Ухвала суду № 89814808, 04.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1651/18

Номер провадження 4-с/489/10/20

УХВАЛА

Іменем України

04 червня 2020 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Смєрдової К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 (далі – заявник) на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича (далі – приватний виконавець), заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про визнання дій та рішень протиправними, скасування постанов, визнання недійсною оцінки майна

встановив

В січні 2020 року заявник звернувся до суду зі скаргою у якій просить визнати протиправними дії приватного виконавця Куліченка Д. О. у виконавчому провадженні № 59552963 щодо призначення у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності, повідомлення боржника про результати оцінки майна, складення та направлення на адресу Миколаївської філії державного підприємства «СЕТАМ» заявки від 23.09.2019 на реалізацію арештованого майна; визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця про призначення у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності від 10.09.2019; визнати недійсною оцінку майна, проведену 16.09.2019 суб`єктом оціночної діяльності – приватним підприємством «Ажіо» в межах процедури виконавчого провадження № 59552963 щодо визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 ), станом на 13.09.2019.

Вимоги скарги мотивує тим, що 22.12.2019, з телефонної розмови заявнику стало відомо про те квартира була продана з електронних торгів через борги.

Вказує, що 26.12.2019 він звернувся до приватного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та тільки 22.01.2020 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та дізнався, що відносно ОСОБА_2 15.07.2019 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 59552963 з примусового виконання виконавчого листа № 490/163/15-ц виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі рішення суду від 10.12.2018 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості у розмірі 79 425,59 грн. та судового збору у розмірі 1762,00 грн.

З матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що в ході виконавчих дій приватним виконавцем було складено акт про проведення електронних торгів з реалізації спірної квартири.

Також зазначає, що жодного документу з суду чи від приватного виконавця не отримував, не знав про розгляд справи про стягнення з нього коштів та відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.01.2020 скарга була прийнята до розгляду.

Від представника ТОВ "Вердикт Фінанс" надійшли письмові пояснення на скаргу та відзив в яких просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність.

Від приватного виконавця до суду надійшли заперечення на скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні скарги повністю з тих підстав, що виконавчі дії вчинялись правомірно, в межах наданих повноважень і у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та іншими чинними нормативно-правовими актами, доводи скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами виконавчого провадження і не ґрунтуються на нормах закону.

Ухвалою суду від 12.02.2020 до участі у справі залучено ПП "Ажіо".

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.04.2014 у справі № 489/1041/14-ц судом було звернено стягнення на предмет застави - SKODA FABIA в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11379165000 від 31.07.2008 у розмірі 185 865,51 грн., а саме: заборгованість по основній сумі - 108 609,67 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам на дату відступлення права вимоги — 32 404,51 грн., відсотки, нараховані на час подачі позову - 19 447,19 грн., пеня — 22 145,88 грн., 3 % річних від простроченої суми — 3 258,26 грн., шляхом укладення Товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” договору купівлі-продажу з іншою особою — покупцем.

Судом встановлено, що 10.12.2018 Ленінським районним судом м. Миколаєва у справі 489/1651/18 ухвалено заочне рішення, яким стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості у розмірі 79 425,59 грн., яка станом на 16.02.2018 складається з: - нарахованих відсотків згідно кредитного договору (за період з 06.12.2013 до 16.02.2018) - 50417,76 грн.; - заборгованість з пені (за останній рік) - 29007,83 грн. та судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2019 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 59552963, винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника, які разом з вимогою приватного виконавця, про надання доступу до квартири, направлено на адресу заявника.

Відповідно до відповіді ІС ДП «НАІС» за заявником зареєстровано транспортний засіб SKODA FABIA, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до актів від 23.07.2019 та 31.07.2019 приватним виконавцем встановлено, що заявник у спірній квартирі не проживає, поштову кореспонденцію не отримує. Згідно з постановою від 31.07.2019, приватним виконавцем проведено опис та арешт квартири заявника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.08.2019 заявника оголошено в розшук.

Згідно з відповіддю з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області заявник був зареєстрований в АДРЕСА_2 , але 14.08.2015 вибув на постійне місце проживання до Ізраїлю.

10.09.2019 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованої квартири.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна від 23.09.2020, ринкова вартість квартири становить 380 800,00 грн. Того ж дня приватний виконавець направив сторонам виконавчого провадження повідомлення про результат оцінки майна.

Також 23.09.2019 приватним виконавцем до ДП «СЕТАМ» направлено заявку на реалізацію належної заявнику квартири.

Відповідно до протоколу № 442269 про проведення електронних торгів від 04.11.2019 було реалізовано лот № НОМЕР_2 (квартиру) за ціною 323 680,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2019 приватним виконавцем затверджено Акт про проведення електронних торгів, винесено постанову про зняття арешту з майна, постанову про припинення розшуку майна заявника та постанову про закінчення виконавчого провадження.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця мотивуючи вимоги тим, що:

- ним не отримувалася постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника, арешт транспортного засобу;

- приватним виконавцем не вірно визначено черговість звернення стягнення на об`єкти рухомого і нерухомого майна, оскільки вартість квартири значно перевищує суму боргу;

- квартира оцінена без доступу до неї, ціна не є ринковою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається із доданих до заперечень на скаргу приватним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження, заявнику постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась листом з оголошеною цінністю 16.07.2019, що підтверджується копією фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» про направлення листа № 5400136423890 від 16.07.2019 року.

При цьому, приватному виконавцю з відповідей на його запити до Управління ДМС в Миколаївській області (вих. № 59552963/3233 від 25.07.2019 та вих. № 59552963/3505 від 06.08.2019) було відомо, що боржник вибув з 14.08.2015 на ПМЖ до Ізраїлю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Положеннями ч. 7 ст. 48 Закону передбачено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Разом з тим, за рішенням суду від 10.12.2018, з заявника підлягало стягненню 80 306,59 грн. та 10% виконавчого збору (відповідно до положень ст. 27 Закону), а разом 88 337,24 грн.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати в 2019 році (4173 грн.), судом встановлено, що стягненню підлягала сума, яка є більшою за 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, посилання представника заявника на неправомірність звернення стягнення на житло спростовується матеріалами виконавчого провадження та поясненнями приватного виконавця.

Проте, відповідно до положень ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ст. 50 Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку приватний виконавець міг скористатися правом примусового входження до квартири з метою виявлення коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, а саме меблів та побутової техніки боржника.

Представник заявника наголошує, що у власності заявника є транспортний засіб марки SKODA FABIA , 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Як вбачається з матеріалів справи, приватний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, а саме вказаного автомобілю 22.07.2019. Не дочекавшись наслідків розшуку спірного автомобіля, приватний виконавець передчасно розпочав звернення на нерухоме майно, а саме вже 31.07.2019 виніс постанову про опис та арешт квартири, 10.09.2019 призначено суб`єкта оціночної діяльності, а 23.09.2019 направлено заяву на реалізацію арештованої квартири.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про те, що дії приватного виконавця щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності,повідомлення боржника про результати оцінки майна, складення та направлення заявки на реалізацію квартири без належного з`ясування наявності коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, а саме без звернення до суду щодо примусового входження до квартири, були неправомірними, суперечили вимогам ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до порушення прав заявника. Тому, постанова від 10.09.2019 підлягає скасуванню.

Заявник, окрім іншого, не погодився зі звітом про оцінку спірного майна. Але, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 32 вказаного Закону оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Приватний виконавець наголошував, на тому, що оцінка квартири не є остаточною і може бути збільшена в результаті проведення електронних торгів та при наявності попиту. Натомість 15.10.2019 електронні торги з реалізації квартири не відбулися через відсутність купівельного попиту. Що призвело до зменшення заявленої вартості майна на 15 %.

Як вбачається з рецензії на звіт (а. с. 77-80) під час проведення оцінки методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 за № 1440 та Національного стандарту № 2, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 за № 1442, а саме: у звіті відсутній опис квартири на дату оцінки та фотофіксація стану квартири, а також застосовано понижуючий коефіцієнт до ринкової вартості, оскільки за умовами продажу з торгів вже передбачені варіанти зниження стартової (ринкової) вартості майна.

Нацстандартом № 1 (пункт 28) передбачено можливість застосування знижувального коефіцієнту як способу визначення ліквідаційної вартості з метою стимулювання попиту потенційних покупців до придбання об`єкта оцінки, однак таке застосування допускається тільки у випадках встановлених законом.

Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає можливість застосування знижувального коефіцієнту при визначенні вартості майна, як і не передбачає необхідності визначення ліквідаційної вартості.

Судом встановлено, що оцінка квартири проведена без дослідження стану об`єкту оцінки всередині та із застосуванням понижуючого коефіцієнту, що призвело до визначення ціни, яка не є ринковою.

Суд вважає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного (приватного) виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювали відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Такого ж правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19).

Суд дійшов висновку, що оцінка квартири АДРЕСА_1 , проведена в межах процедури виконавчого провадження № 59552963, здійснена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 за № 1440 та Національного стандарту № 2, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 за № 1442, порушує права заявника, тому є підстави для визнання її недійсною.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Заявник просив суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення зі скаргою та поновити їх, обґрунтовуючи це тим, що він мешкає в Ізраїлі і не отримував жодного документа в межах виконавчого провадження у передбачений законом строк для оскарження.

Суд приходить до висновку, що строки пропуску є поважними, тому вони підлягають поновленню.

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, достатності і достовірності, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 353, 451 ЦПК України, суд

ухвалив

Визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду зі скаргою та поновити заявнику строк для звернення до суду.

Скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про визнання дій та рішень протиправними, скасування постанов, визнання недійсною оцінки майна задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича щодо призначення у виконавчому провадженні № 59552963 суб`єкта оціночної діяльності, повідомлення боржника про результати оцінки, складення та направлення на адресу Миколаївської філії державного підприємства "Сетам" заявки від 23.09.2019 на реалізацію майна.

Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 10.09.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Визнати недійсною оцінку квартири АДРЕСА_1 , проведену в межах процедури виконавчого провадження № 59552963.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст складено - 09.06.2020.

Суддя В. В. Кокорєв