіля «Daewoo Nexia» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 та пасажирка даного автомобіля ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 401 від 01.10.2019 року у ОСОБА_2 на час звернення до лікарні мали місце рани чола, верхньої губи ліворуч, в лівій ліктьовій ямці, рана в області підборіддя, рана в області краю н/щелепи справа, рана в області шиї справа на задньому краю, рани в області в/губи, травматичне видалення передніх верхніх різців, оскольчатий перелом альвеолярних відростків в/щелепи, множинні садна та крововиливи. Знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні 78/69 КНП КМР КЦРЛ з 10 серпня 2019 року по 27 серпня 2019 року з діагнозом; поєднана травма - забій головного мозку і лицьового черепу, закритий перелом правої ключиці зі зміщенням, закритий перелом альвеолярного виростка в/щелепи справа зі зміщенням, 34МТ, струс головного мозку. Згідно заключення рентгенолога - поперечний перелом с/третини тіла правої ключиці зі зміщенням на весь поперечник із заходженням уламків на 5 мм. Згідно КТ - картина скалкового перелому альвеолярного відростку верхньої щелепи справа. По ступеню важкості синці, садна відносяться до легких тілесних ушкоджень, рани, травматичне видалення передніх різців, перелом альвеолярних відростків верхньої щелепи - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, перелом правої ключиці - не є небезпечними для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я, та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 402 від 02.10.2019 року у ОСОБА_3 на час госпіталізації у відділення мали місце синець повіки зліва, деформація правої нижньої кінцівки. Знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні 69 КНП КМР КЦРЛ з 10 серпня 2019 року по 27 серпня 2019 року з діагнозом: травматичний вивих правого стегна, ЗЧМТ, струс головного мозку. Згідно заключення рентгенолога - верхній вивих правого стегна, відлам заднього краю правої вертлюжної западини. По ступеню важкості синець відноситься до легких тілесних ушкоджень, вивих правого стегна, відлам заднього краю правої вертлюжної западини — не є небезпечними для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я, та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 178/142 від 23.10.2019 року ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року і введені в дію з 01.01.2002 року, а саме: 2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. 10.1 Перед початком руху, перестроюваннам та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 себе визнав частково і показав, що 10.08.2019 року відпочивав з друзями в с. Таранське. Повертаючись додому він сів за кермо, зі згоди власника транспортного засобу ОСОБА_5 , оскільки він не вживав алкогольні напої. Водійського посвідчення не має. Було сухо, смеркало, видимість нормальна, туману не було. Він був за кермом, поруч з ним ОСОБА_5 , ззаду сиділи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Їхали з с. Таранське в м. Конотоп, проїхали с. Вирівка, на залізничному переїзді проїхали прямо по другорядній дорозі. На перехресті зупинився, не виїзжаючи на смугу другорядного руху. Перед ним був автомобіль, який також призупинився. Розпочався рух, відбулося зіткнення з автомобілем «Daewoo Nexia», який рухався по головній дорозі на зустріч. Проявив неуважність розраховував, що автомобіль «Daewoo Nexia» буде їхати прямо, оскільки в нього був включений правий поворот. Швидкість у нього була незначна, оскільки він тільки розпочав рух. Автомобіль «Daewoo Nexia» їхав зі швидкістю 90-100 км/год. Внаслідок ДТП знепритомнів, перебував на лікуванні два тижні. Спиртні напої вживав в ніч з 09 на 10 серпня 2019 року, наркотичних засобів не вживав взагалі. Щиро розкаюється у вчиненому. Цивільний позов фінансового управління визнає повністю. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнає частково, на даний час в нього немає таких коштів для сплати, він повністю взяв на себе лікування потерпілої ОСОБА_1 . При цьому не заперечує, що буде сплачувати шкоду.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 10.08.2019 року поїхали з друзями в с. Таранське, були там близько 1 -1,5 годин, спілкувалися, ввечері вживали спиртні напої (вино). Повертаючись додому, ОСОБА_4 сів за кермо, поруч сидів ОСОБА_5 , вона ззаду за водієм. ОСОБА_6 також сиділа ззаду за ОСОБА_5 . Самої події ДТП не пам`ятає. Зустрічається з ОСОБА_4 , він взяв на себе всі витрати на її лікування. Матеріальних та моральних претензій не має. Просить суворо не карати та не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 10.08.2019 року їхав на автомобілі «Daewoo Nexia» з ОСОБА_2 в с. Попівка додому. Права на керування транспортним засобом має, рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Під`їзжаючи до повороту на другорядну дорогу, побачив автомобіль сірого кольору і автомобіль обвинуваченого. З автомобілем сірого кольору він розминувся безперешкодно. А з автомобілем «Ford Fiesta» відбулося зіткнення майже лоб в лоб, оскільки автомобіль не намагався пропустити його, хотів проскочити. У нього був включений лівий покажчик повороту, оскільки йому необхідно було виїхати на головну дорогу на с. Попівка. Цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди (з уточненнями) підтримує в повному обсязі. Оскільки на даний час шкода не відшкодована в повному обсязі, наполягає на позбавленні волі обвинуваченому.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 10.08.2019 року поверталася з м. Конотоп на автомобілі «Daewoo Nexia» з ОСОБА_3 в с. Попівка. Самого зіткнення не пам`ятає, прийшла до тями в реанімації. Цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди ( з уточненнями) підтримує в повному обсязі. Оскільки на даний час шкода не відшкодована в повному обсязі, наполягає на позбавленні волі обвинуваченому.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний в судовому засіданні, пояснила, що працює звідуючим кардіологічного відділення Конотопської ЦРЛ. 10.08.2019 року перебувала на чергуванні. ОСОБА_4 був доставлений працівниками поліції для освідування після ДТП. У нього були незначні пошкодження, він був напружений. Під час огляду не заперечував, що вживав алкогольні напої. Було проведено технічне обстеження за допомогою приладу «Алконт». Крім того, у ОСОБА_4 були взяті аналізи крові та сечі. Після лабораторного дослідження підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Крім того, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України підтверджується наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, а саме:

рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 10.08.2019 року (а. 68 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 10.08.2019 року та фототаблицею до нього (а. 69-77 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця події від 12.08.2019 року разом з схемою (а. 78, 79 наданих матеріалів);

постановою про визнання та приєднання речових доказів від 12.08.2019 року (а. 80 наданих матеріалів);

ухвалами слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.08.2019 року про накладення арешту (а. 81, 82 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця події від 19.08.2019 року та фототаблицею до нього (а. 83-85 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 від 10.09.2019 року та схемою (а. 86 - 89 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3 від 10.09.2019 року та схемою (а. 90 - 96 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 від 10.09.2019 року та схемою (а. 97 - 103 наданих матеріалів);

висновком транспортно-трасологічної експертизи № 136 від 21.09.2019 року (а. 104 - 114 наданих матеріалів);

висновком експертизи технічного стану ТЗ № 135 від 13.09.2019 року (а. 115 - 124 наданих матеріалів);

висновком експертизи технічного стану ТЗ № 134 від 21.09.2019 року (а. 125 - 134 наданих матеріалів);

висновком автотехнічної експертизи № 142 від 21.09.2019 року (а. 136 - 145 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 387 від 16.09.2019 року (а. 146 - 148 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 448 від 18.10.2019 року (а. 149 - 154 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 401 від 01.10.2019 року (а. 155 - 158 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 402 від 02.10.2019 року (а. 159 - 161 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 від 22.10.2019 року та схемою (а. 162 - 168 наданих матеріалів);

висновком автотехнічної експертизи № 178/142 від 23.10.2019 року (а. 169 - 177 наданих матеріалів);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а. 188 наданих матеріалів);

журналом реєстрації медичних оглядів осіб (а. 225 наданих матеріалів);

актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.226, 227 наданих матеріалів).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Судом забезпечено дотримання положень ст. 22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, суду надано не було.

Суд критично відноситься до пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 , що він не вживав наркотичних засобів, оскільки вони спростовуються висновком щодо результатів медичного огляду від 10.08.2019 року, актом медичного огляду від 10.08.2019 року, показами свідка ОСОБА_8 .

Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове добровільне відшкодування шкоди.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

При обранні виду та міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має молодий вік, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров`я та обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонному відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою впливу та запобіганню вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи що, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів. А можливість виправлення існує і про це свідчить ставлення самого обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся і відсутність будь яких обставин, які б заважали йому вести гідний спосіб життя, не вчиняючи кримінальні правопорушення. В цій ситуації визначення іспитового строку на думку суду відповідатиме меті та дієвості кримінального провадження, оскільки впродовж цього терміну, обвинувачений дійсно матиме можливість довести своє виправлення та відсутність підстав для реального відбування покарання.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У пункті 33 рішення Європейського Суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Європейський Суд з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» (п. 38 рішення від 6 листопада 2008 року), вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип законності і воно не було свавільним.

Одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «nulla poena sine lege» (ніякого покарання без закону), закріплений у ч.1 ст.7 Конвенції «Не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення».

Як зазначено у правовій позиції рішення Верховного Суду України у справі стосовно ОСОБА_10 , норми Особливої частини КК мають базуватися на нормах Загальної частини цього Кодексу. Це спеціально зазначено законодавцем у ст. 65 КК України, в якій установлено загальні засади призначення покарання.

У відповідності до ч.1 ст. 65 КК України, як зазначалося вище, суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру, в тому числі й ті положення, що передбачені ст. 75 КК України.

Крім того, судом враховано, що призначення іспитового строку з визначенням відповідних обов`язків ОСОБА_4 надасть можливість останньому реалізувати обов`язок на відшкодування потерпілим шкоди, заподіяної внаслідок спричинення їм тілесних ушкоджень, оскільки в місцях позбавлення волі засуджені отримують заробітну плату, розмір якої є недостатнім для виплати відшкодування потерпілим.

Тобто у даному разі суд не погоджується із позицією потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_11 , які просять позбавити обвинуваченого волі, оскільки він не в повній мірі відшкодував їм заподіяну шкоду, оскільки саме по собі не відшкодування шкоди потерпілим не може бути визначальною обставиною для призначення покарання особі, яка не потребує, на думку суду, ізоляції від суспільства.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілими по справі заявлені цивільні позови про відшкодування з обвинуваченого, які згодом були уточнені в судовому засіданні, а саме: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3080,82 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.; ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14947,06 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Крім того, в справі заявлений цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради про відшкодування з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікуваня потерпілих від злочину в розмірі 38 325 грн. 66 коп.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 KK України, з підстав зазначених у мотивувальній частині вироку, вказує на заподіяння обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині майнової шкоди в повному обсязі; цивільні позови про стягнення з нього моральної шкоди визнав частково.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позови підтримані цивільними позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме спричинення їм майнової шкоди: потерпілому ОСОБА_3 у розмірі 3080,82 грн., ОСОБА_2 у розмірі 14947,06 грн., які підтверджуються у повному обсязі та досліджені судом, тому завдана майнова шкода підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Також суд вважає ґрунтовними та переконливими доводи потерпілих - цивільних позивачів про те, що злочинними діями обвинуваченого їм було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, у зв`язку з ДТП, пережитим емоційним стресом, внаслідок чого було порушено звичайний спосіб їх життя.

Згідно роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Протиправні дії обвинуваченого безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивачів моральну шкоду, що не може бути спростовано та не визнано самим обвинуваченим. Внаслідок ДТП призвело до погіршення їх самопочуття, порушило звичний для них спосіб життя та доставляє масу страждань і хвилювань, суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що вимагають належного відшкодування, а тому цивільні позови про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню. Враховуючи, що обвинуваченим добровільно відшкодовано по 8 000 грн. моральної шкоди кожному з потерпілих, стягнути по 42 000 грн.

Цивільний позов Фінансового управління Конотопської міської ради в Сумській області про стягнення з обвинуваченого витрат в розмірі 38 325 грн. 66 коп. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1206 ЦК України.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених судових експертиз в сумі 10 100 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 128, 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати в розмірі 10 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь Фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області (код платежу «Інші надходження» 24060300, р.р. UА НОМЕР_4 , банк одержувача КУ (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ: 37784555, одержувая: Конотопське УК /м. Конотоп/, ЄДРПОУ: 37784555) 38 325 грн. 66 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілих.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_2 грн. 82 коп. матеріальної шкоди та 42 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканка АДРЕСА_3 грн. 06 коп. матеріальної шкоди та 42 000 грн. моральної шкоди.

Арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Конотопського районного суду Сумської області від 15 серпня 2019 року, на автомобіль «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 та автомобіль «Daewoo Nexia» державний номер НОМЕР_2 (а. 81, 82 наданих матеріалів) – скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль «Ford Fiesta» державний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальній стоянці Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 80 наданих матеріалів) – повернути власнику ОСОБА_5 ;

автомобіль «Daewoo Nexia» державний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на спеціальній стоянці Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 80 наданих матеріалів) – повернути власнику ОСОБА_12 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Буток Т. А.