Ухвала суду № 89813676, 12.06.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кс/130/457/2020

130/1254/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі слідчого судді Порощука П.П.,

при секретарі Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жмеринці клопотання слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнко Інни Володимирівни погоджене з прокурором Жмеринської місцевої прокуратури Посвалюком Ігорем Петровичем про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, неодруженого, не працюючого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, має не зняту і непогашену судимість, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Посвалюка І.П.,

слідчого Полонської О.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

адвоката Мацюка О.І.,

в с т а н о в и в:

Слідчий Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнко І.В. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 мотивуючи тим, що останній 10.06.2020 в період з 00:20 год. по 00:30 год., перебуваючи в селі Тарасівка, Жмеринського району, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, бажаючи збагатитись за рахунок чужої власності, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, підійшов до Тарасівської СЗШ І-ІІ ступенів, що розташована по вулиці Шкільна, 10, з метою викрадення цінного майна. В подальшому, ОСОБА_1 перебуваючи біля головного входу школи, шляхом підбору ключа, відчинив двері та проник в середину. Після цього, пішов до кабінету «Учительської», де знайшов ключі від навчальних класів, за допомогою, яких відкрив навчальний кабінет 2 класу, звідки таємно, умисно, повторно, вчинив крадіжку ноутбука марки «Ассег» моделі Aspire 3690, чорного кольору, який належить ОСОБА_2 , зі слів останньої вартість якого складає 2000 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України - тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній з проникненням у інше приміщення.

11.06.2020 року о 20:45 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

12.06.2020 року ОСОБА_1 в присутності адвоката Мацюка О.І. повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину обґрунтовується, а саме: протоколом огляду місця події від 11.06.2020; показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11.06.2020; протоколом огляду предмету від 12.06.2020; іншими матеріалами кримінального провадження.

На думку слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 4 статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відносно ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він являється раніше судимою особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 статті 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, в нього відсутнє постійне місце роботи; незаконного впливу на потерпілого, свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; перешкоджати у кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється особа.

Вище зазначені ризики, яка зазначив у клопотанні слідчий доводяться тим, що підозрюваний ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі до 6 років, не має постійного місця роботи та відсутні соціальні зв`язки у суспільстві, раніше неодноразово судимий, 30.03.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України направлено кримінальне провадження до Вінницького міського суду з обвинувальним актом, схильний переховуватися від органів досудового розслідування, крім того Вінницьким міським судом відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 27.06.2020, вчинив повторно вказане кримінальне правопорушення.

Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: особисте зобов`язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв`язки; особиста порука, оскільки в ОСОБА_1 відсутні поручителі, яких б слухався підозрюваний та які б змогли доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; застава, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від слідства та суду; домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків під час такого запобіжного заходу.

Всі вищевказані обставини на думку слідчого та прокурора, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв`язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігти ризикам, які вказані у клопотанні неможливо, оскільки ОСОБА_1 не працює, не має стійких соціальних зв`язків, вчинив тяжкий злочин.

Слідчий Полонська О.Г. яка входить до групи слідчих, які проводять досудове розслідування у рамках вказаного кримінального провадження, підтримала вказане клопотання та вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є доцільним та таким, що зможе запобігти ризикам, що вказані в поданні та на які посилається прокурор.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненому визнає, просив застосувати до нього запобіжний захід домашній арешт, тобто не пов`язаний з позбавленням волі, якого він буде дотримуватись.

Захисник підозрюваного Мацюк О.І. заперечував щодо застосування до його підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив клопотання прокурора задовольнити частково, обрати підозрюваному запобіжний захід домашній арешт за адресою проживання АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного, прокурора, слідчого, адвоката, дослідивши матеріали додані до клопотання слідчого, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 п.4 ч.2 ст.183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (…). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (…). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (…)».

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує наявність доказів обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що передбачене ч.3 ст.185 КК України, протоколом огляду місця події від 11.06.2020; показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11.06.2020; протоколом огляду предмету від 12.06.2020; іншими матеріалами кримінального провадження.

Також суд вбачає наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, не працює та немає стабільного доходу, що підтверджує можливість вчинення інших корисних кримінальних правопорушень та схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів і свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

З аналізу матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вбачається, що неможливо застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, оскільки він буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні та слідчим і прокурором під час розгляду клопотання.

Таким чином слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 а саме те, що він вчинив тяжкий злочин, щиро розкаюється у вчиненому, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 20:45 годин 11 червня 2020 року.

Встановити строк дії ухвали до 09 серпня 2020 року - включно.

Визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: невідлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення (застави) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Жмеринського міськрайонного суду.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Порощук П.П.