Вирок № 89827375, 16.06.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 578/789/19

Провадження № 1-кп/591/222/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І.В.,

суддів Сибільова О.В., Капкіна О.Б.,

з участю секретаря Бацман Д.С.,

прокурора Соп`яненко Н.В.,

захисника Сергеєвої С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Славгород, Краснопільського району Сумської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Краснопільського районного суду від 26.04.2001 року за ст.94 КК України (1960 року) до 10 років позбавлення волі, звільненого 11.02.2011 року по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст.115, п.п.9,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2019 близько 11.00 год. ОСОБА_1 прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та протягом дня спільно з вказаними особами вживав спиртні напої.

Цього ж дня, близько 20.00 год., коли у вище вказаному будинку залишилися лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязних відносин, які виникли внаслідок словесного конфлікту, діючи з прямим умислом обхопив обома руками за шию ОСОБА_2 та почав її здавлювати до того моменту, поки останній не втратив свідомість, після чого кинув ОСОБА_2 на ліжко, яке знаходилося у залі, а сам пішов до іншої кімнати і взяв металеву сокиру з дерев`яним руків`ям, яка стояла біля груби, та повернувшись до кімнати, де перебував ОСОБА_2 , умисно наніс останньому не менше трьох ударів сокирою в область голови, заподіявши тілесні ушкодження у виді відкритої тупої травми черепа і головного мозку, що супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа і ускладнилася забоєм речовини головного мозку, від яких останній помер на місці події.

У подальшому, цього ж дня, близько 20-20 год., ОСОБА_1 після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 , накрив тіло ковдрою та пішов до столу на кухні, де продовжив вживати спиртне. У цей час до будинку повернувся ОСОБА_3 , котрий пішов до зали, де почав говорити до ОСОБА_2 та штовхати його. Після чого, піднявши ковдру запитав що трапилося з ОСОБА_2 , на що ОСОБА_1 , розуміючи, що його дії по вчиненню вбивства ОСОБА_2 можуть бути викриті, бажаючи уникнути відповідальності за вчинений злочин, знову схопив до рук сокиру та підбіг до ОСОБА_3 , котрий на той час стояв у залі біля ліжка. При цьому, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, діючи з прямим умислом та з метою приховування раніше вчиненого ним злочину, наніс два удари сокирою в область голови ОСОБА_3 , від яких останній впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, направленні на позбавлення ОСОБА_3 життя, ОСОБА_1 наніс ще не менше трьох ударів сокирою в область голови потерпілого та один удар в область шиї, завдавши тілесні ушкодження у виді відкритої тупої травми черепа і головного мозку, що супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа, ускладнилася забоєм речовини головного мозку. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці, а ОСОБА_1 накривши його тіло ковдрою, пішов на кухню, забравши із собою сокиру, де знову продовжив вживати спиртне.

Крім того, через декілька хвилин після вчинення вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , близько 20.50 год., під час того, як ОСОБА_1 сидів на кухні, до будинку прийшов ОСОБА_4 , котрий пішов до зали, де стоячи перед дзеркалом помітив на підлозі тіло ОСОБА_3 накрите ковдрою. У цей час ОСОБА_1 помітив те, що ОСОБА_4 нахилився до тіла ОСОБА_3 та почав підіймати ковдру, зрозумівши, що його дії по вчиненню вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть бути викриті, бажаючи уникнути відповідальності за вчинені злочини, з метою їх приховування, схопив до рук сокиру, котра стояла біля груби, підбіг до ОСОБА_4 , при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, діючи з прямим умислом наніс два удари сокирою в область голови ОСОБА_4 , від яких останній впав на підлогу. Не зупинившись на скоєному та продовжуючи свої злочинні дії, направленні на позбавлення життя ОСОБА_4 , ОСОБА_1 наніс ще близько трьох ударів сокирою по голові ОСОБА_4 . Не переймаючись скоєним, будучи впевненим, що ОСОБА_4 також помер, ОСОБА_1 залишив сокиру біля крісла і знову продовжив вживати спиртні напої та потім через сильне алкогольне сп`яніння заснув на кріслі у будинку.

Близько 21.30 год. до будинку ОСОБА_2 зайшов його сусід ОСОБА_5 , котрий помітив сплячого ОСОБА_1 , тіла ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ще живого ОСОБА_4 , після чого викликав швидку. ОСОБА_4 забрали у лікарню та виявили наступні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, багатоуламкові переломи лобної, тім`яно-скроневої кісток зліва, тім`яної і лобної кістки справа, з пошкодженням і деструкцією лобних синусів, з пошкодженням криш обох орбіт з переходом на основу черепу, забій головного мозку тяжкого ступеня з розчавлюванням мозкової речовини і з виділенням мозкового детриту, епідуральна гематома в правій тім`яній ділянці, субдуральна гематома в лобно-скроневій ділянці, церебросубарахноідальний крововилив, уламкові переломи кісток носу, максилярних синусів, множинні забійно-рублені рани голови, обличчя та шиї, які були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді рани в підщелепній ділянці, яка переходить на шию кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні ударів сокирою по голові ОСОБА_4 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але завдяки своєчасно наданій кваліфікованій медичній допомозі потерпілий залишився живий, тобто злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував того, що саме він наніс зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження сокирою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і хоча повідомляв, що свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнає в повному обсязі, проте, надані ним покази не свідчать про визнання винуватості. Зокрема, під час надання показів говорив, що не хотів позбавляти життя товаришів, а удари сокирою наносив механічно. Вчинок пов`язує зі станом алкогольного сп`яніння та конфліктами, які виникли на ґрунті алкогольного сп`яніння під час вжиття у цей день спиртного. Крім того, через те, що перебував у той день в стані сильного алкогольного сп`яніння він не пам`ятає усіх деталей та деяких обставин події і тільки наступного дня усвідомив те, що скоїв. Не заперечував, що у вказаний в обвинувальному акті день, починаючи з 11-00 год., він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за місцем мешкання останнього вживали спиртні напої у великій кількості. Під час вжиття спиртних напоїв між ним та ОСОБА_2 час від часу виникали сварки. Під час чергової сварки вони вийшли до іншої кімнати, де він напав на ОСОБА_2 , почав штовхати його, а потім придушив, в результаті чого ОСОБА_2 ослаб. Він штовхнув ОСОБА_2 на ліжко. Як він наносив удари сокирою ОСОБА_2 не пам`ятає. Потім пам`ятає, що у кімнату, де на ліжку лежав ОСОБА_2 , зайшов ОСОБА_3 , підійшов до ОСОБА_2 та нахилився над останнім, після чого він схопив сокиру та наніс нею ОСОБА_3 2-3 удари по голові. ОСОБА_3 після ударів повернувся до нього обличчям і він вдарив його сокирою ще і в обличчя. Коли ОСОБА_3 впав, то він почав накривати його тіло простирадлом. В цей час до кімнати зайшов ОСОБА_4 , він і йому наніс 2-3 удари сокирою.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 під час проведення за його участю слідчого експерименту (а.с. 48-56 – т.2) повідомляв відомості, аналогічні тим, які зазначав і у судовому засіданні, а згідно висновків експертів №42/35, 43/36 від 24.04.2019 (а.с. 72-75, 82-85 – т.2) механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частково відповідає механізму продемонстрованому ОСОБА_1 під час проведення з ним слідчого експерименту.

Не зважаючи на такі покази обвинуваченого, його вина у вчинені інкримінованих йому злочинів підтверджується дослідженими в суді письмовими і речовими доказами, належність і допустимість яких стороною захисту не оспорювалась, а також показами свідків та потерпілих.

Зокрема, свідок ОСОБА_5 суду розповів, що 11.01.2019 року він пізно ввечері зайшов до будинку ОСОБА_2 , щоб попросити останнього вранці допомогти йому колоти дрова. Коли зайшов до будинку, то побачив, що на підлозі лежить ОСОБА_3 з перерізаною шиєю та ранами на голові, а на ліжку лежав ОСОБА_2 , у якого була зламана щелепа, лице було жовтим, а губи сині. Крім того, у будинку хтось стогнав. Він відразу викликав швидку. А в цей час на нього накинувся несподівано ОСОБА_1 , але він зміг побороти та затримати останнього, після чого був поряд з ОСОБА_1 до приїзду швидкої та поліції.

Допитана в якості свідка фельдшер швидкої допомоги ОСОБА_6 також підтвердила те, що коли вона приїхала на виклик, то бачила у будинку трупи чоловіків, один з яких лежав на ліжку, а інший – на підлозі. Обидва були накриті простирадлами. Крім того, у будинку був ще чоловік, який подавав ознаки життя. Його вони відвезли до лікарні. Четвертий чоловік, коли вона вперше зайшла до будинку, сидів у кутку в кімнаті, а потім став поводити себе неадекватно, був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Цього чоловіка затримала поліція.

Протоколом огляду місця події від 12.01.2019 року підтверджується те, що під час проведення слідчої дії у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено два трупи, сокиру, а також численні сліди бурого кольору та одежу з нашаруваннями речовини бурого кольору (а.с. 148-197 – т.1)

Під час огляду сокири, що була вилучена у вищезазначеному будинку, на робочий частині та руків`ї було виявлено нашарування речовини бурого кольору, що підтверджується відповідним протоколом від 10.02.2019 року (а.с. 2-6 – т.2).

Висновками експертів №216,217,222 та 223 від 22.02.2019 року (а.с.105-109 – т.2) була встановлена групова належність та характеристики крові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які в подальшому брались до уваги експертами імунологами, що досліджували питання походження речовини бурого кольору, які виявлені на речових доказах, вилучених у будинку, а також – на одежі потерпілих та ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта №65 від 01.04.2019 (а.с. 188-191 – т.2) кров на робочій частині сокири та сліди поту на сокирищі походять від двох або більше людей, можливе змішування крові та змішування крові ОСОБА_2 із кров`ю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до висновків експертів №231, №232, №233 від 13.09.2019 року, №249 від 22.03.2019 (а.с. 114-122, 175-177 – т.2) на дверному коробі, внутрішньому боці дверей, купі дров поряд з грубою, на рушнику, на шапці, а також - на шкарпетках, спортивних брюках, які виявлені та вилучені з будинку, де сталась подія, виявлена кров, походження якої можливе від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , також не виключається домішка крові ОСОБА_2

Висновком експерта №42/35 від 22.03.2019 року (а.с. 67-71 – т.1) та лікарським свідоцтвом про смерть №39 від 16.01.2019 року (а.с.20 – т.2) підтверджується те, що смерть ОСОБА_2 наступила в результаті відкритої тупої травми черепа і головного мозку, що супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа і ускладнилася забоєм речовини головного мозку. При цьому виявлені на трупі пошкодження утворилися в результаті дії тупого предмета з обмеженою соударяющею поверхнею не менше ніж від 3-х ударів та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Відповідно до висновку експерта №116 від 07.05.2019 року на клапті шкіри з трупа ОСОБА_2 виявлена забійна рана і ця рана та скалковий перелом склепіння черепу могли утворитись від травматичної дії (удару) обухом сокири, яка надавалась на дослідження та була вилучена у будинку під час огляду місця події (а.с.195-197 – т.2).

Під час огляду трупу ОСОБА_2 (а.с. 11-19 – т.2) вилучено речі та згідно висновків експертів №253, №254 від 25.03.2019 (а.с. 123-130 – т.2) на светрі, футболці, спортивних брюках, шкарпетках, що належали останньому знайдено кров, походження якої можливе від ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні розповіла, що є сестрою вбитого ОСОБА_2 . Очевидцем вказаних подій вона не була. Розповіла, що її брат проживав по АДРЕСА_2 . Останні 2 місяці з ним проживав знайомий брата ОСОБА_3 11.01.2019 року пізно ввечері їй зателефонував ОСОБА_5 , який попросив підійти до будинку мешкання брата. Коли прийшла, то ОСОБА_5 їй розповів про трагедію, що сталась у будинку. Потім вона бачила як з будинку виводили у кайданках ОСОБА_1 . У будинок вона не заходила, тому будь-яких відомостей про обставини події розповісти не може.

Як вбачається з характеристик, що були надані сільським головою: ОСОБА_2 народився у с.Славгород, за характером був спокійним, агресію не виявляв, до оточуючих був ввічливий, вживав спиртні напої та не мав постійного місця роботи, проживав постійно у будинку АДРЕСА_3 ); ОСОБА_3 у грудні 2018 року звільнився з місць позбавлення волі та з того часу проживав у ОСОБА_2 , хоча у с.Славгород має іншу адресу реєстрації, інформацією про його рідних та близьких сільрада не володіє (а.с. 37 – т.2).

Згідно висновку експерта №43/36 від 22.03.2019 року (а.с. 76-81 – т.1) та лікарського свідоцтва №40 від 16.01.2019 року (а.с.35 – т.2) смерть ОСОБА_3 настала в результаті, відкритої тупої травми черепа і головного мозку, що супроводжувалася переломом кісток склепіння черепа, ускладнилася забоєм речовини головного мозку. Виявлені на трупі одна частина ушкоджень утворилися в результаті дії тупого предмета з обмеженою соударяющею поверхнею не менше ніж від 5-х ударів, інша – у результаті ріжучої дії, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та могли бути заподіяні сокирою.

Відповідно до висновку експерта №117 від 06.05.2019 року ушкодження на клапті шкіри з області шиї та на фрагменті склепіння черепа з трупа ОСОБА_3 могли утворитись від рублячої дії леза сокири наданої на дослідження, яка була вилучена в ході огляду місця події (а.с.198-202 – т.2).

Експертні дослідження проводились із речами, які було вилучено під час огляду трупу ОСОБА_3 (а.с. 23-34 – т.2) та відповідно до цих висновків №250,№251 від 18.03.2019 на куртці, в`язаній кофті, светрі, футболці що були на потерпілому виявлена кров, походження якої можливе від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , також не виключається домішка крові ОСОБА_2 (а.с. 131-136 – т.2).

Протоколом огляду місця події від 12.01.2019 року (а.с. 7-10 – т.2) зафіксовано, що у приміщенні хірургічного відділення Краснопільської ЦРЛ було виявлено та вилучено речі, у яких був одягнутий під час події потерпілий ОСОБА_4 , а саме: куртки, чоботи, спортивні брюки, кофту, толстовку, шкарпетки, футболку, спортивну кофту типу «Худі».

Відповідно до висновку №118 від 16.05.2019 року (а.с.203-206 – т.2) на куртці ОСОБА_4 , у середньо-нижньому відділі задньої поверхні лівого рукава, виявлено рубане пошкодження, яке могло утворитись від дії сокири, що надавалась на дослідження та вилучена в ході огляду місця події.

Згідно висновків експертів №246,247,248 від 12.03.2019 року, №353 від 26.04.2019 року (а.с. 168-174,178-183 – т.2) на светрі, спортивному джемпері, спортивних брюках, спортивній куртці, футболці, чоботі на ліву ногу, вилучених у потерпілого ОСОБА_4 , виявлена кров, походження якої можливе від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , також не виключається домішка крові ОСОБА_2 .

Висновками експертів №191 та №192 від 10.05.2019 (а.с. 86-89 – т.2) підтверджено те, що на тілі ОСОБА_4 виявлені наступні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, багатоуламкові переломи лобної, тім`яно-скроневої кісток зліва, тім`яної і лобної кістки справа, з пошкодженням і деструкцією лобних синусів, з пошкодженням криш обох орбіт з переходом на основу черепу, забій головного мозку тяжкого ступеня з розчавлюванням мозкової речовини і з виділенням мозкового детриту, епідуральна гематома в правій тім`яній ділянці, субдуральна гематома в лобно-скроневій ділянці, церебросубарахноідальний крововилив, уламкові переломи кісток носу, максилярних синусів, множинні забійно-рублені рани голови, обличчя та шиї.

Вказані тілесні ушкодження голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді рани в підщелепній ділянці, яка переходить на шию кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, у висновку зазначено, що дані ушкодження могли утворитись при нанесенні ударів сокирою, як продемонстровано ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за участю останнього.

Згідно інформації, яка надана Краснопільською центральною районною лікарнею (а.с. 39 – т.2) ОСОБА_4 11.01.2019 року о 23-10 доставлений до хірургічного відділення вказаної лікарні з діагнозом відкрита черепно-мозкова травма, був обмежений продуктивному контакту, після чого був направлений до нейрохірургічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні. Перебував на стаціонарному лікуванні до 06.05.2019 року, після чого переданий рідному брату – ОСОБА_8 на догляд

Відповідно до повідомлення Хмелівського психоневрологічного інтернату (а.с. 40 – т.2) ОСОБА_4 прибув до закладу 06.05.2019 на постійне місце проживання, згідно медичної картки має діагноз «Розлади особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку з вираженим психоорганічним синдромом. Дементний синдром».

Потерпілий ОСОБА_8 в суді показав, що очевидцем подій він не був, а також надав інформацію щодо лікування та стану здоров`я свого рідного брата, аналогічну тій, яку зазначили у повідомленнях медичні установи.

Згідно наданої сільською радою характеристики, ОСОБА_4 за характером спокійний, агресію до оточуючих не виявляв, ввічливий, піддавався впливу зі сторони інших осіб, вживав спритні напої та не приймав участі у життєдіяльності села (а.с. 28 – т.2)

Під час затримання у ОСОБА_1 було вилучено речі, що були одягнені на ньому (протокол затримання від 12.01.2019 року а.с. 41-47 – т.2)

Згідно висновків експертів №60 від 06.03.2019, №224 від 15.03.2019 (а.с.192-194,184-187 – т.2) на змивах з правої та лівої рук ОСОБА_1 , на шапці та куртці, вилучених у ОСОБА_1 під час його особистого обшуку при затриманні, виявлено кров, походження якої можливе від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (при наявності у останнього тілесних ушкоджень, що могли привести до зовнішньої кровотечі), або при змішуванні їх крові, також не виключається домішка крові ОСОБА_2 .

Відповдно до висновку судово-психіатчного експерта №123 ОСОБА_1 на момент скоєння злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 102-104 – т.2).

Таким чином, суд вважає, що сукупність вищенаведених доказів дає підстави стверджувати про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена стороною обвинувачення в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати:

1)за п.13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, умисно заподіяв смерть ОСОБА_2 ,

2)за п.п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, так як він, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, з метою приховування іншого злочину, умисно вбив ОСОБА_3 ,

3)за ч.2 ст.15-п.п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, тобто закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_4 з метою приховування іншого злочину, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

При цьому, суд відкидає намагання обвинуваченого ОСОБА_1 надати своїм діям з позбавлення життя двох осіб та замаху на вбивство ОСОБА_4 відтінку необережності, нерозуміння чи механічності, вважає їх безпідставними та такими що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, оскільки, як вже зазначалось вище, він є особою, яка раніше вчиняла вбивство, а вчинені ним дії, що виразились у цілеспрямованому завданні кожному з потерпілих по кілька ударів сокирою у голову, свідчать про усвідомлення ним суспільно небезпечного характеру свого діяння, передбачення його суспільно небезпечних наслідків і бажання таких наслідків, тобто скоєння злочину з прямим умислом.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив два особливо тяжких злочини та замах на особливо тяжкий злочин та обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

В обвинувальному акті зазначено та в судовому засіданні сторони наполягали на наявності в даному випадку таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, але суд з такою позицією погодитись не може.

При цьому, приходячи до висновку про відсутність у ОСОБА_1 щирого каяття, суд виходить з роз`яснень, які надав ККС Верховного суду у постанові від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак, як зазначалось вище, хоча ОСОБА_1 як під час досудового розслідування, так і під час розгляду справи у суді заявляв про визнання своєї винуватості у вчиненому та щирий жаль, проте, такі зізнання та розкаяння мало формальний характер, бо фактично з показів обвинуваченого – він не мав умислу на вбивство осіб. Крім того, ОСОБА_1 не висловлював жодної критичної оцінки стосовно своєї протиправної поведінки, не висловлював простого співчуття та не просив пробачення у потерпілих – брата ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_2 під час їх перебування в залі суду, а зробив це тільки перед судовими дебатами у відсутність вказаних осіб.

І тому, таке ставлення винної особи до вчинених нею порушень та його поведінка після вчинення злочинів вказує на те, що в даному випадку відсутня така пом`якшуюча покарання ОСОБА_1 обставина, як щире каяття.

Крім того, сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

В даному ж випадку, як зазначалось вище, ОСОБА_1 під час вчинення злочинів знаходився у стані сильного алкогольного сп`яніння, в силу чого пам`ятав не усі обставини вчиненого ним та надав як органам досудового розслідування, так і суду неповні відомості про вчинені злочини, а продемонстрований ним механізми нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тільки частково відповідав механізму утворення таких ушкоджень.

Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що в даному випадку відсутнє і активне сприяння розкриттю злочину.

Тобто, пом`якшуючих вину ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

Характеризуючи особу обвинуваченого, слід зазначити, що ОСОБА_1 є судимою особою, яка вчинила злочин маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на обліках в диспансерах не перебуває, розлучений, не працює, має негативну характеристику за місцем мешкання (а.с. 231-239 – т.2).

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання за кожен злочин окремо в межах санкції статей, за якими його визнано винуватим, а остаточне - за сукупністю злочинів , за правилами ч.1 ст.70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді – довічного позбавлення волі. При цьому, враховує правову позицію, висловлену Верховним судом у постанові від 02.12.2019 року у справі № 664/425/16-к (провадження № 5790кмо18), про те, що при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч. 4 ст. 68 КК України, а не ч. 3 цієї статті. При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих.

Також слід зазначити, що, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 найсуворішого виду покарання, суд враховував конкретні обставини вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також – замаху на вбивство ОСОБА_4 , спосіб їх вчинення, а також те, що ОСОБА_1 вже був засуджений за вбивство до покарання у виді 10 років позбавлення волі, а, звільнившись з місця відбування покарання, на шлях виправлення не став, вів асоціальний спосіб життя та знову вчинив особливо тяжкі злочини, поставившись до життя 3-х людей без будь-якої поваги, позбавивши 2-х з них найціннішого права - права на життя, а ОСОБА_4 в результаті його дій став особою з інвалідністю пожиттєво, що також свідчить про те, що для ОСОБА_9 життя іншої людини не становить найвищої цінності.

Крім того, це значно підвищує ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого, свідчить про стійкість установки ОСОБА_1 на ведення злочинного способу життя і його небажання ставати на шлях виправлення. Саме виходячи з викладеного, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк буде не достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у зв`язку з чим вважає необхідним призначити йому остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Також, слід зарахувати у строк відбування покарання строк тримання під вартою за правилами ч.5 ст.72 КК України з дня затримання (а.с. 41-47 – т.2), з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Крім того, оскільки ризики того, що ОСОБА_1 , знаходячись на волі, зможе продовжити кримінальні правопорушення, а також переховуватись від суду, суд вважає, що до набрання вироком законної сили йому необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись.

Відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно скасувати накладений на речові докази арешт (а.с. 211-215 – т.2) та вирішити їх долю (постанови – а.с. 216-230 – т.2).

Крім того, на підставі ст.ст.118,124 КПК з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати на проведення судової експертизи на загальну суму 5434,00 грн. (а.с. 207-210 – т.2)

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за п.13 ч.2 ст.115, п.п.9,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання за цим законом:

- за п.13 ч.2 ст.115 КК України – у виді позбавлення волі на строк 15 років;

- за п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України – у виді довічного позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 - п.п.9,13 ч.2 ст.115 КК України – у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня його затримання, а саме: з 12.01.2019 року, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк тримання під вартою з 12.01.2019 року по день набрання вирком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше ніж до 14.08.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 5434,00 грн.

Скасувати арешти накладені на речові докази ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 15.01.2019 року та їх долю вирішити таким чином:

-мобільний телефон НОМЕР_1 2760, що був вилучений за місцем мешкання ОСОБА_2 та зберігається в камері схову речових доказів Краснопільського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №229п – після набрання вироку законної сили повернути ОСОБА_7 ;

-мобільний телефон NOKIA , що був вилучений у лікарні разом з іншими речами ОСОБА_4 та зберігається в камері схову речових доказів Краснопільського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №229п – після набрання вироку законної сили повернути ОСОБА_8 ;

-мобільний телефон НОМЕР_1 3110, що був вилучений під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_10 та зберігається в камері схову речових доказів Краснопільського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №229п – після набрання вироку законної сили повернути ОСОБА_1 ;

-усі інші речові докази, що зберігаються в камері схову речових доказів Краснопільського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанцій №229 п, 226 п, 220 п - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м. Суми, а для засудженого – з моменту вручення копії вироку.

Судді