Вирок № 89825401, 16.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16786/19

Провадження № 1-кп/161/234/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Василюка Н.М.

захисника - Урина О.І.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілої - Стасюка О.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12019030010003107 від 19.08.2019 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого електриком в ТзОВ «Енергоцентр РВ», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

-за ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 ,18.08.2019 року, близько 19:35 год., в світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Василя Мойсея в напрямку вул. Стрілецька зі сторони пр. Перемоги в м. Луцьку, зі швидкістю 40 км/год., під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти Меморіалу Слави в м. Луцьку, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, тим самим, всупереч вимогам п.п.2.3 (б), 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, таким чином не надав дорогу пішоходу ОСОБА_3 , 1999 року народження, яка здійснювала перехід проїзної частини дороги по нерегульованому пішохідному переході з права на ліво відносно руху автомобіля, та здійснив наїзд на останню. Внаслідок вищевказаних грубих порушень Правил дорожнього руху України, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив пішоходу ОСОБА_3 , 1999 року народження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 611 від 17.09.2019 року, тілесне ушкодження у вигляді: закритого відламкового перелому обох кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби.

Таким чином, в прямому причинному зв`язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, що настали є грубі порушення водієм ОСОБА_2 п.п.2.3 (б), 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчиняв зазначені в обвинувальному акті злочин. Заявлені цивільні позови, зокрема, позов директора Луцької міської клінічної лікарні ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої визнав повністю, а позов самої потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням неодноразових збільшень позовних вимог визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду визнав частково, виключно відповідно до підтверджуючих документів, а заявлену моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. не визнав, а щодо її вирішення поклався на розсуд суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 звернув увагу суду на те, що він частково відшкодував завдану шкоду в розмірі 26047,60 грн., відповідно до оглянутих в судовому засіданні оригіналів квитанцій та поданих їх копій, які оплачував за лікування потерпілої. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_2 розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 , яка показала, що 18.08.2019 року, близько 19:30 год. вона підійшла до пішохідного переходу та мала намір перейти проїжджу частину дороги зі сторони стадіону «Авангард» в напрямку Меморіалу Слави в м. Луцьку. Транспортні засоби, а саме автомобіль та маршрутне таксі, що рухались зі сторони кінотеатру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вона пропустила, а з іншої сторони не було транспортних засобів, після чого вона вийшла на проїжджу частину дороги по пішохідному переході, в результаті чого на неї здійснив наїзд автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , після чого приїхала карета швидкої допомоги та забрала її в лікарню. Заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням збільшення позовних вимог підтримала повністю та просила задовольнити, при цьому зазначила, що відшкодована сума обвинуваченим в сумі орієнтовно 26000 грн. враховано в заявлені позовні вимоги. Щодо визначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , потерпіла просила суд призначити йому реальну міру покарання.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми протиправними необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставини, що обтяжує його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання та роботи, характеризується з позитивної сторони, частково відшкодував завдані збитки потерпілій, однак потерпіла в судовому засіданні наполягала на призначенні реального покарання обвинуваченому, крім того, ОСОБА_2 в подальшому зобов`язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_2 , слід призначити в межах санкції ст.286 ч.1 КК України, однак реальне покарання, у виді обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладеням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов директора Луцької міської лікарні ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 , слід задовольнити повністю у зв`язку з повним визнанням позовних вимог обвинуваченим.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням збільшенням позовних вимог, слід задовольнити частково, зокрема, матеріальну шкоду слід стягнути, відповідно до підтверджуючих документів, які стосуються безпосередньо лікування та реабілітації потерпілої, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, а моральну шкоду в розмірі 20 000 грн..

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілої ОСОБА_5 , суд враховує положення ст.23 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості, а тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, суд вважає, що в даному конкретному випадку, як встановлено під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства, потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, тривалий час лікувалась та в даний час продовжує лікування, а тому з врахуванням глибини душевних страждань, вимушених змін у житті потерпілої, які настали в результаті вчинення обвинуваченим злочину, що такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ч.3 ЦК України

Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , а накладений арешт на майно – скасувати.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов директора КП «Луцька міська клінічна лікарня» ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь КП «Луцька міська клінічна лікарня» витрати пов`язані з лікуванням потерпілої в сумі 8113 (вісім тисяч сто тринадцять) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням збільшення позовних вимог – задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 20203,55 (двадцять тисяч двісті три гривні п`ятдесят п`ять копійок) гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 1256,08 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень вісім копійок) гривень за проведення інженерно-транспортної експертизи.

Арешт, що накладений на автомобіль марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження – скасувати.

Речовий доказ – автомобіль марки «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 , що поміщений на територію спецмайданчику тимчасово затриманих транспортних засобів центру забезпечення ГУНП у Волинській області, що знаходиться за адресою: с. Сокиричі, вул. Солдацька, 1 Ківерцівського району Волинської області – повернути ОСОБА_2 за належністю, без оплати за його зберігання.

Речовий доказ – диск марки «Axent», який має маркувальне призначення «D3127WG15200191LH», на якому міститься відеозапис з камери зовнішнього спостереження будинку АДРЕСА_2 , що знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: