Ухвала суду № 89819391, 15.06.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2612/20

Номер провадження 2/629/880/20

УХВАЛА

про відкриття провадження

15 червня 2020 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Сверстнжа, буд. 15) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати наказ № №31К від 03.04.2020р. про його звільнення з посади заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак»; поновити його на роботі в Придніпровському управлінні магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з дати звільнення на посаді заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, моральну шкоду в розмірі 100000 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. Зазначає, що з 29.01.2001 року до 31.05.2018 року він працював начальником лінійної дільниці № 14 Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак». 31.05.2018 року наказом № 51 к він був переведений на посаду заступника начальника Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак». У зв`язку з виключенням зі штатного розпису ПУМА ДП «Укрхімтрансаміак» посади заступника начальника управління та введенням замість неї посади - заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу, 01.11.2018 року наказом №91к його призначено на посаду заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу ПУМА ДП «Укрхімтрансаміак». На зазначеній посаді він працював до дня звільнення. 03.04.2020 року наказом керівника відповідача за №31К його звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату. Вважає його звільнення незаконним. Так, внаслідок можливо корупційних зв`язків в адміністрації підприємства почалося тотальне скорочення штату працівників та зміна попереднього керівництва з числа вимушено переселених осіб. З цією метою на підприємстві було видано декілька наказів, в тому числі: наказ № 468 від 17.12.2019р. по ПУМА, яким введено погоджені ДП «Укрхімтрансаміак» зміни до штатного розпису, а саме: виведено з 17.12.2019р. з штатного розпису одну посаду - заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу та введено з 17.12.2019р. в штатний розпис одну посаду - заступника начальника управління. Тобто, відповідачем одночасно приймається рішення про скорочення його посади (заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу) та в той же день - введення аналогічної за своїми функціональними обов`язками посади, але ж тільки з іншою назвою, а саме - заступника начальника управління, яку віг також раніше обіймав. Таким чином, відповідачем штучно здійснювались заходи щодо змін в організації виробництва і праці. 17.12.2019р., в день прийняття рішення про скорочення посади заступника начальника управління з питань експлуатації аміакопроводу, на посаду заступника начальника прийнято нового працівника, посада якого за основними функціональними обов`язками є аналогічною посаді, яку займав позивач. Таким чином, основної підстави для застосування п.1 ст.40 КЗпП України, як підстави для звільнення позивача, у роботодавця фактично не відбулося. Крім того, позивача не було попереджено про звільнення своєчасно, а саме за два місяці до внесення змін до штатного розпису управління, тобто за два місяці до 17.12.2019р. Також відповідачем не було дотримано порядок його вивільнення, в тому числі в частині наявності переважного права на залишення його на роботі. Відповідачем профспілці не було надано інформацію про майбутнє скорочення штату і, відповідно, подальше вивільнення працівників, що було проведено консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненню, не надано техніко-економічне обґрунтування на скорочення працівників. Крім того, в порушення вимог ст. 42 КЗпП України відповідачем не враховане переважне право на залишенні на роботі позивача. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач зазначає, що розмір такого стягнення слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, виходячи із середньоденного заробітку позивача за два останні місяці роботи до звільнення, помноженого на кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. При цьому середньоденна заробітна плата обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Згідно довідки про заробітну плату від 04.06.2020 року №664 за останні два місяці роботи, що передували його звільненню, він отримав заробітну плату: за лютий 2020 року - 46487,05 грн., за березень 2020 року - 48422,49 грн. Таким чином, середня заробітна плата за два відпрацьовані місяці перед звільненням становить 2372,74 грн./день (46487,05+48422,49=94909,54 грн.: 41 роб. днів (20 роб. днів в 2 місяці, 21 роб. день в 3 місяці = 2314,87). Тому сума, яка підлягає до виплати за час вимушеного прогулу за період з 03.04.2020 року по 11.06.2020 року становить 106773,3 грн. (45 робочих днів*2372,74 грн/день). Позивач просить стягнути на його користь суму за час вимушеного прогулу на дату прийняття рішення.

Також у позові позивач просить поновити пропущений для подачі позову строк через оголошення карантину, та вважати таку причину пропуску, як поважну. Зазначає, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540- IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)», яким розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Відповідно до роз`яснень КЦС ВС посилання на те, що особа пропустила строк через оголошення карантину, може враховуватися як поважна причина. Оскільки він не міг особисто зустрітись із представником - адвокатом через посилення режиму карантину, та не мав змоги своєчасно та у повному обсязі отримати професійну правничу допомогу та підготувати процесуальні документи, просить врахувати вищезазначені причини, як поважні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, суддя вважає причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, в зв`язку з чим є підстави для поновлення зазначеного строку.

Позовна заява відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позову або відмови у відкритті провадження у справі, які передбачені ст.ст.185-186 ЦПК України, немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України справа призначається до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 187, 274 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Відкрити провадження по зазначеній цивільній справі.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 02 липня 2020 року о 12-30 годині в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи (позивачу). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачем) для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (відповідачу).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив (у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: court.gov.ua/fair/sud2025/.

Копію позовної заяви та доданих документів надіслати відповідачу.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попов